Священномученики Василій Ягодін та Олександр Буравцев, пресвітери

День пам'яті (н. ст.)

Місяця грудня на 9-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне)

11 грудня 1937 року було заарештовано весь причт московського кафедрального Богоявленського собору в Дорогомилові. Під арештом опинилися і настоятель собору протоієрей Василій Ягодин та священник Олександр Буравцев.

Священномученик Василій народився 11 квітня 1870 року в селі Ключі Керенського повіту Пензенської губернії в сім’ї священника Олександра Ягодіна. 1890 року він закінчив Пензенську духовну семінарію. Василій Олександрович одружився, в сім’ї народилися три доньки.

1890 року Василій Олександрович був призначений псаломщиком і вчителем церковнопарафіяльної школи. Наступного року він був висвячений в сан священника до храму в селі Ільміно. 1895 року отець Василій став військовим священником у Закавказькій області.

У 1918 році громада храму преподобного Харитона Сповідника в Москві звернулася до священноначалія з проханням призначити в цей храм протоієрея Василія. Прохання було задоволено.

Навесні 1937 року, у зв’язку з арештом настоятеля Дорогомилівського Богоявленського собору в Москві протоієрея Олександра Лебедєва, протоієрей Василій був призначений настоятелем собору. Тут він прослужив до свого арешту.

На допитах протоієрей Василій винним себе не визнав. Один із допитаних лжесвідків показав, ніби священник був тісно пов’язаний з вищим офіцерським складом царської армії і проводив велику роботу з залучення радянської молоді до Церкви.

Священномученик Олександр народився 30 травня 1886 року в селі Спаському Московського повіту Московської губернії в сім’ї священника. Він закінчив Московську духовну семінарію і був рукопокладений в сан священника. До 1929 року отець Олександр служив у храмах Московської області. Того року отець Олександр був заарештований за те, що не зміг виконати накладений на нього сільською радою податок — здати п’ятнадцять пудів вівса. Його було засуджено на один рік ув’язнення.

Отець Олександр подав скаргу на несправедливий вирок. Він був виправданий і звільнений. Після цього священник поїхав до Москви і служив у різних храмах міста. З 1934 року він служив у московському Богоявленському кафедральному соборі в Доромилові. У грудні 1937 року його було заарештовано. Свою провину він не визнав.

20 грудня 1937 року трійка НКВС визнала отця Василія Ягодіна винним у “керівництві контрреволюційною фашистською групою церковників”. Отця Олександра Буравцева визнали винним в участі в цій групі. Священномученики Василій і Олександр були засуджені на розстріл.

2 грудня 1937 року протоієрей Василій Ягодін і священник Олександр Буравцев були розстріляні та поховані у невідомій спільній могилі на полігоні Бутово під Москвою.