Священномученик Віктор Європейцев, пресвітер

День пам'яті (н. ст.)

Місяця січня на 17-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне)

Священномученик Віктор народився 1885 року в селі Малий Азясь Краснослобідського повіту Пензенської губернії в сім’ї священника Андрія Європейцева. Після закінчення духовної семінарії він був висвячений на священника. З 1906 року отець Віктор служив у храмі святих безсрібників Косми і Даміана в селі Хлистовка Краснослобідського повіту. Тут він прослужив до кінця 1929 року. Священник мав серед парафіян великий авторитет, що позначилося згодом на його долі і визначило мученицьку кончину.

У листопаді 1929 року до будинку священника з’явилися представники сільської ради і ОДПУ. Вони заявили, щоб сім’я священника залишила село. Хоча дружина священника була тоді хвора і лежала з високою температурою, ті, хто прийшов, були невблаганними. Відібравши те, що, на їхню думку, становило якусь цінність, все інше вони зламали й пошматували. Усі свої дії вони супроводжували погрозами і лайкою.

У грудні того ж року, через місяць після престольного свята святих безсрібників Косми і Даміана, місцева влада закрила в селі храм. Отець Віктор переїхав до Краснослобідська.

21 листопада 1930 року місцевий уповноважений ОДПУ, зібравши деякі відомості про селян-лишенців і про священника від місцевих комуністичних активістів, випросив дозволу у свого начальства на проведення арештів. Наступного дня отець Віктор, шестеро селян і дві черниці були заарештовані й поміщені до в’язниці в місті Саранську.

Через день слідчий допитав священника. Вислухавши висунуті обвинувачення, отець Віктор заявив, що жодної антирадянської агітації він не проводив, що всю увагу й сили віддавав суто духовним питанням і, коли в селі проводили будь-які збори, він про них зовсім не знав.

5 грудня, висунувши священнику обвинувачення в антирадянській агітації, слідчий знову його допитав. Отець Віктор сказав:”У пред’явленому обвинуваченні в антирадянській агітації, яку я проводив через куркулів і черниць, я винним себе не визнаю, тому що впродовж усього часу моєї служби в селі Хлистовці священником я весь час був захоплений релігією. Якщо відбувалися якісь кампанії, то я на них не звертав уваги, а також жодної агітації не проводив; накладені на мене різні податки виплачував акуратно… Під час закриття церкви, а також і під час відкриття її, я в селі Хлистовка не був… а також не брав участі в жодній антирадянській агітації… Під час Великодня 20 квітня 1930 року мене запросило селянство села Хлистовки відслужити обідню, на що я погодився, а після обідні ходив по домівках і служив молебні…”

10 січня 1931 року трійка ОДПУ засудила священника на розстріл. Священник Віктор Європейцев був розстріляний 30 січня 1931 року в саранській в’язниці і похований у спільній безвісній могилі.