Священномученик Олександр Орлов, пресвітер
День пам'яті (н. ст.)
Місяця вересня на 30-й день
Священномученик Олександр народився 6 серпня 1885 року в селі Хонятино Коломенського повіту Московської губернії в сім’ї священника Георгіївської церкви Василія Ілоіча Орова. 1901 року Олександр закінчив Коломенське духовне училище, а 1909 року закінчив Московську духовну семінарію.
1911 року він був висвячений на священника. З 1920 до 1923 року отець Олександр навчався на природничому факультеті Московського університету.
У 1923 році сім’я отця Олександра оселилася в селі Семенівському Царицинської волості в будинку його тестя, священника Олександра Крилова. Сам отець Олександр з 1924 року став служити в Троїцькій церкви села Троїце-Голенищево Московського повіту. Водночас він служив у молитовному будинку, який здавна існував у сусідньому селі Матвеєвське. 1929 року під тиском влади будинок було закрито.
10 лютого 1932 року керівництво Московського ОДПУ надіслало начальникові Кунцевського відділку ОДПУ розпорядження заарештувати священника Олександра Орлова і селян, які були членами церковної ради. 12 лютого священник і двоє селян були заарештовані і ув’язнені в Бутирській в’язниці в Москві.
17 квітня слідство було закінчено. 8 травня трійка при Повноважному представництві ОДПУ постановила звільнити селян, позбавивши їх на три роки права проживання в деяких районах і областях. Отця Олександра засудили на три роки ув’язнення у виправно-трудовому таборі. Він був відправлений до Медвеж’єгорська на будівництво Біломорсько-Балтійського каналу.
Отець Олександр поверненувся із ув’язнення в 1934 році і продовжив священницьке служіння. 10 вересня 1937 року він знову був заарештований. Його ув’язнили в Таганській в’язниці в Москві. На допиті слідчий сказав батюшці, що його заарештовано як “учасника контрреволюційної організації”.
9 жовтня 1937 року трійка НКВС засудила отця Олександра на розстріл. Протоієрей Олександр Орлов був розстріляний 13 жовтня 1937 року і похований в безвісній спільній могилі на полігоні Бутово під Москвою.