10 травня 2027
понеділок · 27 квітня ст. ст.
Ап. і сщмч. Симеона, сродника Господнього (107). Прав. Євлогія странноприїмця (IV). Прп. Стефана, ігумена Печерського, єп. Володимир-Волинського (1094). Сщмчч. Павла Свєтозарова й Іоанна Рождєственського пресвітерів, мчч. Петра Язикова, Миколая Малкова, Авксентія Калашникова, Сергія Мефодієва і мц. Анастасії Шилової (1922); прмц. Марії Носової (1938); сщмч. Іоанна Спаського пресвітера (1941).
Читання Святого Письма
На літургії
Тропарі та кондаки
Преподобному Стефану Печерськомуглас 8
Тропар, глас 8
Уче́нию повину́яся Богоно́снаго Феодо́сия,/ поста́влен бысть от него́ вождь бы́ти свято́му его́ ста́ду,/ е́же до́бре пасы́й,/ це́рковь Богоро́дицы, во́лею Тоя́ осно́ванную чу́дне,/ соверши́л еси́ благоле́пно,/ приснопа́мятне Стефа́не,// в не́йже нам, моля́щимся, испроси́ от Христа́ Бо́га ве́лию ми́лость.
Кондак, глас 6
Зави́дя враг честно́му ти житию́,/ изри́нул тя бя́ше злоко́знством свои́м от нача́льства па́ствы,/ но ты, изгна́н быв,/ и на ино́м ме́сте це́рковь Богоро́дицы воздви́гл еси́,/ за что и Та са́ном почте́ тя архиере́йства,/ в не́йже ты до́бре упа́с вруче́нная ти о́вцы,/ пре́йде во весе́лии ко Христу́, Стефа́не,// Ему́же моли́ся о нас, рабе́х твои́х.
Апостолу Симеонуглас 1
Тропар, глас 1
Христо́ва тя сро́дника, Симео́не священнонача́льниче,/ и му́ченика тве́рда свяще́нно восхваля́ем,/ пре́лесть потреби́вшаго/ и ве́ру соблю́дшаго./ Те́мже, днесь всесвяту́ю твою́ па́мять пра́зднующе,// грехо́в разреше́ние моли́твами твои́ми прие́млем.
Кондак, глас 4
Я́ко звезду́ преве́лию, Це́рковь, иму́щи днесь Богоглаго́ливаго Симео́на,/ светово́дится, зову́щи:// ра́дуйся, му́чеников честны́й ве́нче.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
"Отож покайтеся і наверніться, щоб очиститись від гріхів ваших, щоб настали часи втіхи від лиця Господа" (Діян. 3:19-20). Так говорив св. апостол Петро іудеям, які розіп'яли Господа, втішаючи їх, що зробили це через незнання. Ми ж не через незнання розпинаємо в собі вдруге Господа гріхами своїми; але багатомилостивий і нас приймає, коли каємося і звертаємося до Нього від усього серця свого. Це і зробили ми у Великий піст. Всякий прибігав до Господа в сльозах каяття про гріхи свої, і що щиріше це робив, то сильніше відчував прохолоду помилування, що виходить від Господнього лиця, через руки та слово відпущення священника Божого.
Тепер що нам залишається робити? Берегтися від нових падінь, щоб знову не впасти в провину розпинання Господа. Апостол каже, що Господа Іісуса небо прийняло тільки до часу влаштування всього. Потім Він знову прийде і вчинить суд. Якими очима поглянуть на Нього ті, які пронизали Йому ребра! Але ж і нам доведеться стояти серед них, якщо перестанемо приносити плоди покаяння і повернемося на старе.
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter