4 серпня 2024
неділя · 22 липня ст. ст.
Мироносиці рівноап. Марії Магдалини (I). Перенесення мощей сщмч. Фоки (403–404). Прп. Корнилія Переяславського (1693). Сщмч. Михаїла Накарякова пресвітера (1918); сщмч. Олексія Ільїнського пресвітера (1931).
Читання Святого Письма
На утрені
На літургії
Тропарі та кондаки
Неділіглас 5
Тропар, глас 5
Собезнача́льное Сло́во Отцу́ и Ду́хови,/ от Де́вы ро́ждшееся на спасе́ние на́ше,/ воспои́м, ве́рнии, и поклони́мся,/ я́ко благоволи́ пло́тию взы́ти на кре́ст,/ и сме́рть претерпе́ти,/ и воскреси́ти уме́ршия// сла́вным воскресе́нием Свои́м.
Кондак, глас 5
Ко а́ду, Спа́се мо́й, соше́л еси́,/ и врата́ сокруши́вый я́ко Всеси́лен,/ уме́рших я́ко Созда́тель совоскреси́л еси́,/ и сме́рти жа́ло сокруши́л еси́,/ и Ада́м от кля́твы изба́влен бы́сть,/ Человеколю́бче, те́мже вси́ зове́м:// спаси́ на́с, Го́споди.
Рівноапостольній Марії Магдалиніглас 1
Тропар, глас 1
Христу́, нас ра́ди от Де́вы ро́ждшемуся,/ честна́я Магдали́но Мари́е, после́довала еси́,/ Того́ оправда́ния и зако́ны храня́щи./ Те́мже днесь всесвяту́ю твою́ па́мять пра́зднующе,/ грехо́в разреше́ние// моли́твами твои́ми прие́млем.
Кондак, глас 3
Предстоя́щи, пресла́вная, у Креста́ Спа́сова со ины́ми мно́гими,/ и Ма́тери Госпо́дни состра́ждущи, и сле́зы точа́щи,/ сие́ в похвалу́ приноша́ше глаго́лющи:/ что сие́ есть стра́нное чу́до?/ Содержа́й всю тварь, пострада́ти изво́ли.// Сла́ва держа́ве Твое́й.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Лк. 24:36-53)
Силу Вознесіння Господнього апостол Павло виражає так: "піднявшись на висоту, полонив полон і дав дари людям" (Еф. 4:8). Віддавши належне правді Божій, Господь відчинив для нас усі скарби благодаті Божої. Це і є полон, або здобич внаслідок перемоги. Початок роздавання цієї здобичі людям є Зішестя Святого Духа, Який, зійшовши раз, завжди перебуває в Церкві і кожному подає, що кому потрібно, беручи все з того ж раз полоненого полону. Прийди кожен і бери. Але підготуй скарбницю — чисте серце; май руки, чим брати — віру, яка не сумнівається, і прийди прагненням з надією і невідступною молитвою.
Ще 1 думка
(Мф. 9:1-8)
Господь прощає гріхи розслабленому. Радіти б; але лукавий розум вчених книжників каже: "Він богохульствує" (Мф.9:3). Навіть коли сталося чудо зцілення розслабленого на підтвердження тієї втішної для нас істини, що "Син Людський має владу на землі прощати гріхи" (Мф. 9:6), - і тоді народ прославив Бога, а про книжників нічого не сказано, мабуть, тому, що вони й при цьому плели якісь лукаві питання.
Розум без віри - підступник; раз у раз кує лукаві підозри і сплітає огуди на всю царину віри. Чудесам то не вірить, то вимагає найвідчутнішого чуда. Але коли воно дане буває і зобов'язує до покірності вірі, він не соромиться ухилятися, перекручуючи або криво тлумачачи чудесні дії Божі. Так само ставиться він і до доказів істини Божої. І дослідні, і розумові докази представляють йому в достатній кількості і силі: він і їх покриває сумнівом.
Розбери всі його закиди, і побачиш, що все в них одне лукавство, хоч на його язиці це має славу розумності, тож мимоволі доходиш до висновку, що розумність і лукавство одне й те саме. У царині віри апостол каже: "Ми... розум Христовий маємо" (1Кор.2:16). Чий же розум поза областю віри? Лукавого. Тому й відмінною рисою його стало лукавство.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter


