4 січня 2023

середа · 22 грудня ст. ст.

Сьогодні
Вмц. Анастасії Узорішительки. Мчч. Хрисогона, Феодотії, Євода, Євтихіана та інших
Вмц. Анастасії Узорішительки. Мчч. Хрисогона, Феодотії, Євода, Євтихіана та інших
Сщмчч. Димитрія Кіранова
Сщмчч. Димитрія Кіранова
Феодора Поройкова пресвітерів
Феодора Поройкова пресвітерів
Прп. Никифора Прокаженого
Прп. Никифора Прокаженого

Cедмиця 30-та після П’ятидесятниці · Глас 4 · Різдвяний піст

Вмц. Анастасії Узорішительки (близько 304). Мчч. Хрисогона, Феодотії, Євода, Євтихіана та інших (близько 304). Сщмчч. Димитрія Кіранова і Феодора Поройкова пресвітерів (1938). Прп. Никифора Прокаженого (1964).

Читання Святого Письма

На літургії

АпостолЄвр. 10:1-18 (зач. 323)
ЄвангелієМк. 10:11-16 (зач. 44)

Тропарі та кондаки

Великомучениці Анастасіїглас 4

Тропар, глас 4

Победоно́снаго Воскресе́ния/ истинноимени́тая нарече́на еси́, му́ченице Христо́ва,/ побе́ды на враги́ поста́вила еси́ мук терпе́нием,/ Христа́ ра́ди, Жениха́ твоего́,/ Его́же возлюби́ла еси́./ Того́ моли́// спасти́ ду́ши на́ша.

Інший тропар, глас 2

А́гница Твоя́, Иису́се, Анастаси́я/ зове́т ве́лиим гла́сом:/ Тебе́, Женише́ мой, люблю́,/ и, Тебе́ и́щущи, страда́льчествую,/ и сраспина́юся, и спогреба́юся Креще́нию Твоему́,/ и стражду́ Тебе́ ра́ди,/ я́ко да ца́рствую в Тебе́,/ и умира́ю за Тя, да и живу́ с Тобо́ю,/ но я́ко же́ртву непоро́чную, приими́ мя, с любо́вию поже́ршуюся Тебе́./ Тоя́ моли́твами,// я́ко Ми́лостив, спаси́ ду́ши на́ша.

Кондак, глас 2

Во искуше́ниих и ско́рбех су́щии,/ к твоему́ хра́му притека́юще,/ прие́млют честна́я дарова́ния/ от живу́щия в тебе́ Боже́ственныя благода́ти, Анастаси́е:// ты бо при́сно ми́ру то́чиши исцеле́ния.

Молитви на сьогодні

Богослужбові вказівкисьогодні · завтра · післязавтра

Думка дня

Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року

(Мк. 10:11-16)
З якою любов'ю поставився Господь до дітей! Та й хто не ставиться до них із любов'ю? Що довше хто живе, то більше любить дітей. Бачиться в них свіжість життя, чистота і непорочність вдачі, яких не можна не любити. Декому спадає на думку, дивлячись на невинність дитинства, вважати, що первородного гріха немає, що всякий падає сам, коли приходить у вік і зустрічається з протиморальними прагненнями, подолати які, здається йому, він не в силах. Падає-то кожен сам, а первородний гріх все-таки є. Апостол Павло бачить у нас закон гріха, що "воює проти закону розуму" (Рим.7:23). Цей закон, як насіння, спочатку ніби не видно, а потім розкривається і захоплює. Так народжені від прокажених до відомого віку не виявляють прокази, потім вона розкривається, і починає з'їдати їх так само, як і батьків. Де була проказа до часу? Всередині ховалася. Так і первородний гріх до часу ховається, а потім виходить назовні і робить своє. Навколишнє середовище багато значить і для придушення цього гріха, і для розкриття його. Якби не було навколо стихій гріховних, нічим було б харчуватися тому прихованому гріху і він, можливо, сам собою б висох: але в тому-то горе наше, що навкруги завжди буває багато того, що сприяє його живленню. Багато гріха і в кожній особі, і в суспільстві: але все це не обов'язково детермінує нас на гріх. Гріх завжди справа свободи: борись - і не впадеш. Падає тільки той, хто не хоче боротися. Чому не хочемо боротися? На хотіння і нехотіння немає причин: хочу, тому що хочу; і не хочу, тому що не хочу: особиста воля - ось першоджерело; далі неї не можна йти.

Відео дня: Православний календар

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter