28 лютого 2027
неділя · 15 лютого ст. ст.
Ап. від 70-ти Онисима (близько 109). Прп. Пафнутія та його доньки Євфросинії (V). Прп. Євсевія, пустельника Сирійського (V). Прп. Пафнутія, затворника Печерського, в Дальніх печерах (XIII). Сщмчч. Михаїла П’ятаєва й Іоанна Кумінова пресвітерів (1930); сщмчч. Миколая Морквина, Олексія Нікітського, Олексія Смирнова пресвітерів, Симеона Куляміна диякона, прмч. Павла (Козлова) і прмц. Софії (Селівестрової) (1938). Віленської (перенесення до Вільно в 1495 р.) і Далматської (1646) ікон Божої Матері.
Читання Святого Письма
На утрені
На літургії
Тропарі та кондаки
Апостолу Онисимуглас 3
Тропар, глас 3
Апо́столе святы́й Они́симе,/ моли́ Ми́лостиваго Бо́га,/ да прегреше́ний оставле́ние// пода́ст душа́м на́шим.
Кондак, глас 4
Я́ко луча́, возсия́л еси́ вселе́нней,/ заря́ми сия́я со́лнца, блаже́нне,/ всесве́тлаго Па́вла, мир просвети́вшаго:// те́мже тя почита́ем, Они́симе сла́вне.
Неділі про блудного синаглас 3
Кондак, глас 3
Оте́ческия сла́вы Твоея́ удали́хся безу́мно,/ в злых расточи́в е́же ми пре́дал еси́ бога́тство./ Те́мже Ти блу́днаго глас приношу́:/ согреши́х пред Тобо́ю О́тче ще́дрый,/ приими́ мя ка́ющася,// и сотвори́ мя я́ко еди́наго от нае́мник Твои́х.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Лк. 24:36-53)
Силу Вознесіння Господнього апостол Павло виражає так: "піднявшись на висоту, полонив полон і дав дари людям" (Еф. 4:8). Віддавши належне правді Божій, Господь відчинив для нас усі скарби благодаті Божої. Це і є полон, або здобич внаслідок перемоги. Початок роздавання цієї здобичі людям є Зішестя Святого Духа, Який, зійшовши раз, завжди перебуває в Церкві і кожному подає, що кому потрібно, беручи все з того ж раз полоненого полону. Прийди кожен і бери. Але підготуй скарбницю — чисте серце; май руки, чим брати — віру, яка не сумнівається, і прийди прагненням з надією і невідступною молитвою.
Ще 1 думка
(Лк. 15:11-32)
Про що лише не говорить нам Неділя про блудного сина! Говорить і про наш спокій і достаток у домі Отця Небесного, і про шалений наш порив з-під охорони Отчої на свободу неприборкану, і про багатство спадщини, привласненої нам, попри непокірність, і про безрозсудну розтрату її на всякі непотребства, і про крайнє, внаслідок того, наше зубожіння. Але говорить потім і про те, як хто отямившись і схаменувшись, задумує і наважується повернутися до Отця багатомилостивого, як повертається, як любовно приймається і відновлюється в попередній стан. І хто тут не знайде необхідного для себе повчання? Чи в домі Отця перебуваєш, не рвися геть на волю. Бачиш чим закінчився подібний досвід! Чи ти втік і розтрачуєш, зупинися якнайшвидше. Чи розтратив усе і бідуєш, наважуйся якнайшвидше повернутися і повернися. Там чекає на тебе всяка поблажливість, колишня любов і достаток. Останній крок найпотрібніший. Але не треба багато говорити про нього. Все сказано коротко та ясно. Опам'ятайся, наважся повернутися, встань і поспішай до Отця. Обійми Його відкриті і готові прийняти тебе.
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter