9 лютого 2023
четвер · 27 січня ст. ст.
Читання Святого Письма
На утрені
На літургії
Тропарі та кондаки
Святителю Іоанну Златоустуглас 8
Тропар, глас 8
Уст твои́х я́коже све́тлость огня́ возсия́вши благода́ть,/ вселе́нную просвети́:/ не сребролю́бия ми́рови сокро́вища сниска́,/ высоту́ нам смиренному́дрия показа́./ Но твои́ми словесы́ наказу́я, о́тче Иоа́нне Златоу́сте,// моли́ Сло́ва Христа́ Бо́га спасти́ся душа́м на́шим.
Кондак, глас 1
Возвесели́ся та́инственно честна́я Це́рковь/ возвраще́нием честны́х твоих моще́й,/ и, сия́ сокры́вши, я́ко зла́то многоце́нное,/ пою́щим тя неоску́дно подава́ет/ моли́твами твои́ми исцеле́ний благода́ть,// Иоа́нне Златоу́сте.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
"Я є двері: хто через Мене увійде, той спасеться" (Ін. 10:9). Це те саме, що в іншому місці говорить Господь: "ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене" (Ін. 14:6).
І ще ближче підтвердив Він те саме, коли сказав: "без Мене не можете робити нічого" (Ін. 15:5).
Той і християнин, хто весь у Христі, і хто все, що має в собі цінного, все те від Христа має. Виправдання в нього Христове, і тіло його теж Христове. Той, хто спасається, тому спасається, що одягнений у Христа. У цьому тільки положенні він має доступ до Отця. Ми — ті, хто відпав від Бога, і за те під гнівом. Тільки тоді правда Божа відступає і милість Його простягається до нас і нас, що наближаються, приймає, коли ми наближаємося у Христі і через Христа. Печать Христова відбивається на всьому єстві християнина, і той, хто носить її, піде посеред тіні смертної і не злякається зла. Для того, щоб бути такими, ми маємо таїнства — Хрещення і Причастя, та Покаяння для тих, хто згрішив після Хрещення. Але це від імені Господа; з нашого ж боку, для прийняття їх, повинні утворитися в дусі приймальні настрої — віра, що сповідує: я загиблий і спасаюся тільки Господом Іісусом Христом; любов, що ревнує все присвячувати Господу Спасителеві, нічого не жаліючи; надія, що, нічого від себе не сподіваючись, упевнена, що не буде покинута Господом, але всіляку матиме від Нього допомогу — і внутрішню, і зовнішню — протягом усього життя, доки взята буде туди, де Він Сам.
(Мк. 13:31-14:2)
На що вчора навів нас апостол, те нині прямо говорить нам Євангеліє. «Пильнуйте, будьте насторожі і моліться, бо не знаєте, коли настане час цей» (Мк. 13:33). «Тож пильнуйте... щоб, коли він несподівано прийде, ви не спали» (Мк. 13:35-36). Треба чекати, і щомиті тримати в думці, що ось-ось з'явиться Господь і засяє, як блискавка від одного кінця Всесвіту до іншого. Іншим здається, що це очікування Господа можна замінити очікуванням смерті. Добре і це, чи хоч це. Але очікування Господнього пришестя одне, а очікування смерті інше. Інша думка про те та інше; інше і почуття, що народжується під дією тієї та іншої думки. Дня Господнього чекай, коли все скінчиться безповоротним визначенням. Після смерті все ж триватиме ще час невирішеного стану; а день Господній все розподілить на вічні віки і закарбує так, що вже не чекай зміни. Чекав, кажеш. І ще чекай. І все чекай. Але це, скажеш, отруїть усі радощі. Не отруїть, а лише вижене з порядків твого життя такі радості, які незаконно користуються цим ім'ям. І будеш радіти, але тільки в Господі. І чекати Господа за такої радості можна, і якщо Господь застане тебе в цій радості, не покарає, а похвалить.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter
