30 листопада 2024

субота · 17 листопада ст. ст.

Сьогодні
Свт. Григорія чудотворця, єп. Неокесарійського (близько 266–270)Мчч. Ацискла і Вікторії Кордувійських (IV)Прп. Лазаря іконописця (близько 857)Мч. Гоброна, у Святому Хрещенні Михаїла, і з ним 133-х воїнів (914) (Груз.)Прп. Севастіана Джексонського (1940) (Серб.)Прп. Никона, ігумена Радонезького, учня прп. Сергія (1426)

Cедмиця 23-тя після П’ятидесятниці · Глас 5 · Різдвяний піст

Свт. Григорія чудотворця, єп. Неокесарійського (близько 266–270). Мчч. Ацискла і Вікторії Кордувійських (IV). Прп. Лазаря іконописця (близько 857). Мч. Гоброна, у Святому Хрещенні Михаїла, і з ним 133-х воїнів (914) (Груз.). Прп. Никона, ігумена Радонезького, учня прп. Сергія (1426). Прп. Севастіана Джексонського (1940) (Серб.).

Читання Святого Письма

На літургії

Рядове

Апостол2Кор. 8:1-5 (зач. 185)
ЄвангелієЛк. 9:57-62 (зач. 49)

Святителю

Апостол1Кор. 12:7-11 (зач. 151)
ЄвангелієМф. 10:5-8 (зач. 34 від полу)

Тропарі та кондаки

Святителю Григорію чудотворцюглас 8

Тропар, глас 8

В моли́твах бо́дрствуя, чуде́с де́ланьми претерпева́я,/ тезоиме́ние стяжа́л еси́ исправле́ния,/ но моли́ся Христу́ Бо́гу, о́тче Григо́рие,/ просвети́ти ду́ши на́ша,// да не когда́ у́снем в смерть.

Кондак, глас 2

Чуде́с мно́гих прие́м де́йство,/ зна́меньми ужа́сными де́моны устраши́л еси́,/ и неду́ги отгна́л еси́ челове́ческия, всему́дре Григо́рие:/ чудотво́рец же имену́ешися,// зва́ние от дел прие́м.

Молитви на сьогодні

Богослужбові вказівкисьогодні · завтра · післязавтра

Думка дня

Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року

(Лк. 9:57-62)
"Хто поклав руку свою на рало і озирається назад, той не благонадійний для Царства Божого" (Лк. 9:62). Тобто хто думає спасатися, а тим часом озирається і на те, що належить кинути задля спасіння, той не спасається, не йде, не прямує до Царства Божого. Треба вже остаточно покінчити з усім тим, що несумісне зі справою спасіння. Ті, хто задумав спасатися, і самі це бачать, але розставання з деякими прив'язанностями відкладають усе до завтра. Раптом порвати все — видається занадто великою жертвою. Хочуть зрікатися поволі, щоб і іншим не впадало в око, — і завжди майже програють. Заводять порядки спасительні, а сердечні прихильності залишають незмінними. Спочатку невідповідність дуже різка: але "завтра" і обіцяна зміна їх затуляє вуста совісті. Таким чином, усе завтра та завтра, — совість втомлюється товкмачити все одне й те саме і, врешті-решт, замовкає. А тут починають приходити думки, що й так можна залишити. Думки ці міцніють, а потім і назавжди закріплюються. Утворюється особа зовні справна, але з внутрішньою несправністю. Це розфарбована труна перед очима Божими. Головне те лихо, що навернення таких буває так само важким, як і тих, що загрубіли в гріхах відкритих, якщо ще не важче... А здається, що все нічого.

Відео дня: Православний календар

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter