8 листопада 2026
неділя · 26 жовтня ст. ст.
.jpg)
.jpg)
.jpg)
Вмч. Димитрія Солунського (близько 306). Спомин великого і страшного землетрусу в Константинополі (740). Мч. Лупа (близько 306). Прп. Афанасія Мідікійського (близько 814). Прп. Феофіла Печерського, архієп. Новгородського, в Дальніх печерах (1482). Прп. Димитрія Басарбовського, Болгарського (1685).
Читання Святого Письма
На утрені
На літургії
Тропарі та кондаки
Неділіглас 6
Тропар, глас 6
А́нгельския си́лы на гро́бе Твое́м,/ и стрегу́щии омертве́ша,/ и стоя́ше Мари́я во гро́бе,/ и́щущи Пречи́стаго Те́ла Твоего́./ Плени́л еси́ а́д, не искуси́вся от него́;/ сре́тил еси́ Де́ву, Да́руяй живо́т.// Воскресы́й из ме́ртвых, Го́споди, сла́ва Тебе́.
Кондак, глас 6
Живонача́льною дла́нию/ уме́ршия от мра́чных удо́лий,/ Жизнода́вец, воскреси́в все́х Христо́с Бо́г,/ воскресе́ние подаде́ челове́ческому ро́ду:/ е́сть бо все́х Спаси́тель,// Воскресе́ние и Живо́т, и Бо́г все́х.
Великомученику Димитріюглас 3
Тропар, глас 3
Вели́ка обре́те в беда́х/ тя побо́рника вселе́нная, страстоте́рпче,/ язы́ки побежда́юща./ Я́коже у́бо Ли́еву низложи́л еси горды́ню,/ и на по́двиг дерзнове́нна сотвори́в Не́стора,/ та́ко, свя́те Дими́трие,/ Христу́ Бо́гу моли́ся// дарова́ти нам ве́лию ми́лость.
Кондак, глас 2
Крове́й твои́х струя́ми, Дими́трие,/ Це́рковь Бог обагри́,/ да́вый тебе́ кре́пость непобеди́мую,/ и соблюда́я град твой невреди́м:// того́ бо еси́ утвержде́ние.
Мученику Лупуглас 4
Тропар, глас 4
Му́ченик Твой, Го́споди, Лу́пп,/ во страда́нии свое́м вене́ц прия́т нетле́нный от Тебе́, Бо́га на́шего:/ име́яй бо кре́пость Твою́,/ мучи́телей низложи́,/ сокруши́ и де́монов немощны́я де́рзости./ Того́ моли́твами// спаси́ ду́ши на́ша.
Кондак, глас 2
Звезда́ све́тлая яви́лся еси́,/ непреле́стная ми́рови,/ Со́лнца Христа́ возвеща́ющи,/ заря́ми твои́ми, страстоте́рпче Лу́ппе,/ и пре́лесть погаси́л еси́ всю:/ нам же подае́ши свет,// моля́ся непреста́нно о всех нас.
Преподобному Феофілу Печерськомуглас 4
Тропар, глас 4
Пра́вило ве́ры, и о́браз кро́тости,/ и воздержа́ния изве́стный учи́тель Христо́ву ста́ду вои́стину был еси́,/ уча е́ вы́ну смире́нию,/ не му́дрствовати е́же высо́кая,/ сего́ ра́ди стяжа́л, я́же жела́ше,/ о́тче святи́телю Фео́филе,// моли́ Христа́ Бо́га спасти́ся душа́м на́шим.
Кондак, глас 4
Я́ко вои́стинну по и́мени своему́ ты,/ Боголюбе́зне святи́телю Фео́филе и преподо́бне, соблю́дши,/ яви́ся тебе́ Христо́с Спас,/ обеща́я ти Живо́т и Ца́рствие Свое́,// в не́мже, днесь лику́я, не забу́ди нас, рабо́в твои́х.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Переправлялися на той бік моря. Господь спав. Здійнялася буря, і всі жахнулися, а про те, що Господь із ними, а отже, що з Ним нема чого боятися, і забули.
Так буває і в порядках життя, життєвих і духовних. Здійметься буря лиха або пристрастей — ми зазвичай стривожуємося до розслаблення, думаємо, що це і в порядку речей; а Господь шле нам урок: «маловіри!» (Мф. 8:26) І справедливо! Не можна, щоб не звернути увагу на те, що сталося; але можна завжди зберегти розумний спокій.
Насамперед подивися, чого хоче від тебе Господь, і скорися смиренно під міцну руку Його. Не м'ятись, не полошись. Потім піднеси віру свою, що Господь з тобою, і припади до ніг Його з молитвою. Але не волай «гину!», а з відданістю волай: «Господи! якщо хочеш — можеш (Мф. 8:2, Лк. 5:12). Однак не моя, але Твоя воля нехай буде» (Лк. 22:42). Вір, що таким чином безпечно оминеш бурю, що піднялася.
Ще 1 думка
(Лк. 16:19-31)
Притча про багатія і Лазаря показує, що ті, хто жив не так, як треба, спохватяться, але вже не матимуть можливості виправити своє становище. Очі їхні відкриються, і вони ясно бачитимуть, у чому істина. Згадавши, що на землі багато тих, хто осліп, подібно до них, вони хотіли б, щоб хто-небудь був посланий до них з померлих для запевнення, що жити і розуміти речі треба не інакше, як за вказівкою Одкровення Господнього. Але і в цьому їм відмовлено, тому що Одкровення для тих, хто бажає знати істину, є самодоказовим, а для небажаючих і тих, хто не любить істини, непереконливим буде і саме воскресіння будь-кого з померлих. Почуття цього описаного багатія, напевно, відчувають усі, хто відходить звідси. І отже, за тамтешнім переконанням, яке буде переконанням і всіх нас, єдине для нас керівництво на шляху життя — Одкровення Господнє. Але там уже таке переконання для багатьох буде запізнілим; тут воно краще б стало в пригоді, та не у всіх воно є. Повірмо принаймні свідченням тамтешніх, переносячи себе в їхній стан. Ті, хто перебуває в муках, не стануть брехати; жаліючи нас, вони хочуть, щоб відкрилися наші очі, щоб не прийшли на місце їхніх мук. Про цей предмет не можна так говорити, як говоримо нерідко про поточні справи: «Та нехай, якось пройде». Ні, вже то не пройде як-небудь. Треба бути ґрунтовно впевненим, що не потрапимо в місце, в яке потрапив багатий.
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter