13 червня 2027
неділя · 31 травня ст. ст.
Мч. Єрмія (II). Ап. від 70-ти Єрма (I). Мч. Філософа (III). Сщмч. Філософа Орнатського пресвітера і синів його мчч. Бориса і Миколая (1918). Луганської ікони Божої Матері (XX). Челнської, Псково-Печерської, йменованої «Розчулення», та «Мати Молебниця» (перехідні святкування в Неділю 7-му після Пасхи) ікон Божої Матері.
Читання Святого Письма
На утрені
На літургії
Тропарі та кондаки
Неділі святих отців I Вселенського Соборуглас 8
Тропар, глас 8
Препросла́влен еси́, Христе́ Бо́же наш,/ свети́ла на земли́ отцы́ на́ша основа́вый,/ и те́ми ко и́стинней ве́ре вся ны наста́вивый,// Многоблагоутро́бне, сла́ва Тебе́.
Кондак, глас 8
Апо́стол пропове́дание, и оте́ц догма́ты,/ Це́ркви еди́ну ве́ру запечатле́ша,/ я́же и ри́зу нося́щи и́стины,/ истка́ну от е́же свы́ше богосло́вия,// исправля́ет и сла́вит благоче́стия вели́кое та́инство.
Мученику Єрміюглас 4
Тропар, глас 4
Му́ченик Твой, Го́споди, Ерме́й/ во страда́нии свое́м вене́ц прия́т нетле́нный от Тебе́, Бо́га на́шего:/ име́яй бо кре́пость Твою́,/ мучи́телей низложи́,/ сокруши́ и де́монов немощны́я де́рзости./ Того́ моли́твами// спаси́ ду́ши на́ша.
Кондак, глас 6
И́же по Христе́ усе́рдно подвиза́вся,/ в седи́нах до́блих му́жество стяжа́, му́чениче Ерме́е,/ беззако́нных злоумышле́ния попра́в Христо́вою си́лою,/ от чаро́вных напое́ний невреди́м пребы́сть, зовы́й:// Бог есть со мно́ю, и никто́же на мя.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Арій став відкидати Божество Сина Божого і Його єдиносущність з Богом Отцем. На нього піднялася вся Церква; всі віруючі, у всіх кінцях світу, єдиними вустами сповідували, що Господь Іісус Христос є Син Божий Єдинородний, Бог від Бога, народжений, не створений, єдиносущний Отцю.
Інший подумав би, що це випадкове якесь натхнення на однодумність; але ця віра пройшла потім вогняне випробування, коли на бік аріан схилилася влада і знать. Ні вогонь, ні меч, ні гоніння не могли винищити її, і вона негайно виявилася всюди всіма, як тільки припинявся тиск зовнішньої сили. Це означає, що вона становить серце Церкви і сутність її сповідання.
Слава Господу, що зберігає в нас цю віру! Бо поки вона є, ми ще християни, хоч і погано живемо; не стане її — і християнству кінець.
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter