30 січня 2028
неділя · 17 січня ст. ст.
Прп. Антонія Великого (356). Прп. Антонія Димського (1224). Прп. Антонія Чорноєзерського (ХVI). Сщмч. Віктора Європейцева пресвітера (1931); сщмч. Павла Успенського пресвітера (1938).
Читання Святого Письма
На утрені
На літургії
Тропарі та кондаки
Неділіглас 7
Тропар, глас 7
Разруши́л еси́ Кресто́м Твои́м сме́рть,/ отве́рзл еси́ разбо́йнику ра́й,/ мироно́сицам пла́ч преложи́л еси́,/ и апо́столом пропове́дати повеле́л еси́,/ я́ко воскре́сл еси́, Христе́ Бо́же,/ да́руяй ми́рови// ве́лию ми́лость.
Кондак, глас 7
Не ктому́ держа́ва сме́ртная/ возмо́жет держа́ти челове́ки:/ Христо́с бо сни́де, сокруша́я и разоря́я си́лы ея́;/ связу́емь быва́ет а́д,/ проро́цы согла́сно ра́дуются,/ предста́, глаго́люще, Спа́с су́щим в ве́ре:// изыди́те, ве́рнии, в воскресе́ние.
Преподобному Антонію Великомуглас 4
Тропар, глас 4
Ревни́теля Илию́ нра́вы подража́я,/ Крести́телю пра́выми стезя́ми после́дуя,/ о́тче Анто́ние,/ пусты́ни был еси жи́тель,/ и вселе́нную утверди́л еси́ моли́твами твои́ми./ Те́мже моли́ Христа́ Бо́га,// спасти́ся душа́м на́шим.
Кондак, глас 2
Жите́йския молвы́ отри́нув,/ безмо́лвно житие́ сконча́л еси́,/ Крести́теля подража́яй вся́ким о́бразом преподо́бнейший,/ с ним у́бо тя почита́ем,// отце́в нача́льниче Анто́ние.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Мф. 11:27-30)
"Прийдіть до Мене, всі струджені і обтяжені, і Я заспокою вас" (Мф. 11:28). О Божественного, о любезного, о сладчайшого Твоєго гласа! Підемо ж усі слідом за Господом, Котрий кличе нас! Але наперед треба відчути, що нам трудно і важко відчути, тобто що у нас гріхів багато і гріхи ці тяжкі. Від цього почуття народиться потреба шукати собі полегшення. Віра вкаже тоді нам єдиний притулок у Господі Спасителі, і кроки наші самі собою прямуватимуть до Нього.
Душа, яка забажала позбутися гріхів, знає, що сказати Господу: "Візьми тягар від мене тяжкий, гріховний, а я візьму ярмо Твоє благе". І буває так: Господь прощає гріхи, а душа починає ходити в заповідях Його. І заповіді — ярмо, і гріхи — тягар. Але, порівнявши те й інше, душа знаходить, що ярмо заповідей легке, як перо, а тягар гріхів важкий, як гора.
Не побоїмося ж охоче прийняти ярмо Господнє благе і тягар Його легкий! Так тільки, а не інакше, можемо знайти спокій душам нашим.
Ще 1 думка
(Лк. 19:1-10)
"Хто вухо своє затикає від зойку убогого, то й він буде кликати, та не отримає відповіді" (Притч. 21:13). А ми часто дивуємося, чому Бог не слухає молитов наших? Ось і причина! Через те, що бували, мабуть, випадки, коли ми затикали вуха свої від слів, якими вмовляв нас нужденний; ось і нас не чує Господь. Але це ще не велике горе, якщо не чути молитву про що-небудь тимчасове, а ось горе, якщо не стане Господь слухати нас, коли почнемо молитися Йому про відпущення гріхів наших. А не стане, якщо крик до Нього тих, які знехтувані нами, сильніший за наші молитви. Треба поспішити відвернути цю крайню біду за прикладом Закхея, якому за його мудрі рішення Господь сказав: "Нині настало спасіння дому цьому" (Лк. 19:9).
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter