27 грудня 2027

(Мк. 8:11-21)
Плив Господь з учнями на інший бік моря, а вони забули взяти хлібів, і мали з собою тільки один хліб, і стали думати, як тут їм бути. Знаючи їхні думки, Господь нагадав про насичення чотирьох і п'яти тисяч народу, підвівши їх тим до твердої надії, що поруч із Ним не вмруть з голоду, хоч би й жодного хліба не мали. Скільки тривог наводить іноді на кожного думка про невідоме майбутнє! Заспокоєння від цих тривог одне — надія на Господа, а оживлення і зміцнення [її] почерпається з розумного розгляду того, що вже було з нами і з іншими. Не знайдеться жодна людина, яка б у житті своєму не зазнала несподіваного порятунку від біди або несподіваних поворотів її життя на краще. Спогадами про такі випадки й оживляй душу свою, коли почнуть мучити її похмурі думки про те, що робити. Бог усе влаштує на краще і тепер, як бувало раніше. Покладися на Нього; ще перед порятунком від біди, Він пошле тобі благодушність, за якої і не помітиш біди своєї. "Того, хто покладається на Господа, огортає милість" (Пс. 31:10). Розглядай приклади цього у Святому Письмі, у житіях святих, у своєму житті й житті знайомих твоїх — і побачиш, як у дзеркалі, наскільки "близький Господь до всіх, хто прикликає Його" (Пс. 144:18). І страх за долю свою не збурить душі твоєї.