25 квітня 2027
неділя · 12 квітня ст. ст.
ВХІД ГОСПОДНІЙ ДО ЄРУСАЛИМА.
Прп. Василія спов., єп. Парійського (після 754). Сщмч. Зінона, єп. Веронійського (близько 260). Прп. Ісаака Сиріна, у Сполеті Італійському (550). Прмчч. Мини, Давида та Іоанна (після 636). Прп. Анфуси діви (801). Прп. Афанасії ігумені (860). Прмч. Сергія Крестникова (1938). Муромської (ХII) і Білиницької (ХIII) ікон Божої Матері.
Читання Святого Письма
На утрені
На літургії
Тропарі та кондаки
Входу Господнього в Єрусалимглас 1
Тропар, глас 1
О́бщее воскресе́ние/ пре́жде Твоея́ стра́сти уверя́я/ из ме́ртвых воздви́гл еси́ Ла́заря, Христе́ Бо́же./ Те́мже и мы, я́ко о́троцы побе́ды зна́мения нося́ще,/ Тебе́ Победи́телю сме́рти вопие́м:/ оса́нна в вы́шних,// благослове́н Гряды́й во и́мя Госпо́дне.
Інший тропар, глас 4
Спогре́бшеся Тебе́ креще́нием, Христе́ Бо́же наш,/ безсме́ртныя жи́зни сподо́бихомся воскресе́нием Твои́м,/ и воспева́юще зове́м:/ оса́нна в вы́шних,// благослове́н Гряды́й во и́мя Госпо́дне.
Кондак, глас 6
На престо́ле на Небеси́,/ на жребя́ти на земли́ носи́мый, Христе́ Бо́же,/ А́нгелов хвале́ние и дете́й воспева́ние/ прия́л еси́ зову́щих Ти:// благослове́н еси́, гряды́й Ада́ма воззва́ти.
Величання
Велича́ем Тя, Живода́вче Христе́, Оса́нна в вы́шних и мы Тебе́ вопие́м Благослове́н Гряды́й во и́мя Госпо́дне.
Преподобному Василію Парійськомуглас 2
Кондак, глас 2
Вы́шняго све́том озари́вся, блаже́нне,/ просвеща́еши вся,/ и́же любо́вию че́ствующия твое́, о́тче, честно́е страда́ние./ Васи́лие священнострада́льне,/ моли́ Христа́ Бо́га// непреста́нно о всех нас.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Кого не було при зустрічі Господа, коли Він урочисто, як цар, входив до Єрусалима, і хто не волав тоді: "осанна Синові Давидовому!" (Мф.21:9). Але минуло тільки чотири дні, і той самий народ, тим самим язиком кричав: "розіпни, розіпни Його!" (Лк.23:21). Дивне перетворення! Але що дивуватися? Чи не те ж саме робимо і ми, коли після прийняття святих Таїн Тіла та Крові Господніх, щойно вийдемо з церкви, забуваємо все - і своє благоговіння, і Божу до нас милість - і віддаємося, як і раніше, ділам догоджання собі, спершу малим, а потім і більшим, і, може бути, ще перш ніж на чотири дні, хоча й не кричимо іншому: "Розіпни!", а самі розпинаємо в собі Господа.
І все це бачить і терпить Господь! Слава довготерпінню Твоєму, Господи!
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter