7 лютого 2027
неділя · 25 січня ст. ст.
Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне святкування в неділю, найближчу до 25 січня). Свт. Григорія Богослова, архієп. Константинопольського (389). Мц. Філіцати та синів її: Януарія, Фелікса, Филипа, Сильвана, Олександра, Віталія і Марціала (близько 164). Прп. Поплія Сирійського (близько 380). Прп. Мара співця (близько 430). Свт. Мойсея, архієп. Новгородського (1362). Прп. Анатолія Оптинського, старшого (1894). Сщмч. Володимира (Богоявленського), митр. Київського (1918). Сщмч. Петра (Звєрєва), архієп. Воронезького (1929); сщмч. Василія (Зеленцова), єп. Прилуцького (1930); сщмч. Стефана Грачова пресвітера, мч. Бориса Заваріна (1938). Ікони Божої Матері, йменованої «Утамуй мої печалі». Городницької ікони Божої Матері «Утамуй мої печалі» (XX).
Читання Святого Письма
На утрені
На літургії
Священномученику
Євангельські читання свт. Григорію та сщмч. Володимиру ті самі
Тропарі та кондаки
Собору новомучеників і сповідниківглас 4
Тропар, глас 4
Днесь ра́достно лику́ет Це́рковь наша,/ я́ко ма́ти ча́да, прославля́ющи новому́ченики и испове́дники своя́:/ святи́тели и иере́и,/ ца́рственныя страстоте́рпцы, благове́рныя кня́зи и княги́ни,/ преподо́бныя мужи́ и же́ны и вся правосла́вныя христиа́ны,/ во дни гоне́ния безбо́жнаго/ жизнь свою́ за ве́ру во Христа́ положи́вшия/ и кровьми́ и́стину соблю́дшия./ Тех предста́тельством, Долготерпели́ве Го́споди,// страну́ на́шу в Правосла́вии сохрани́ до сконча́ния ве́ка.
Кондак, глас 3
Днесь новому́ченицы Церкви нашея в ри́зах бе́лых предстоя́т А́гнцу Бо́жию/ и со а́нгелы песнь побе́дную воспева́ют Бо́гу:/ благослове́ние, и сла́ва, и прему́дрость,/ и хвала́, и честь, и си́ла, и кре́пость// на́шему Бо́гу во ве́ки веко́в. Ами́нь.
Святителю Григоріюглас 1
Тропар, глас 1
Па́стырская свире́ль богосло́вия твоего́/ ри́торов победи́ трубы́,/ я́коже бо глубины́ ду́ха изыска́вшу,/ и добро́ты веща́ния приложи́шася тебе́./ Но моли́ Христа́ Бо́га, о́тче Григо́рие,// спасти́ся душа́м на́шим.
Кондак, глас 3
Богосло́вным язы́ком твои́м сплете́ния ри́торская разруши́вый, сла́вне,/ Правосла́вия оде́ждею, свы́ше истка́нною, Це́рковь украси́л еси́,/ ю́же и нося́щи, с на́ми зове́т твои́ми ча́ды:// ра́дуйся, о́тче, богосло́вия у́ме кра́йнейший.
Неділіглас 3
Тропар, глас 3
Да веселя́тся небе́сная,/ да ра́дуются земна́я,/ я́ко сотвори́ держа́ву/ мы́шцею Свое́ю Госпо́дь,/ попра́ сме́ртию сме́рть,/ пе́рвенец ме́ртвых бы́сть;/ из чре́ва а́дова изба́ви на́с,// и подаде́ ми́рови ве́лию ми́лость.
Кондак, глас 3
Воскре́сл еси́ дне́сь из гро́ба, Ще́дре,/ и на́с возве́л еси́ от вра́т сме́ртных;/ дне́сь Ада́м лику́ет, и ра́дуется Е́ва,/ вку́пе же и проро́цы с патриа́рхи воспева́ют непреста́нно// Боже́ственную держа́ву вла́сти Твоея́.
Священномученику Володимиру. митр. Київськомуглас 2
Тропар, глас 2
Ве́ры Правосла́вныя непоро́чный блюсти́телю/ и за́поведей Христо́вых усе́рдный исполни́телю,/ священному́чениче Влади́мире,/ Христа́ всем се́рдцем возлюби́в,/ па́ству твою́ до́бре упа́сл еси́,/ незло́биво му́ченическую смерть прия́л еси́./ Сего́ ра́ди в ве́чной сла́ве пребыва́я,// моли́ спасти́ся душа́м на́шим.
Інший тропар, глас 2
Ве́ру Правосла́вную непоро́чно соблю́д,/ по́двигом до́брым во святи́тельстве подвиза́лся еси́,/ священному́чениче о́тче Влади́мире,/ и убива́ющим тя рекл еси́:/ Госпо́дь да прости́т вас./ Сего́ ра́ди угото́вася ти вене́ц пра́вды от Христа́, Бо́га на́шего,/ Его́же, я́ко име́яй дерзнове́ние, моли́,/ оправда́ние дарова́ти нам в День Су́дный.
Кондак, глас 2
О́браз Христо́ва милосе́рдия явля́я,/ покро́в и защище́ние па́стве твое́й был еси́,/ святи́телю о́тче Влади́мире,/ в кро́тости страда́ния прие́мля, безбо́жных мучи́телей,/ благословля́я, прости́л еси́.// Те́мже и нам испроси́ у Христа́ Бо́га дух ми́рен и ве́лию ми́лость.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
"Я є двері: хто через Мене увійде, той спасеться" (Ін. 10:9). Це те саме, що в іншому місці говорить Господь: "ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене" (Ін. 14:6).
І ще ближче підтвердив Він те саме, коли сказав: "без Мене не можете робити нічого" (Ін. 15:5).
Той і християнин, хто весь у Христі, і хто все, що має в собі цінного, все те від Христа має. Виправдання в нього Христове, і тіло його теж Христове. Той, хто спасається, тому спасається, що одягнений у Христа. У цьому тільки положенні він має доступ до Отця. Ми — ті, хто відпав від Бога, і за те під гнівом. Тільки тоді правда Божа відступає і милість Його простягається до нас і нас, що наближаються, приймає, коли ми наближаємося у Христі і через Христа. Печать Христова відбивається на всьому єстві християнина, і той, хто носить її, піде посеред тіні смертної і не злякається зла. Для того, щоб бути такими, ми маємо таїнства — Хрещення і Причастя, та Покаяння для тих, хто згрішив після Хрещення. Але це від імені Господа; з нашого ж боку, для прийняття їх, повинні утворитися в дусі приймальні настрої — віра, що сповідує: я загиблий і спасаюся тільки Господом Іісусом Христом; любов, що ревнує все присвячувати Господу Спасителеві, нічого не жаліючи; надія, що, нічого від себе не сподіваючись, упевнена, що не буде покинута Господом, але всіляку матиме від Нього допомогу — і внутрішню, і зовнішню — протягом усього життя, доки взята буде туди, де Він Сам.
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter