7 червня 2026
неділя · 25 травня ст. ст.
Ікон Божої Матері, йменованих «Пом’якшення злих сердець» і «Непорушна Стіна» (перехідні святкування в Неділю Всіх святих). Третє знайдення чесної глави святого славного Пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Iоанна (близько 850). Мц. Вікторії Єфеської. Сщмч. Ферапонта, єп. Кіпрського (IV). Свт. Інокентія, архієп. Херсонського і Таврійського (1857). Прмц. Єлени (Коробкової) (1938). Прмч. Тавріона (Толоконцева) (1939).
Читання Святого Письма
На утрені
На літургії
Заговини на Петрів піст
Тропарі та кондаки
Святому Іоанну Предтечіглас 4
Тропар, глас 4
От земли́ возсия́вши, Предте́чева глава́/ лучи́ испуща́ет нетле́ния ве́рным исцеле́ний/ свы́ше собира́ет мно́жество А́нгел,/ до́ле же созыва́ет челове́ческий род,/ единогла́сную возсыла́ти сла́ву Христу́ Бо́гу.
Кондак, глас 6
Проро́че Бо́жий и Предте́че благода́ти,/ главу́ твою́, я́ко ши́пок свяще́ннейший, от земли́ обре́тше,/ исцеле́ния всегда́ прие́млем,/ и́бо па́ки, я́коже пре́жде, в ми́ре проповедуеши покая́ние.
Неділіглас 8
Тропар, глас 8
С высоты́ снизше́л еси́, Благоутро́бне,/ погребе́ние прия́л еси́ тридне́вное,/ да на́с свободи́ши страсте́й,// Животе́ и воскресе́ние на́ше. Го́споди, сла́ва Тебе́.
Кондак, глас 8
Воскре́с из гро́ба, уме́ршия воздви́гл еси́,/ и Ада́ма воскреси́л еси́,/ и Е́ва лику́ет во Твое́м воскресе́нии,/ и мирсти́и концы́ торжеству́ют// е́же из ме́ртвых воста́нием Твои́м, Многоми́лостиве.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Свята Церква кожного дня вшановує пам'ять святих. Але оскільки були угодники Божі, які невідомо подвизалися, не явлені Церкві, то, щоб не залишити і їх без вшанування, свята Церква встановила день, у який прославляє всіх, хто від віків догодив Богові, щоб не залишилося нікого, кого б вона не прославляла. Творити ж це негайно після Зішестя Святого Духа узаконила вона тому, що всі святі стали і стають святими благодаттю Святого Духа.
Благодать Святого Духа приносить покаяння і відпущення гріхів, вона ж вводить у боротьбу з пристрастями і похотями і вінчає цей подвиг чистотою і безпристрасністю. І таким чином з'являється нове створіння, придатне для нового неба і нової землі.
Будьмо ревними ж і ми йти слідом святих Божих. Як це робити — вчить нинішнє Євангеліє: воно вимагає небоязливого сповідування віри в Господа, переважної любові до Нього, підняття хреста самозречення і сердечного від усього відсторонення. Покладімо ж початок за цією вказівкою.
Ще 2 думки
(Мф. 11:2-15)
«Царствие небесное нýдится, и нýждницы восхищаютъ е»* (Мф. 11:12). "Нудиться" Царство, тобто з нуждою, з працею, зусиллями і тяжкими подвигами досягається; тому і досягає його тільки той, хто веде життя нелегке, подвижницьке. Цим на шляху до Царства заперечується всякого роду втішність. Втіхи всіх сортів віддаляють від Царства, а в нас нині тільки й турбот що про втіхи, зрідка душевні, а більше тілесні: їсти, пити, веселитися, гуляти і розкошувати в усьому.
Царству сказали: "прошу тебе, вибач мене", хоч і в ньому бенкет, і бенкет царський, якого й на думку нікому не спаде приготувати, та смаки в нас не ті. Що там солодким вважається, те нам гірко; що там приємно, те нам гидко, що там веселить, те нас обтяжує – розійшлися зовсім. І Царство з подвижниками, які здобувають його, відходить від нас. Ми і раді, навіть готові скоріше б прогнати їх, і розмови вже про те заводимо, але лукавий все якось не примудряється це залагодити.
*Переклад церковно-слов’янською залишений тут, тому що саме на ньому базується коментар святителя Феофана. Український переклад: "Царство Небесне силою здобувається, і хто докладає зусилля, здобуває його".
(Лк. 7:17-30)
Святий Іоанн Предтеча посилає учнів своїх запитати Господа: чи Він «Той, Котрий має прийти» (Лк. 7:19), чи іншого чекати треба? Не для себе він так запитував, бо знав точно, Хто Іісус Христос, будучи сповіщений про це з неба, але для учнів. І учні шукали розв'язання цього питання не із співзапитування, а зі щирого бажання знати істину. Таким немає потреби багато говорити; Господь і не говорить, а тільки вказує на те, що було в ту пору Ним здійснено. Божественні справи свідчили про Божество Його. Це було так очевидно, що ті, хто запитував, не стали вже більше запитувати. Так і завжди. Сила Божа живе в Церкві; щирий шукач істини негайно відчуває її на дотик і переконується в істині. Це випробуване засвідчення покладає кінець усім питанням і повністю заспокоює. Хто ж не хоче вірити і, втративши віру, починає шукати в Церкві та християнстві не основи віри, а приводів ніби виправдати своє невір'я, тому ніякі вказівки не здаються задовільними. Невір'я ж своє він вважає ґрунтовним, хоч підстави його дріб'язкові й нікчемні. Того хоче його серце — тому все і стерпно.
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter