16 жовтня 2022

неділя · 3 жовтня ст. ст.

Сьогодні
Прп. Діонісія, затворника Печерського, в Дальніх печерах
Прп. Діонісія, затворника Печерського, в Дальніх печерах
Сщмчч. Діонісія Ареопагіта, єп. Афінського, Рустика пресвітера та Єлевферія диякона
Сщмчч. Діонісія Ареопагіта, єп. Афінського, Рустика пресвітера та Єлевферія диякона
Прп. Іоанна Хозевіта, єп. Кесарійського
Прп. Іоанна Хозевіта, єп. Кесарійського
Свт. Агафангела (Преображенського) спов., митр. Ярославського
Свт. Агафангела (Преображенського) спов., митр. Ярославського
Трубчевської ікони Божої Матері
Трубчевської ікони Божої Матері

Неділя 18-та після П’ятидесятниці · Глас 1 · Посту немає

Сщмчч. Діонісія Ареопагіта, єп. Афінського, Рустика пресвітера та Єлевферія диякона (96). Прп. Іоанна Хозевіта, єп. Кесарійського (VI). Блж. Ісихія Хоривіта (VI). Прп. Діонісія, затворника Печерського, в Дальніх печерах (ХV). Свт. Агафангела (Преображенського) спов., митр. Ярославського (1928). Трубчевської ікони Божої Матері (1765).

Читання Святого Письма

На утрені

Ін. 20:1-10 (зач. 63)

На літургії

Апостол2Кор. 9:6-11 (зач. 188)
ЄвангелієЛк. 6:31-36 (зач. 26 про заповіді любові та милосердя)

Священномученику

АпостолДіян. 17:16-34 (зач. 40)
ЄвангелієМф. 13:44-54 (зач. 55)

Тропарі та кондаки

Неділіглас 1

Тропар, глас 1

Ка́мени запеча́тану от иуде́й/ и во́ином стрегу́щим Пречи́стое Те́ло Твое́,/ воскре́сл еси́ тридне́вный, Спа́се,/ да́руяй ми́рови жи́знь./ Сего́ ра́ди си́лы небе́сныя вопия́ху Ти́, Жизнода́вче:/ сла́ва воскресе́нию Твоему́, Христе́,/ сла́ва Ца́рствию Твоему́,// сла́ва смотре́нию Твоему́, еди́не Человеколю́бче.

Кондак, глас 1

Воскре́сл еси́ я́ко Бо́г из гро́ба во сла́ве,/ и ми́р совоскреси́л еси́;/ и естество́ челове́ческое я́ко Бо́га воспева́ет Тя́, и сме́рть исчезе́;/ Ада́м же лику́ет, Влады́ко;/ Е́ва ны́не от у́з избавля́ема ра́дуется, зову́щи:// Ты́ еси́, И́же все́м подая́, Христе́, воскресе́ние.

Священномученику Діонісіюглас 4

Тропар, глас 4

Бла́гости научи́вся, и трезвя́ся во всех,/ благо́ю со́вестию священноле́пно обо́лкся,/ поче́рпл еси́ от сосу́да избра́ннаго неизрече́нная,/ и ве́ру соблю́д, ра́вное тече́ние соверши́л еси́,/ священному́чениче Диони́сие,// моли́ Христа́ Бо́га, спасти́ся душа́м на́шим.

Кондак, глас 8

Небе́сная врата́ проше́д ду́хом, я́ко учени́к/ до тре́тияго небесе́ дости́гшаго апо́стола, Диони́сие,/ неизрече́нных обогати́лся еси́ вся́ким ра́зумом,/ и озари́л еси́ во тьме́ неве́дения седя́щия./ Те́мже зове́м:// ра́дуйся, о́тче всеми́рный.

Преподобному Діонісію Печерськомуглас 4

Тропар, глас 4

Же́ртву Безкро́вную приноси́вый Го́сподеви непоро́чне/ и служи́вый Ему́ по зва́нию своему́ мно́гое вре́мя неле́ностне,/ свяще́нне Диони́сие,/ моли́ся о нас,// любо́вию чту́щих тя.

Кондак, глас 2

Священноде́йствовавшаго на земли́ священноле́пно/ и потруди́вшагося в чи́ну свое́м до́бре,/ ны́не же на Небесе́х лику́еши све́тло,/ свяще́нными похваля́ем тя пе́сньми, Диони́сие, и мо́лим:// моли́ Христа́ Бо́га непреста́нно о всех нас.

Молитви на сьогодні

Богослужбові вказівкисьогодні · завтра · післязавтра

Думка дня

Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року

(Мф. 13:44-54)

Прибувши в Назарет, Господь не зустрів там віри. Видима простота Його завадила мешканцям Назарету побачити невидиму славу і божество. Чи не те саме буває і з християнином? Християнські догмати на вигляд дуже прості, але для розуму, що входить всередину їх, вони становлять всеосяжну струнку в собі систему, якої не породжував і породити не може жоден тварний розум.

Гордоумство, кинувши побіжний погляд на простоту євангельську, відвертається від неї і починає саме собі будувати будівлю відання, як йому здається, величезну, з якої відкриваються, нібито, види широкі. На ділі ж виходить те, що будівля нагромаджується з карт, а кругозір становлять міражі, примари розпаленої уяви. Але йому хоч не кажи. Усякого, хто хоче переконати такого, він і братія його готові своїми критичними нападками негайно скинути з гори в прірву, але істина завжди проходить неушкодженою серед них і йде до інших душ, здатних прийняти її.

Ще 1 думка

(Лк. 6:31-36)
Наріжна, початкова заповідь — люби. Мале слово, а виражає всеосяжну справу. Легко сказати «люби», але не легко досягти належної міри любові. Не зовсім ясно і те, як цього досягти; тому-то Спаситель обставляє цю заповідь іншими пояснювальними правилами: "люби... як самого себе" (Мф. 19:19); і "як хочете, щоб з вами чинили люди, так і ви чиніть з ними" (Лк. 6:31). Тут вказується міра любові, можна сказати, безмірна; бо чи є міра любові до самого себе і чи є добро, якого не побажав би собі хто від інших? Натомість, однак, цей припис не є нездійсненним.

Вся справа стоїть за тим, щоб увійти в досконале співчуття до інших так, щоб їхні почуття цілком переносити на себе, відчувати так, як вони відчувають. Коли це буде, годі й вказувати, що в якому разі треба зробити для інших: саме серце вкаже. Ти тільки потурбуйся підтримувати співчуття, а то негайно підійде егоїзм і поверне тебе до себе та замкне в собі. Тоді й пальцем не поворухнеш для іншого і дивитися на нього не станеш, хоч помри він. Коли сказав Господь: "люби ближнього... як самого себе", то хотів, щоб замість нас став у нас, тобто в серці нашому, ближній. Якщо ж там по-старому стоятиме наше "я", то не чекай добра.

Відео дня: Православний календар

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter