1 березня 2025
субота · 16 лютого ст. ст.
Усіх преподобних отців, у подвигу просіявших (перехідне святкування в суботу сирної седмиці). Прп. Піора, затворника Печерського, в Дальніх печерах (перехідне святкування в суботу сирної седмиці). Мчч. Памфіла пресвітера, Валента (Уалента) диякона, Павла, Порфирія, Селевкія, Феодула, Юліана, Самуїла, Ілії, Даниїла, Єремії, Ісаї (307–309). Мчч. Персидських у Мартирополі (IV). Прп. Маруфа, єп. Месопотамського (422). Свт. Макарія (Невського), митр. Московського (1926).
Читання Святого Письма
На літургії
Тропарі та кондаки
Мученикамглас 4
Тропар, глас 4
Му́ченицы Твои́, Го́споди,/ во страда́ниих свои́х венцы́ прия́ша нетле́нныя от Тебе́, Бо́га на́шего:/ иму́ще бо кре́пость Твою́,/ мучи́телей низложи́ша,/ сокруши́ша и де́монов немощны́я де́рзости./ Тех моли́твами// спаси́ ду́ши на́ша.
Кондак, глас 4
Муче́нием стра́шным предлежа́щим/ Госпо́дни страда́льцы до́блии/ в небоя́зненном ра́дующеся мудрова́нии,/ сим собесе́доваша, о пло́ти неради́вше,/ те́мже насле́дствоваша ве́чнующую сла́ву,/ о нас моля́щеся при́сно,// восхваля́ющих их по́двиги.
Преподобним отцямглас 4
Тропар, глас 4
Бо́же оте́ц на́ших, / творя́й при́сно с на́ми по Твое́й кро́тости, / не отста́ви ми́лость Твою́ от нас: / но моли́твами их // в ми́ре упра́ви живо́т наш.
Кондак, глас 8
Я́ко благоче́стия пропове́дники, и нече́стия обузда́тели/ богоно́сных собо́р уясни́л еси́,/ подсо́лнечную осиява́ющия:/ в ми́ре соверше́нном тех моли́твами,/ Тебе́ сла́вящия и велича́ющия сохрани́,// пою́щия Ти Го́споди: Аллилу́иа.
Преподобному Піору Печерськомуглас 5
Тропар, глас 5
Затвори́выйся в ме́сте те́мне, Богоблаже́нне Пио́ре,/ и отню́д све́та сего́ и вся́ких пре́лестей в нем су́щих зре́ти нехоте́вый,/ Све́та же днесь Невече́рняго сподо́блься,// моли́ и нам Све́том те́мже озари́тися.
Кондак, глас 4
Весе́лия днесь Ла́вра Пече́рская исполня́ется/ в па́мять благотво́рнаго затво́рника/ преподо́бнаго Пио́ра,/ вопию́ще ко Го́споду:// ди́вен еси́ во святы́х Свои́х.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Мф. 11:27-30)
"Прийдіть до Мене, всі струджені і обтяжені, і Я заспокою вас" (Мф. 11:28). О Божественного, о любезного, о сладчайшого Твоєго гласа! Підемо ж усі слідом за Господом, Котрий кличе нас! Але наперед треба відчути, що нам трудно і важко відчути, тобто що у нас гріхів багато і гріхи ці тяжкі. Від цього почуття народиться потреба шукати собі полегшення. Віра вкаже тоді нам єдиний притулок у Господі Спасителі, і кроки наші самі собою прямуватимуть до Нього.
Душа, яка забажала позбутися гріхів, знає, що сказати Господу: "Візьми тягар від мене тяжкий, гріховний, а я візьму ярмо Твоє благе". І буває так: Господь прощає гріхи, а душа починає ходити в заповідях Його. І заповіді — ярмо, і гріхи — тягар. Але, порівнявши те й інше, душа знаходить, що ярмо заповідей легке, як перо, а тягар гріхів важкий, як гора.
Не побоїмося ж охоче прийняти ярмо Господнє благе і тягар Його легкий! Так тільки, а не інакше, можемо знайти спокій душам нашим.
Ще 1 думка
(Гал. 5:22-6:2)
"Ті, котрі Христові, плоть свою розп'яли з пристрастями й похотями" (Гал. 5:24). Нині перевернувся цей порядок: розпинають плоть, але не з пристрастями і похотями, а пристрастями і похотями. Скільки мучать нині тіло обжерливістю, пияцтвом, блудними справами, танцями та гуляннями! Найжорстокіший господар не мучить так свою ледачу тварину. Якби дати нашій плоті свободу і розум, то перший голос її був би проти хазяйки своєї — душі, що вона незаконно втрутилася в її справи, внесла в неї пристрасті, їй чужі, і, виконуючи їх у ній, мучить її. По суті, потреби тіла нашого прості й без пристрастей. Подивіться на тварин: не об'їдаються, зайвого не сплять, задовольнивши тілесні потреби своєчасно, потім цілий рік залишаються спокійними. Це лише душа, забувши свої найкращі прагнення, налаштувала собі з простих потреб тіла безліч протиприродних прагнень, які через безмірність свою стали протиприродними і тілу. Усіляко, однак, щоб відсікти від душі прищеплені нею до себе пристрасті плотські, необхідно розпинати плоть, тільки зовсім у протилежному розумінні, тобто не даючи їй вдосталь і необхідного, або задовольняючи її потреби незрівнянно меншою мірою, ніж скільки вимагає її природа.
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter