4 липня 2025
п’ятниця · 21 червня ст. ст.
Мч. Іуліана Тарсійського (близько 305).Сщмч. Терентія, єп. Іконійського (I). Прпп. Юлія пресвітера та Юліана диякона (V). Мчч. Арчила II, царя Іверського (744), та Луарсаба II, царя Карталінського (1622) (Груз.). Сщмч. Іоанна Будріна пресвітера (1918); прп. Георгія (Лаврова) спов. (1932); сщмчч. Олексія Скворцова, Павла Успенського, Миколая Розанова пресвітерів, прмч. Іони (Санкова) (1938). Мч. Никити Сухарьова(1942). Знайдення мощей прп. Максима Грека (1996).
Читання Святого Письма
На літургії
Тропарі та кондаки
Мученику Іуліану Тарсійськомуглас 4
Тропар, глас 4
Му́ченик Твой, Го́споди, Иулиа́н,/ во страда́нии свое́м вене́ц прия́т нетле́нный от Тебе́, Бо́га на́шего:/ име́яй бо кре́пость Твою́,/ мучи́телей низложи́,/ сокруши́ и де́монов немощны́я де́рзости./ Того́ моли́твами// спаси́ ду́ши на́ша.
Конда, глас 2
Благоче́стия непобеди́маго во́ина/ и и́стины согла́сника и ору́жника,/ вси досто́йно восхва́лим Иулиа́на днесь/ и к нему́ возопии́м:// моли́ Христа́ Бо́га о всех нас.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
"Якби ви знали, що значить: милості хочу, а не жертви, то не засудили б невинних" (Мф.12:7). Отже, щоб позбутися гріха осуду, треба мати милостиве серце. Милостиве серце не тільки не засудить гаданого порушення закону, а й очевидного для всіх. Замість суду воно сповниться жалю і радше буде готове плакати, ніж докоряти.
Дійсно, гріх осуду - плід немилостивого серця, зловтішного, що знаходить насолоду в приниженні ближнього, в очорненні його імені, в нехтуванні його честі. Справа ця - справа людиновбивча і твориться за духом того, хто є людиновбивцею споконвіку. Там буває багато і наклепництва, яке з того ж джерела, бо диявол тому й диявол, що зводить наклепи і всюди поширює наклепництво.
Поспішай збудити в собі жалість щоразу, як прийде злий позив до осуду. З жалісливим же серцем звернися потім із молитвою до Господа, щоб Він усіх нас помилував, не того тільки, кого хотілося засудити, а й нас, і, можливо, більше нас, ніж того, - і замовкне злий поклик.
Ще 2 думки
(Лк. 21:12-19)
"І зненавидять вас усі за ім'я Моє" (Лк. 21:17). Хто вдихне в себе хоч мало духу світу, той стає холодним до християнства та його вимог. Байдужість ця переходить у ворожість, коли довго в ній залишаються, не оговтуючись, і особливо коли при цьому захоплять звідкись дрібку хибних учень. Дух світу з хибними ученнями — дух, неприязний Христу: він антихристовий; розширення його — розширення ворожого ставлення до християнського сповідання і християнських порядків життя.
Здається, навколо нас діється щось подібне. Поки що ходить усюди тільки зле гарчання; але не дивно, що скоро почнеться і передбачене Господом: "покладуть на вас руки ... і гнатимуть вас ... віддані будете ... і умертвлять вас" (Лк. 21:12,16). Дух антихристовий завжди один; що було спочатку, те буде і тепер, в іншій, можливо, формі, але в тому ж значенні. Як же бути? "Терпінням вашим спасайте душі ваші" (Лк. 21:19). Терпи з твердим словом сповідання істини в устах і в серці.
(Еф. 6:10-17)
Апостол одягає християн у всеозброєння Боже. Доречно підійшло це слідом за попереднім уроком. Бо якщо хто, послухавши покликання Божого, сприйняв початок нового життя, за допомогою благодаті Божої, доклавши до того зі свого боку "все старання" (2 Пет. 1:5), то на нього після цього чекає не спочивання на лаврах, а боротьба. Він залишив світ — світ за це почне гнати його; він врятувався від влади диявола — диявол гнатиме слідом за ним і ставитиме йому пастки, щоб збити його з доброго шляху і знову повернути у свою сферу; він зрікся себе, відкинув самість з усією ордою пристрастей, але цей гріх, який живе в нас, не відразу розлучається зі своїм привільним життям у самодогоджанні і щохвилини буде зазіхати під різними приводами знову оселитися всередині тих самих порядків життя, які так багато живили й годували його колись. Три вороги — кожен з незліченним військом — але головнокомандувач — диявол, а найближчі помічники його — біси. Вони всім орудують у гріховному житті, противнику життя духовного. Тому Апостол проти них і озброює християнина, так ніби інших не було зовсім. Каже: "наша боротьба не проти крові й плоті, а проти начальств, проти властей, проти мироправителів темряви цього віку, проти духів злоби піднебесних" (Еф. 6:12). Бо якби не було їх, і битви, можливо, не було б. Так само якщо вони відбиті і переможені, то відбиття і поразка інших нічого вже не варті. Отже, дивись усякий, куди слід спрямовувати стріли або, принаймні, з якого особливо боку слід себе захищати. І захищай! Апостол прописав кілька знарядь, але всі вони сильні лише Господом. Тому досвідчені борці духовні й передали нам: іменем Господа Іісуса бий ворогів.
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter