27 липня 2025
неділя · 14 липня ст. ст.
Пам'ять святих отців шести Вселенських Соборів (перехідне святкування в неділю, найближчу до 16 липня). Ап. від 70-ти Акили (I). Мч. Іуста (I). Прп. Єлія ченця (IV). Прп. Онисима чудотворця (IV). Мч. Іоанна Мервського. Прп. Стефана Махрицького (1406). Прп. Никодима Святогорця (1809). Сщмч. Константина Богоявленського пресвітера (1918); сщмч. Миколая Порецького пресвітера (1933). Знайдення мощей прп. Феофіла Київського, Христа заради юродивого (1993)..
Читання Святого Письма
На утрені
На літургії
Тропарі та кондаки
Неділіглас 6
Тропар, глас 6
А́нгельския си́лы на гро́бе Твое́м,/ и стрегу́щии омертве́ша,/ и стоя́ше Мари́я во гро́бе,/ и́щущи Пречи́стаго Те́ла Твоего́./ Плени́л еси́ а́д, не искуси́вся от него́;/ сре́тил еси́ Де́ву, Да́руяй живо́т.// Воскресы́й из ме́ртвых, Го́споди, сла́ва Тебе́.
Кондак, глас 6
Живонача́льною дла́нию/ уме́ршия от мра́чных удо́лий,/ Жизнода́вец, воскреси́в все́х Христо́с Бо́г,/ воскресе́ние подаде́ челове́ческому ро́ду:/ е́сть бо все́х Спаси́тель,// Воскресе́ние и Живо́т, и Бо́г все́х.
Апостолу Акиліглас 3
Тропар, глас 3
Апо́столе святы́й Аки́ло,/ моли́ Ми́лостиваго Бо́га,/ да прегреше́ний оставле́ние// пода́ст душа́м на́шим.
Кондак, глас 4
Я́ко ве́лие со́лнце, Це́рковь тя стяжа́вши, сла́вне Аки́ло,/ светлостьми́ уче́ния твоего́ просвеща́ет ве́рно чту́щия тя,// Госпо́день апо́столе.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Арій став відкидати Божество Сина Божого і Його єдиносущність з Богом Отцем. На нього піднялася вся Церква; всі віруючі, у всіх кінцях світу, єдиними вустами сповідували, що Господь Іісус Христос є Син Божий Єдинородний, Бог від Бога, народжений, не створений, єдиносущний Отцю.
Інший подумав би, що це випадкове якесь натхнення на однодумність; але ця віра пройшла потім вогняне випробування, коли на бік аріан схилилася влада і знать. Ні вогонь, ні меч, ні гоніння не могли винищити її, і вона негайно виявилася всюди всіма, як тільки припинявся тиск зовнішньої сили. Це означає, що вона становить серце Церкви і сутність її сповідання.
Слава Господу, що зберігає в нас цю віру! Бо поки вона є, ми ще християни, хоч і погано живемо; не стане її — і християнству кінець.
Ще 1 думка
(Мф. 9:27-35)
"По вірі вашій нехай буде вам" (Мф.9:29), - сказав Господь двом сліпим, і негайно відкрилися очі їхні. Наскільки віри, настільки притягнення Божественної сили. Віра - приймач, уста і вмістилище благодаті. Як легені в одного бувають великі, а в іншого маленькі, і ті більше приймають повітря, а ці менше, - так і віра в одного велика, в іншого маленька, і та більше приймає дарів від Господа, а ця менше. Бог усюди є, все охоплює й утримує, і любить мешкати в душах людських, але входить у них не насильно, хоч всемогутній, а наче за запрошенням, бо не хоче порушувати даровану Ним людині владу над собою або право господарювання в собі. Хто відчиняє себе вірою, того сповнює Бог, а хто зачинився невір'ям, у того не входить, хоч і близько є. Господи! додай же нам віри, бо і віра - Твій же дар. З нас же кожен повинен сповідувати: "А я бідний і вбогий" (Пс.69:6).
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter