15 лютого 2028
вівторок · 2 лютого ст. ст.
Читання Святого Письма
На утрені
На літургії
Тропарі та кондаки
Стрітенняглас 1
Тропар, глас 1
Ра́дуйся, Благода́тная Богоро́дице Де́во,/ из Тебе́ бо возсия́ Со́лнце Пра́вды, Христо́с Бог наш,/ просвеща́яй су́щия во тьме./ Весели́ся и ты, ста́рче пра́ведный,/ прие́мый во объя́тия Свободи́теля душ на́ших,// да́рующаго нам воскресе́ние.
Кондак, глас 1
Утро́бу Деви́чу освяти́вый Рождество́м Твои́м/ и ру́це Симео́не благослови́вый,/ я́коже подоба́ше, предвари́в,/ и ны́не спасл еси́ нас, Христе́ Бо́же,/ но умири́ во бране́х жительство// и укрепи́ лю́ди, и́хже возлюби́л еси́, еди́не Человеколю́бче.
Величання
Велича́ем тя,/ Живода́вче Христе́,/ и чтим Пречи́стую Ма́терь Твою́,/ Е́юже по зако́ну ны́не// прене́слся еси́ в храм Госпо́день.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Лк. 2:22-40)
У Стрітенні Господа оточують, з одного боку, праведність, яка сподівається на спасіння не від себе, – це Симеон, і суворе в пості й молитвах життя, оживлене вірою, – це Анна; з іншого боку – чистота сутнісна, всебічна та непохитна – це Діва Богоматір, і смиренна, мовчазна покірність і відданість волі Божій – це Іосиф Обручник. Перенеси всі ці духовні настрої у своє серце і побачиш Господа, Котрий не приноситься, а Сам приходить до тебе, приймеш Його в обійми серця, і заспіваєш пісню, яка пройде небеса і звеселить усіх ангелів і святих.
Ще 1 думка
(Мк. 14:10-42)
Святий Петро з таким натхненням запевняв, що не відречеться Господа; а коли дійшло до діла, відрікся від Нього, та ще й тричі. Така неміч наша! Не будь же самовпевнений і, коли входиш у середовище ворогів, на Господа поклади всю надію перемогти їх. Для того і попущене було таке падіння і настільки високій людині, щоб після того ніхто вже не насмілювався сам собою виконати щось добре чи перемогти якогось ворога, внутрішнього чи зовнішнього. Однак надіятись на Господа надійся, та і своїх рук не опускай. Допомога від Господа приходить на наші зусилля і, поєднуючись з ними, робить їх потужними. Якщо немає цих зусиль, нема на що зійти допомозі Божій, вона і не прийде. Але знову ж, якщо буде в тобі самовпевненість і, як наслідок, відсутність потреби допомоги і пошуку її — вона також не прийде. Як їй прийти туди, де вона вважається зайвою?! І прийняти її в такому випадку нічому. Приймається вона серцем. І серцем відкривається для прийняття почуття необхідності. Так те й інше потрібне. Боже, поможи! але і сам ти не лежи.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter
