15 лютого 2023
середа · 2 лютого ст. ст.
Читання Святого Письма
На утрені
На літургії
Тропарі та кондаки
Стрітенняглас 1
Тропар, глас 1
Ра́дуйся, Благода́тная Богоро́дице Де́во,/ из Тебе́ бо возсия́ Со́лнце Пра́вды, Христо́с Бог наш,/ просвеща́яй су́щия во тьме./ Весели́ся и ты, ста́рче пра́ведный,/ прие́мый во объя́тия Свободи́теля душ на́ших,// да́рующаго нам воскресе́ние.
Кондак, глас 1
Утро́бу Деви́чу освяти́вый Рождество́м Твои́м/ и ру́це Симео́не благослови́вый,/ я́коже подоба́ше, предвари́в,/ и ны́не спасл еси́ нас, Христе́ Бо́же,/ но умири́ во бране́х жительство// и укрепи́ лю́ди, и́хже возлюби́л еси́, еди́не Человеколю́бче.
Величання
Велича́ем тя,/ Живода́вче Христе́,/ и чтим Пречи́стую Ма́терь Твою́,/ Е́юже по зако́ну ны́не// прене́слся еси́ в храм Госпо́день.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Лк. 2:22-40)
У Стрітенні Господа оточують, з одного боку, праведність, яка сподівається на спасіння не від себе, – це Симеон, і суворе в пості й молитвах життя, оживлене вірою, – це Анна; з іншого боку – чистота сутнісна, всебічна та непохитна – це Діва Богоматір, і смиренна, мовчазна покірність і відданість волі Божій – це Іосиф Обручник. Перенеси всі ці духовні настрої у своє серце і побачиш Господа, Котрий не приноситься, а Сам приходить до тебе, приймеш Його в обійми серця, і заспіваєш пісню, яка пройде небеса і звеселить усіх ангелів і святих.
Ще 2 думки
(1Ін. 3:21-4:6)
Потрібна допомога – проси. Просив, – кажеш, – не дана. Але як же іншим дається? Господь не дивиться на особу, щоб одному дати, а іншому не дати без будь-якої причини. Він усім готовий дати, Він любить подавати. Якщо іншому не дає, причина не в Ньому, а в тому, хто просить допомоги. Між цими причинами можуть бути й такі, яких ми і вгадати не можемо. Але є причини відомі, кожному самому помітні. Одну з таких – і чи не найголовнішу? – вказує святий Іоанн у відсутності дерзновіння, а відсутність дерзновіння походить з осуду серця або совісті. "Улюблені, – каже, – якщо серце наше не засуджує нас, то ми маємо дерзновіння до Бога, і, чого попросимо, одержимо від Нього, бо додержуємося заповідей Його і робимо угодне перед Ним" (1Ін. 3:21-22). До цих слів нічого додавати. Все зрозуміло само собою. Який хазяїн стане допомагати невірному слузі, марнотрату й розпуснику? А хіба Господь буде сприяти нам, коли ми не хочемо догоджати Йому і заповіді Його творити, коли, можливо, саме тоді й за молитву беремося, коли настала крайня потреба?!
(1Ін. 4:20-5:21)
"Ця є перемога, що перемогла світ, - віра наша" (1Ін.5:4), віра християнська. Світ перемогти - що таке? Не те щоб усіх світолюбців перебити і все світолюбне винищити і знищити, а, живучи серед світолюбців і перебуваючи серед світолюбних звичаїв, жити і бути чужим усім і всьому. Щойно ти відкинув світ і все мирське, то цією самою дією переміг ти світ. А відкинути світ хто тебе вчить, і хто силу на те дає? Віра наша. Вона розкриває згубність принад світу і зароджує бажання вивільнитися з тенет їхніх. Потім, коли хтось наважується розірвати ці узи, розкаюється і приступає до таїнств оновлення - до хрещення або покаяння, вона дає в цій дії таємниче відчути солодкість протилежного світу життя, таку солодкість, з якою всі солодощі світу ні в яке порівняння йти не можуть. Звідси в серці запроваджується відраза до всього мирського, що власне і є перемога над світом, Але в тій самій дії таємничій, унаслідок якої народжується відраза до світу, подається сила і до непохитного перебування в цій відразі й відчуженні від світу; а це є перемога рішуча і міцна.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter
