14 лютого 2026
субота · 1 лютого ст. ст.
Посту немає
Вселенська батьківська (м'ясопусна) субота. Вселенська батьківська (м’ясопусна) субота. Пам’ять усіх споконвіку спочилих православних християн. Передсвято Стрітення Господнього. Мч. Трифона (250). Мц. Перпетуї, мчч. Сатира, Ревоката, Саторніла, Секунда та мц. Філіцитати (202– 203). Прп. Петра Галатійського (429). Прп. Вендиміана, пустельника Віфінійського (близько 512). Сщмч. Миколая Мезенцева пресвітера (1938).
Читання Святого Письма
На літургії
На вечірні замість прокімна — «Аллилуиа» із заупокійними віршами. На утрені замість «Бог Господь» — «Аллилуиа». 17-та кафізма стихословиться на дві статії із заупокійними приспівами. Після утрені та літургії звершуються панахиди
Тропарі та кондаки
Мученику Трифонуглас 4
Тропар, глас 4
Му́ченик Твой, Го́споди, Три́фон/ во страда́нии свое́м вене́ц прия́т нетле́нный от Тебе́, Бо́га на́шего:/ име́яй бо кре́пость Твою́,/ мучи́телей низложи́,/ сокруши́ и де́монов немощны́я де́рзости./ Того́ моли́твами// спаси́ ду́ши на́ша.
Кондак, глас 8
Тро́ическою тве́рдостию/ многобо́жие разруши́л еси́ от коне́ц, всесла́вне,/ че́стен во Христе́ быв, и, победи́в мучи́тели во Христе́ Спаси́теле,/ вене́ц прия́л еси́ му́ченичества твоего́/ и дарова́ния Боже́ственных исцеле́ний,// я́ко непобеди́мь.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Ін. 5:24-30)
«І вийдуть ті, хто творив добро, у воскресіння життя, а ті, хто чинив зло — у воскресіння суду» (Ін. 5:29). Ось чим усе скінчиться! Як річки течуть кожна у своє море, так течія життів наших прийде, нарешті, кожна в місце за характером своїм. І ті, які воскреснуть у життя, будуть на суді, але суд тільки закарбує їхнє виправдання і визначення на життя; тоді як інші воскреснуть тільки для того, щоб вислухати засудження на вічну смерть. Життя і смерть їхні визначаються вже зараз тим, що одні роблять живі діла, а інші — діла мертві й такі, що умертвляють. Живі діла ті, що звершуються за заповідями з радістю духу, на славу Божу; умертвляють діла ті, що звершуються всупереч заповідям, з забуттям Бога, на догоду собі і пристрастям своїм. Мертві діла — і всі ті, які хоч за формою не противні заповідям, але робляться без усякої думки про Бога і вічне спасіння через будь-які види себелюбства. Бог — життя; те тільки й живе, у чому є частина Його. І ось у кого тільки мертві справи, той прямо йде і останнього дня вийде на приречення на смерть; а у кого справи всі живі, той йде і останнього дня вийде на отримання вічного життя.
Ще 1 думка
(Лк. 10:19-21)
"Славлю Тебе, Отче, Господи неба і землі, що Ти утаїв це від мудрих та розумних, і відкрив те дітям. Так, Отче! Бо таке було Твоє благовоління" (Лк. 10:21). Ось суд над людською мудрістю і розумністю. І він, вочевидь, виконується. Одкровення тепер перед очима в Божественних писаннях, і розумники читають його, але не розуміють. Дивуватися треба: писано просто, а їм усе видається там не так, як написано; немов осліпило їх. Діти бачать і розуміють; а для них відкрите приховано. Такий порядок угодно заснувати Отцю Небесному; отже, і нема чого сперечатися. Якби зовсім не було відкрите істотно потрібне, ну тоді розумники могли б ще заперечувати; а так відкрите – приходь і бери, для того відкрите, щоб ти брав: стань тільки дитиною. – "Як – я?.. Нізащо!" – Ну, як хочеш; і залишайся собі премудрим і розумним, але нічого, однак, істотно потрібного не розумієш і не вміщаєш у своїй голові, блукаєш серед примар та ілюзій, що породжуються твоїм мудруванням і тримають тебе в цілковитому засліпленні, через що ти думаєш, що ти зрячий, а ти "сліпий, закрив очі" (2 Пет. 1:9), тобто дещо бачиш, як крізь густу імлу. Але це не вказує тобі справжньої дороги і не веде до мети, а тільки тримає в безвихідному колі самообману. Визволи нас, Господи, від такого страшного стану!
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter