3 січня 2027
неділя · 21 грудня ст. ст.
Неділя перед Різдвом Христовим, святих отців. Мц. Іуліанії і з нею 500 мужів та 130 жон, що в Нікомідії постраждали (304). Мч. Фемістоклія (251). Свт. Петра, митр. Київського і всієї Русі, чудотворця (1326). Мц. блгв. кнг. Іуліанії Вяземської (1406). Блж. Прокопія, Христа заради юродивого, В’ятського (1627). Свт. Філарета, митр. Київського (1857). Сщмч. Михаїла Кисельова пресвітера (1918); сщмч. Никити (Прибиткова), єп. Бєльовського (1938); сщмч. Сергія Цвєткова диякона (1938); сщмч. Леонтія Строцюка диякона (1940).
Читання Святого Письма
На утрені
На літургії
Неділі перед Різдвом Христовим
Тропарі та кондаки
Мучениці Іуліаніїглас 4
Тропар, глас 4
А́гница Твоя́, Иису́се, Иулиани́я/ зове́т ве́лиим гла́сом:/ Тебе́, Женише́ мой, люблю́/ и, Тебе́ и́щущи, страда́льчествую,/ и сраспина́юся, и спогреба́юся креще́нию Твоему́,/ и стражду́ Тебе́ ра́ди,/ я́ко да ца́рствую в Тебе́,/ и умира́ю за Тя, да и живу́ с Тобо́ю;/ но, я́ко же́ртву непоро́чную, приими́ мя, с любо́вию поже́ршуюся Тебе́.// Тоя́ моли́твами, я́ко Ми́лостив, спаси́ ду́ши на́ша.
Кондак, глас 3
Де́вства добро́тами преочище́на, деви́це,/ и муче́ния венцы́, Иулиани́е, ны́не венча́вшися,/ дае́ши су́щим в ну́ждах и неду́зех исцеле́ние и спасе́ние,/ приступа́ющим к ра́це твое́й:// Боже́ственную бо благода́ть Христо́с источа́ет и жизнь ве́чную.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
У Неділю святих праотців
Святі праотці — ось істинно великі люди! І якщо узагальнити думку, що визначає їхню величину, то вийде так: істинно великі тільки ті, які потрапляють до низки виконавців волі Божої про рід людський, — волі позитивної — адже багато чого буває тільки з попущення Божого; бувають також сильні діячі, які діють поза волею Божою й навіть всупереч їй. Можуть і ці здаватися великими, але не самі по собі, а за тими великими протидіями, які спричиняє Промисел Божий для усунення заподіяного ними зла. Пряму волю Божу про вічне спасіння ми знаємо; але плани Божі про тимчасове перебування людей на землі приховані від нас. Тому нам важко визначати, хто діє пряміше саме з волі Божої. Один тільки негативний критерій можна визнати вірним: хто діє всупереч визначенню Божому про вічне спасіння людей, того не можна вважати великим, хоч би якими показними були справи його, бо очевидно, що він іде проти явної волі Божої. Хоч ця воля відома стосується не тимчасового, а вічного, але то безсумнівно, що одна воля Божа не може суперечити іншій.
У Неділю святих отців
Святі праотці - ось істинно великі люди! І якщо узагальнити думку, що визначає їхню величину, то вийде так: істинно великі тільки ті, які потрапляють до низки виконавців волі Божої про рід людський, - волі позитивної, - адже багато чого буває тільки з попущення Божого; бувають також сильні діячі, які діють поза волею Божою й навіть всупереч їй. Можуть і ці здаватися великими, але не самі по собі, а за тими великими протидіями, які спричиняє Промисел Божий для усунення заподіяного ними зла. Пряму волю Божу про вічне спасіння ми знаємо; але плани Божі про тимчасове перебування людей на землі приховані від нас. Тому нам важко визначати, хто діє пряміше саме з волі Божої. Один тільки негативний критерій можна визнати вірним: хто діє всупереч визначенню Божому про вічне спасіння людей, того не можна вважати великим, хоч би якими показними були справи його, бо очевидно, що він іде проти явної волі Божої. Хоч ця воля відома стосується не тимчасового, а вічного, але то безсумнівно, що одна воля Божа не може суперечити іншій.
Ще 1 думка
Ублажає Господь убогих; тих, що голодні; тих, що плачуть; тих, кого ганьблять, — під тією умовою, якщо все це Сина Людського заради; ублажається, отже, життя, оточене всякого роду нестатками і злиднями. Утіхи, достаток, шана, за словом цим, не являють собою блага; та воно так і є. Але доки в них спочиває людина, вона не усвідомлює того. Тільки коли звільниться із зачарування їхнього — бачить, що вони не представники блага, а тільки примари його. Душа не може обійтися без утіх, але вони не в матеріальному; не може обійтися без скарбів, але вони не в золоті і сріблі, не в пишних домівках і одежах, не в цій повноті зовнішній; не може обійтися без шани, але вона не в раболіпних поклонах людських. Є інші утіхи, інший достаток, інша шана — духовні, споріднені душі. Хто їх знайде, той не захоче зовнішніх; та не лише не захоче, а зневажить і зненавидить їх заради того, що вони загороджують духовні, не дають бачити їх, тримають душу в затьмаренні, сп'янінні, у примарах. Через те такі всією душею віддають перевагу вбогості, скорботі і безвісності, почуваючись добре серед них, наче в безпечній якійсь огорожі від зачарування спокусами світу. Як же бути тим, до кого все це йде саме собою? Бути у ставленні до всього того, за словом св. апостола, як той, хто не має нічого.
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter