10 травня 2024
п’ятниця · 27 квітня ст. ст.
Ікони Божої Матері «Живоносне Джерело» (перехідне святкування в п’ятницю Світлої седмиці). «Володимирської-Десятинної» ікони Божої Матері (перехідне святкування в п’ятницю Світлої седмиці). Ап. і сщмч. Симеона, сродника Господнього (107). Прав. Євлогія странноприїмця (IV). Прп. Стефана, ігумена Печерського, єп. Володимир-Волинського (1094). Сщмчч. Павла Свєтозарова й Іоанна Рождєственського пресвітерів, мчч. Петра Язикова, Миколая Малкова, Авксентія Калашникова, Сергія Мефодієва і мц. Анастасії Шилової (1922); прмц. Марії Носової (1938); сщмч. Іоанна Спаського пресвітера (1941).
Читання Святого Письма
На освяченні води
Євангеліє.
Богородиці
На освяченні води
Тропарі та кондаки
Богородиці перед іконою «Живоносне Джерело»глас 4
Тропар, глас 4
Почерпе́м, челове́цы,/ цельбы́ душа́м и те́лом моли́твою,/ Река́ бо всем предтече́т – Пречи́стая Цари́ца Богоро́дица,/ источа́ющи нам чу́дную во́ду/ и измыва́ющи серде́ц че́рности,/ грехо́вныя стру́пы очища́ющи,/ ду́ши же освяща́ющи ве́рных// Боже́ственною благода́тию.
Кондак, глас 8
От неистощи́мыя/ Ты, Исто́чниче Богоблагода́тный, подае́ши ми, точа́щи, во́ды/ Твоея́ благода́ти,/ приснотеку́щий па́че сло́ва,/ я́ко бо Сло́во ро́ждшая па́че смы́сла,/ молю́ Ти ся, ороси́ мя благода́тию, да зову́ Ти:// ра́дуйся, Водо́ спаси́тельная.
Преподобному Стефану Печерськомуглас 8
Тропар, глас 8
Уче́нию повину́яся Богоно́снаго Феодо́сия,/ поста́влен бысть от него́ вождь бы́ти свято́му его́ ста́ду,/ е́же до́бре пасы́й,/ це́рковь Богоро́дицы, во́лею Тоя́ осно́ванную чу́дне,/ соверши́л еси́ благоле́пно,/ приснопа́мятне Стефа́не,// в не́йже нам, моля́щимся, испроси́ от Христа́ Бо́га ве́лию ми́лость.
Кондак, глас 6
Зави́дя враг честно́му ти житию́,/ изри́нул тя бя́ше злоко́знством свои́м от нача́льства па́ствы,/ но ты, изгна́н быв,/ и на ино́м ме́сте це́рковь Богоро́дицы воздви́гл еси́,/ за что и Та са́ном почте́ тя архиере́йства,/ в не́йже ты до́бре упа́с вруче́нная ти о́вцы,/ пре́йде во весе́лии ко Христу́, Стефа́не,// Ему́же моли́ся о нас, рабе́х твои́х.
Апостолу Симеонуглас 1
Тропар, глас 1
Христо́ва тя сро́дника, Симео́не священнонача́льниче,/ и му́ченика тве́рда свяще́нно восхваля́ем,/ пре́лесть потреби́вшаго/ и ве́ру соблю́дшаго./ Те́мже, днесь всесвяту́ю твою́ па́мять пра́зднующе,// грехо́в разреше́ние моли́твами твои́ми прие́млем.
Кондак, глас 4
Я́ко звезду́ преве́лию, Це́рковь, иму́щи днесь Богоглаго́ливаго Симео́на,/ светово́дится, зову́щи:// ра́дуйся, му́чеников честны́й ве́нче.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Є у святих отців похвала деяким особам, славним за християнським життям своїм, яка полягає в тому, що вони воскресли раніше загального воскресіння. У чому ж таємниця такого життя? У тому, що вони засвоїли собі характеристичні риси життя після воскресіння, як вони вказуються в слові Божому, і робили їх якісними в собі. Майбутнє життя постає як відчужене від усього плотського: там не одружуватимуться, не зазіхатимуть, не будуть там харчуватися мертвою їжею, а саме тіло сприймуть духовне.
Отже, хто живе відчужено від усього тілесного, той приймає в себе або відроджує в собі елементи майбутнього після воскресіння життя. Дійди до того, щоб у тобі завмерло все плотське, — і станеш воскреслим до майбутнього воскресіння. Шлях до цього вказує апостол, коли каже: "чиніть по духу, і не будете виконувати пожадливого бажання плоті" (Гал. 5:16).
І засвідчує, що цим шляхом напевно можна досягти очікуваного: "той, хто сіє, — каже він, — у дух, від духа пожне життя вічне" (Гал. 6:8).
Ще 1 думка
(Лк. 10:38-42,11:27-28)
«Марія ж обрала благу частину» (Лк. 10:42). Успіння Божої Матері представляє благий кінець цього обрання. Сам Спаситель в Успінні Її прийняв у руки Свої Її душу. Того ж сподоблялися і багато святих; те ж зустрічають у різних видах і ступенях і всі виборці благої частини. У час обрання упованням тільки передбачається цей кінець, а в деякій мірі навіть передчувається; але потім труди, боротьба і примуси слідують одні за одними і затьмарюють обраний шлях. Дороговказною зіркою залишається благий кінець благої частини. Це те саме, що вдалині світиться вогник для подорожнього, захопленого темрявою. Надія — збуджувач енергії та підтримувач терпіння і сталості в розпочатому, а сама вона міцна вірою. По вірі обирають, сподіванням бувають твердими в обранні, а терпінням досягають благого кінця.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter





