27 квітня 2027

Нині народ, священники і влада іудейська востаннє чують слово Господнє в храмі. І воно було всезагальне; воно обіймало все минуле, сьогодення і майбутнє. Запитанням про Іоанна Господь дає зрозуміти, що Він істинний Месія; притчею про двох синів напоумлює, що іудеї будуть відкинуті, а на їхнє місце покликані язичники; притчею про виноградарів каже їм, що на відкинутих очікує смерть; притчею про шлюб сина царського вчить, що і серед тих, хто прийде до Нього, не всі будуть достойними, і знайдуться такі, яких праведно буде вигнати геть у пітьму зовнішню; відповідями на запитання про данину кесарю і про першу заповідь, так само як викривальною промовою визначає характерні риси спасительного життя; нарешті, особливо учням пророкує горе Єрусалиму і відкриває таємницю Другого Свого Пришестя. 

Досить було тільки вислухати все це з увагою, щоб упевнитися, що Він є істинний Спаситель світу — Христос, і скоритися Його заповідям і вченню. І досі прочитування розділів Євангелія про все, що відбулося цього дня, є найдієвішим засобом для того, щоб оживляти віру в Господа, і, відновлюючи в християнині свідомість, чим він повинен бути й чого чекати, запалювати ревнощі та являти себе таким, що сповідує Господа, не язиком лише, а й ділом.