22 жовтня 2026

четвер · 9 жовтня ст. ст.

Cедмиця 21-ша після П’ятидесятниці · Глас 3 · Посту немає

Ап. Якова Алфєєва (I). Прпп. Андроника та жінки його Афанасії (V). Прав. Авраама праотця і племінника його Лота (2000 р. до Р. Х.). Мчч. Євентія (Іувентина) і Максима воїнів (361–363). Св. Поплії спов., дияконіси Антіохійської (близько 361–363). Прп. Петра Галатійського (IX). Сщмчч. Константина Сухова і Петра В’яткіна пресвітерів (1918); сщмч. Константина Аксьонова пресвітера (1937). Знайдення мощей прп. Севастіана (Фоміна) спов. (1997). Знайдення мощей прп. Іова Угольського (2008). Корсунської ікони Божої Матері. Шанованого чудотворного списка Корсунської ікони Божої Матері, йменованої «Шпилівська Прозренна».

Читання Святого Письма

На утрені

Ін. 21:15-25 (зач. 67)

На літургії

АпостолКол. 1:24-29 (зач. 252)

ЄвангелієЛк. 7:17-30 (зач. 31)

Апостолу

Апостол1Кор. 4:9-16 (зач. 131)

ЄвангелієЛк. 10:16-21 (зач. 51)

Тропарі та кондаки

Апостолу Яковуглас 3

Тропар, глас 3

Апо́столе святы́й Иа́кове,/ моли́ Ми́лостиваго Бо́га,/ да прегреше́ний оставле́ние// пода́ст душа́м на́шим.

Кондак, глас 2

Тве́рдо му́дрости догма́ты в ду́ши благочести́вых вложи́вшаго/ похвала́ми да ублажи́м я́ко Боговеща́теля вси Иа́кова:/ Престо́лу бо сла́вы Влады́чню предстоя́/ и со все́ми А́нгелы ра́дуется,// моля́ непреста́нно о всех нас.

Молитви на сьогодні

КанонПокаянний до Господа нашого Іісуса Христа КанонМолебний до Пресвятої Богородиці КанонАнгелу Хранителю КанонСвятим апостолам КанонСвятителю Миколаю Чудотворцю АкафістСвятителю Миколаю Чудотворцю АкафістПервоверховним апостолам Петру і Павлу

Богослужбові вказівкисьогодні · завтра · післязавтра

Думка дня

Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року

(Лк. 7:17-30)
Святий Іоанн Предтеча посилає учнів своїх запитати Господа: чи Він «Той, Котрий має прийти» (Лк. 7:19), чи іншого чекати треба? Не для себе він так запитував, бо знав точно, Хто Іісус Христос, будучи сповіщений про це з неба, але для учнів. І учні шукали розв'язання цього питання не із співзапитування, а зі щирого бажання знати істину. Таким немає потреби багато говорити; Господь і не говорить, а тільки вказує на те, що було в ту пору Ним здійснено. Божественні справи свідчили про Божество Його. Це було так очевидно, що ті, хто запитував, не стали вже більше запитувати. Так і завжди. Сила Божа живе в Церкві; щирий шукач істини негайно відчуває її на дотик і переконується в істині. Це випробуване засвідчення покладає кінець усім питанням і повністю заспокоює. Хто ж не хоче вірити і, втративши віру, починає шукати в Церкві та християнстві не основи віри, а приводів ніби виправдати своє невір'я, тому ніякі вказівки не здаються задовільними. Невір'я ж своє він вважає ґрунтовним, хоч підстави його дріб'язкові й нікчемні. Того хоче його серце — тому все і стерпно.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter