Пам’ять святих отців шести Вселенських Соборів
Перехідне святкування в неділю, найближчу до 16 липня.
У неділю, найближчу до 16 липня, Церква вшановує пам’ять святих отців шести Вселенських Соборів.
Проведення Вселенських Соборів стало можливим тоді, коли Римська імперія визнала християнство законною релігією. Церква скликала Собор, аби вирішити те че інше суперечливе питання або проблему, виробити певний загальний підхід або бачення. На Вселенські Собори з’їжджалися єпископи та представники усіх Церков. Постанови, прийняті на Соборі, записувалися в Книгу Канонів (Правил) і згодом приймалися Церквою як вчення.
Православною Церквою визнані сім Святих Вселенських Соборів:
Нікейський I — 325 рік, проти єресі Арія;
Константинопольський I — 381 рік, проти єресі Македонія;
Єфеський— 431 рік, проти єресі Несторія;
Халкідонський — 451 рік, проти єресі монофізитів;
Константинопольський ІІ 553 рік, «Про трьох глав»;
Константинопольський ІІІ 680–681 роки, проти єресі монофелітів;
Нікейський ІІ 787 рік, проти єресі іконоборців.
Смисл особливого шанування святих отців Вселенських Соборів полягає в тому, що тільки Собори володіли можливістю виносити непогрішимі й «для всіх корисні» визначення в області християнської віри і церковного благочестя в кризові моменти церковної історії.
Завдяки святим отцям Вселенських Соборів ми знаємо, як потрібно вірувати, ми бачимо, що всі віровчительні положення розкриті за порядком. Святі отці приділяли багато уваги питанням віровчення та йшли на муки й страждання, на сповідництво і мучеництво за чистоту Православної віри.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь святым отцам шести Вселенских Соборов, глас 8
Препросла́влен еси́, Христе́ Бо́же наш,/ свети́ла на земли́ отцы́ на́ша основа́вый/ и те́ми ко и́стинней ве́ре вся ны наста́вивый,// Многоблагоутро́бне, сла́ва Тебе́.
Кондак святым отцам шести Вселенских Соборов, глас 8
Апо́стол пропове́дание и оте́ц догма́ты/ Це́ркве еди́ну ве́ру запечатле́ша,/ я́же и ри́зу нося́щи и́стины, истка́нну от е́же свы́ше Богосло́вия,// исправля́ет и сла́вит благоче́стия вели́кое та́инство.
Кондaкъ, глaсъ и7.
Под0бенъ: Ћкw начaтки:
Ґпcлъ проповёданіе, и3 nтє1цъ догмaты, цRкве є3ди1ну вёру запечатлёша: ћже и3 ри1зу носsщи и4стины, и3сткaну t є4же свhше бGосл0віz, и3справлsетъ и3 слaвитъ бл7гочeстіz вели1кое тaинство.
Ще в розробці