4 березня 2026

Коли Мойсей та Аарон почали клопотати про народ перед фараоном, щоб він відпустив його, відповіддю на це було посилення роботи пригноблених ізраїльтян до того, що вони почали нарікати на прохачів своїх: “Ви зробили нас ненависними в очах фараона” (Вих. 5, 21). Те ж саме відчуває і душа грішника, що кається. Коли страх Божий і совість, ці внутрішні Мойсей та Аарон, почнуть надихати душу, щоб вона піднялася, зрештою, на ноги й скинула ярмо рабства гріховного, – радість проходить всім її тілом. Але і ворог не спить, та створює у її помислах гори перешкод з боку нездоланності гріха, та наводить з усіх сторін страхи: страх за своє благе становище, за зовнішні відношення, за значення своє, навіть за життя. І буває, що інший, почавши тільки, відразу ж і зупиняється. Надихнися цим, брате! “Господь Саваоф возвеличиться в суді, і Бог Святий виявить святість свою в справедливості!” (Вих. 5, 16). Бог сильніший від ворога. Звернися до нього – і почуєш те ж, що почув Мойсей тоді: “Тепер побачиш ти, що я зроблю з фараоном”. Ворог не має влади над душею, він тільки може налякати її примарними жахами. Не піддавайся, перетерпи, йди вперед мужньо, говорячи у собі: хоч смерть, а вже не покину і сміливо піду, куди кличе мене Господь духом покаяння, який тепер діє у мені.