Просторий християнський Катехізис Православної Кафолічної Східної Церкви ⇐Частина перша Частина третя⇒ Частина друга Зміст Частина Друга Про Надію Поняття християнської надії, її основа та засоби 383. Що таке християнська надія? Християнська надія це заспокоєння серця в Бозі з упевненістю, що Він постійно піклується про наше спасіння і дарує нам обіцяне блаженство. 384. На чому ґрунтується християнська надія? Християнська надія ґрунтується на тому, що Господь Іісус Христос є надія наша, або основа надії нашої (1Тим. 1:1). “Цілком сподівайтеся на благодать, що подається вам у явленні Ісуса Христа” (1Пет. 1:13). 385. Як набути християнської надії? Засобами набуття спасительної надії є: молитва, істинне вчення про блаженство і дійсне слідування цьому вченню. Про молитву 386. Чи є у Святому Письмі вказівка на те, що молитва є засобом для здобуття надії? Сам Господь Іісус Христос із молитвою поєднує надію отримати бажане: “І коли чого попросите у Отця в ім’я Моє, те зроблю, щоб Отець прославився в Сині” (Ін. 14:13). 387. Що таке молитва? Молитва це піднесення розуму і серця до Бога, виявлене благоговійним словом людини до Бога. 388. Що слід робити під час молитви? Християнин, підносячи розум і серце до Бога, повинен робити наступне: прославляти Його за Його Божественні досконалості; дякувати Йому за Його благодіяння; просити Його про свої потреби. Тому існують три головні види молитов: славослів’я, подяка, прохання. 389. Чи можна молитися без слів? Можна молитися без слів – розумом і серцем. Приклад тому – пророк Мойсей, який молився так перед переходом через Чорне (Червоне) море (див. Вих. 14:13). 390. Які назви має молитва? Молитву без слів називають духовною, розумовою, сердечною або внутрішньою молитвою, тоді як молитва, яку вимовляють словами і супроводжують іншими знаками благоговіння, називається усною або зовнішньою. 391. Чи може бути зовнішня молитва без внутрішньої? Зовнішня молитва без внутрішньої буває тоді, коли слова молитви вимовляються без уваги і старанності. 392. Чи може бути достатньо однієї зовнішньої молитви? Зовнішньої молитви для отримання благодаті не тільки не достатньо, а навпаки, – зовнішня молитва без внутрішньої гнівить Бога. Сам Бог висловлює обурення на таку молитву: “наближаються до Мене люди ці устами своїми, і шанують Мене язиком, а серце їхнє далеко від Мене; але марно шанують Мене, навчаючи вченням і заповідям людським” (Мф. 15:8-9). Але марно шанують Мене” (Мф. 15:8-9). 393. Чи достатньо однієї внутрішньої молитви без зовнішньої? Чи є сенс запитувати: чи не достатньо людині однієї душі без тіла? Даремно говорити про це, оскільки Бог благоволив скласти людину з душі й тіла. Так само даремно питати і про те, чи не достатньо однієї внутрішньої молитви без зовнішньої. Маючи душу й тіло, ми повинні прославляти “Бога і в тілах ваших і в душах ваших, які є Божі” (1Кор. 6:20), тому що природно, щоб від “надлишку серця уста говорили”. Господь наш Іісус Христос був духовний найвищою мірою; але і Він духовну молитву Свою висловлював і словами, і благоговійними рухами тіла: іноді, наприклад, піднесенням очей на небо, а іноді схилянням колін і обличчя на землю (див. Мф. 12:34; Ін. 17:1; Лк. 22:41; Мф. 26:39). Про молитву Господа 394. Чи існує молитва, яка є взірцем для всіх молитов? Молитва, яка може бути спільною християнською молитвою і взірцем для всіх молитов – молитва Господа. 395. Що таке молитва Господа? Молитва Господня – молитва, якої Господь наш Іісус Христос навчив апостолів і яку вони передали всім віруючим. 396. Як читається молитва Господа? Молитва Господа читається так: Отче наш, що єси на небесах! 1. Нехай святиться ім’я Твоє; 2. Нехай прийде Царство Твоє. 3. Нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. 4. Хліб наш насущний дай нам сьогодні; 5. І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим. 6. І не введи нас у спокусу. 7. Але визволи нас від лукавого. Яко Твоє є царство, і сила, і слава навіки. Амінь (Мф. 6:9-13). 397. Як для зручності розгляду поділяється молитва Господа? Щоб зручніше розглядати молитву Господа, її можна розділити на призивання, сім прохань і славослів’я. Про прикликання 398. Як Бога ми наважуємося називати Отцем? Ми наважуємося називати Бога Отцем через віру в Іісуса Христа і через благодать відродження. “А тим, котрі прийняли Його, віруючим в ім’я Його, дав силу дітьми Божими бути, які не від крові, не від хотіння плоті, не від хотіння чоловічого, а від Бога народилися” (Ін. 1:12-13). 399. Чи завжди слід говорити Отче “наш”? Говорити Отче наш потрібно завжди, хоча б і молився хто-небудь один. 400. Це тому, що згідно з християнським братолюбством слід закликати Бога і просити в Нього благ не тільки для себе, а й для всіх. 401. Чому ми говоримо “що єси на небесах”? У призиванні слід говорити що еси на небесах (Той, що є на небесах) для того, щоб, розпочинаючи молитву, залишити все земне й тлінне і піднести розум і серце до небесного, вічного й Божественного. Про перше прохання 402. Чи сповідуємо ми святість імені Божого? Ім’я Боже святе і, без сумніву, святе саме в собі. “Святе ім’я Його” (Лк. 1:49). 403. Як ім’я Боже може ще й святитися? Ім’я Боже може святитися в людях, тобто Його вічна святість у них може проявлятися. 404. Яким чином ім’я Боже може святитися? Ім’я Боже може святитися в людях таким способом: коли ми, маючи в думках і в серці ім’я Боже, живемо так, як вимагає Його святість, і таким життям прославляємо Бога; коли, дивлячись на наше добре життя, й інші прославляють Бога. “Так хай сяє світло ваше перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла і прославляли Отця вашого Небесного” (Мф. 5:16). Про друге прохання 405. Про яке царство йдеться в молитві Господа? У другому проханні молитви Господа йдеться про царство Боже, тобто про царство благодатне, яке, за апостолом, є “праведність і мир і радість у Святому Дусі” (Рим. 14:17). 406. Чи прийшло це царство? Царство Боже для одних частково прийшло, а для інших зовсім не прийшло, оскільки ще “царює гріх у смертному… (їхньому) тілі, щоб… (їм) коритися йому в похотях його” (Рим. 6:12). 407. Як приходить це царство? Воно приходить сокровенно і внутрішньо. “не прийде Царство Боже помітно… Бо ось, Царство Боже всередині вас є” (Лк. 17:20-21). 408. Чи можна просити царства слави? Християнин може просити під ім’ям царства Божого царства слави, тобто досконалого блаженства віруючих. “маю бажання визволитися і бути з Христом” (Флп. 1:23). Про третє прохання 409. Що означає прохання “нехай буде воля Твоя”? Прохання нехай буде воля Твоя означає, що ми просимо Бога, щоб усе, що ми робимо і що з нами трапляється, відбувалося не так, як хочемо ми, а так, як угодно Богові. 410. Чому не слід просити про свою волю? Ми часто грішимо в наших бажаннях, а Бог непогрішно і більше, ніж ми самі, бажає нам усякого блага і завжди готовий його дарувати, якщо цьому не перешкоджає наше свавілля й упертість. “А Тому, Хто силою, що діє в нас, може робити незрівнянно більше того, чого ми просимо, або про що помишляємо, Тому слава в Церкві у Христі Іісусі в усі роди повік” (Еф. 3:20-21). 411. Чому ми просимо виконання волі Божої на землі так, як на небі? Ми просимо виконання волі Божої на землі так, як на небі, тому що на небі святі ангели і блаженні люди, всі без винятку, завжди і в усьому виконують волю Божу. Про четверте прохання 412. Що таке хліб насущний? Хліб насущний – це хліб, необхідний для того, щоб існувати або жити. 413. Про що ми повинні пам’ятати, просячи Бога про насущний хліб? Згідно з повчанням Господа нашого Іісуса Христа, треба просити не більше ніж насущного хліба, тобто необхідного прожитку, а також необхідних для життя одягу та житла. Що понад це і не є необхідністю, а служить для задоволення, – віддати на волю Божу і, якщо дано буде, дякувати Богові, а якщо не буде дано – не піклуватися про це. 414. Чому ми просимо про насущний хліб тільки на сьогоднішній день? Велиться просити насущного хліба тільки на сьогоднішній день, для того, щоб ми не турбувалися надмірно про майбутнє, а сподівалися в цьому на Бога. “Отож не піклуйтеся про завтрашній день, бо завтрашній день сам піклуватиметься про своє. Досить для кожного дня своїх турбот” (Мф. 6:34). “Бо Отець ваш Небесний знає, що ви маєте потребу в усьому цьому” (Мф. 6:32). 415. Про що ще ми просимо під ім’ям насущного хліба? “Оскільки людина складається з тілесної і духовної сутності, а сутність душі значно важливіша за тіло, то можна і потрібно просити і для душі насущного хліба, без якого внутрішня людина помирає з голоду” (див. Святий Кирило Єрусалимський. Повчання тайноводче, 4, 15; Православне сповідання, ч. 2, питання 19). 416. Що є насущним хлібом для душі? Насущний хліб для душі – це слово Боже, і Тіло, і Кров Христова. “Не хлібом єдиним житиме людина, а всяким словом, що виходить з уст Божих” (Мф. 4:4). “Бо Плоть Моя істинно є їжа, і Кров Моя істинно є пиття” (Ін. 6:55). Про п’яте прохання 417. Що ми розуміємо під провинами нашими? У молитві Господа під найменуванням провин наших слід розуміти наші гріхи. Гріхи називаються провинами, тому що ми все отримали від Бога і повинні все віддати Богові, тобто підкоритися Його волі та закону; якщо ж не виконуємо цього, то залишаємося винуватцями перед Його правосуддям. 418. Хто такі винуватці наші? Винуватці наші – це люди, які не віддали нам того, що повинні були віддати за законом Божим, наприклад, проявили не любов, а ворожнечу. 419. Яким чином ми можемо сподіватися на прощення провин наших? На суді Божому ми можемо сподіватися на прощення провин наших через ходатайство Господа Іісуса Христа. “Бо єдиний Бог, єдиний і посередник між Богом і людьми Людина Христос Іісус, Котрий віддав Себе для викуплення всіх. Таке було в свій час свідчення” (1Тим. 2:5-6). 420. Через що ми можемо втратити прощення провин наших? Якщо ми просимо в Бога прощення наших гріхів, а самі при цьому інших не прощаємо, то не отримаємо прощення. “Бо якщо ви прощатимете людям провини їхні, то простить і вам Отець ваш Небесний, а коли не будете прощати людям провин їхніх, то і Отець ваш не простить вам провин ваших” (Мф. 6:14-15). 421. Чому Бог нас не пробачить, якщо ми не пробачимо винуватців наших? Бог не прощає нас, якщо ми не прощаємо інших тому, що ми стаємо через це злими і тим віддаляємо від себе благість і милосердя Боже. 422. Про що слід пам’ятати, вимовляючи слова про прощення “винуватців наших”? Слова молитви Господа “як і ми прощаємо винуватцям нашим” вимагають, щоб той, хто молиться, не мав ворожнечі та гніву, але мав з усіма мир і любов. “Отже, коли ти принесеш дар твій до жертовника і там згадаєш, що брат твій має щось проти тебе, залиши там дар твій перед жертовником і піди спершу примирися з братом твоїм, і тоді прийди і принеси дар твій” (Мф. 5:23-24). 423. Що робити, коли людина не хоче примирення? Якщо того, хто має щось проти нас, не можна знайти найближчим часом або якщо він не бажає примирення, то в такому разі достатньо примиритися з ним у серці, перед очима всевидячого Бога. “Якщо можливо з вашого боку, будьте в мирі з усіма людьми” (Рим. 12:18). Про шосте прохання 424. Що ми розуміємо під спокусою? У молитві Господа під спокусою слід розуміти такий збіг обставин, коли виникає близька небезпека втратити віру або впасти в тяжкий гріх. 425. Звідки приходять спокуси? Спокуси приходять від нашої плоті, від світу, від інших людей і від диявола. 426. Про що ми просимо, вимовляючи слова молитви “не введи нас у спокусу”? Словами молитви не введи нас у спокусу ми просимо: про те, щоб Бог не допустив нас до спокуси; про те, щоб Він, якщо треба нам бути випробуваними й очищеними за допомогою спокуси, не віддав нас спокусі і не допустив нас до падіння. Про сьоме прохання 427. Про що ми просимо, вимовляючи слова молитви “визволи нас від лукавого”? Словами молитви ” визволи нас від лукавого” ми просимо визволення від усякого зла, що є у світі, який від часу першого гріха “увесь у злі лежить” (1Ін. 5:19); особливо ж від зла і лукавих навіювань і нападів духа злоби – диявола. Про славослів’я 428. Для чого до молитви Господньої приєднано славослів’я? До молитви Господньої приєднано славослів’я для того, щоб: ми, просячи собі в Отця небесного милостей, водночас віддавали Йому справедливу пошану; щоб думкою про Його вічне царство, силу й славу все більше й більше затверджувалися в надії, що Він дарує нам те, що ми просимо, тому що це в Його владі й належить до Його слави. 429. Що означає слово “амінь”? Слово амінь означає істинно або нехай буде. 430. Приєднанням слова амінь до славослів’я показується те, що молитва приноситься з вірою і без жодного сумніву, як вчить апостол Яків (див. Як. 1:6). Вчення про блаженство 431. Що потрібно, крім молитви, для утвердження в надії спасіння? Щоб утвердитися в надії спасіння і блаженства, до молитви слід приєднувати власний подвиг для досягнення блаженства. Про це говорить Сам Господь: “Що ж ви зовете Мене: Господи! Господи! – а не робите того, що Я кажу?” (Лк. 6:46). “Не кожен, хто говорить Мені: «Господи! Господи!», увійде в Царство Небесне, а той, хто виконує волю Отця Мого Небесного” (Мф. 7:21). 432. Що для нас є керівництвом у власному подвигу? Посібником у нашому подвигу може бути вчення Господа Іісуса Христа, у стислій формі викладене в Його заповідях про блаженство. 433. Як читаються заповіді про блаженство? Заповідей про блаженство дев’ять: 1 Блаженні убогі духом, бо тих є Царство Небесне. 2 Блаженні ті, що плачуть, бо вони втішаться. 3 Блаженні кроткі, бо вони успадкують землю. 4 Блаженні голодні і спраглі на правду, бо вони наситяться. 5 Блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть. 6 Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать. 7 Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться. 8 Блаженні гнані за правду, бо тих є Царство Небесне. 9 Блаженні ви, коли ганьбитимуть вас і гонитимуть і зводитимуть на вас усяке лихослів’я та наклепи через Мене. Радуйтесь і веселіться, бо велика ваша нагорода на небесах (Мф. 5:3-12). 434. Про що слід пам’ятати, щоб правильно розуміти ці заповіді? Для правильного розуміння заповідей про блаженство слід пам’ятати, що Господь нам вручив їх так, як говорить Євангеліє: “Відкривши уста Свої, навчав”. Будучи кротким і смиренним серцем, Він запропонував вчення Своє, не наказуючи, а ублажаючи тих, хто його вільно прийме і виконуватиме. Тому в кожному вислові про блаженство слід розглядати: вчення, або заповідь; ублажання, або обіцяння нагороди. Про першу заповідь Блаженства 435. Яка перша заповідь Господа для досягнення блаженства? Ті, хто бажає блаженства, повинні бути убогими духом. 436. Що означає бути убогим духом? Бути убогим духом означає мати духовне переконання, що ми нічого свого не маємо, а маємо тільки те, що дарує Бог, і що нічого доброго ми не можемо зробити без Божої допомоги й благодаті; і таким чином, маємо вважати, що ми – ніщо, і в усьому покладатися на Боже милосердя. Коротко, за поясненням святого Іоанна Златоуста, убогість духовна є смиренномудрість (Тлумачення на Євангеліє від Матвія, бесіда 15). 437. Чи можуть багаті бути убогими духом? Бути убогими духом можуть і багаті, якщо зрозуміють, що видиме багатство тлінне й непостійне, і що воно не замінює нестачу благ духовних. “яка користь людині, якщо вона здобуде весь світ, а душу свою занапастить? або який дасть викуп людина за душу свою?” (Мф. 16:26). 438. Чи може убогість тілесна послужити до досконалості убогості духовної? Убогість тілесна може послужити до досконалості убогості духовної, якщо християнин обирає її добровільно, для Бога. Про це сказав Сам Господь Іісус Христос багатому: “коли хочеш бути досконалим, піди, продай майно твоє і роздай убогим; і матимеш скарб на небесах; і приходь та йди слідом за Мною” (Мф. 19:21). 439. Що обіцяє Господь убогим духом? Убогим духом Господь обіцяє Царство Небесне. 440. Яким чином убогим духом належить Царство Небесне? Вбогим духом у теперішньому житті Царство Небесне належить внутрішньо і передопочатково, завдяки їхній вірі та надії, а в майбутньому – досконало, через участь у вічному блаженстві. Про другу заповідь Блаженства 441. Яка друга заповідь Господа для досягнення блаженства? Ті, хто бажає блаженства, повинні бути плачучими. 442. Що ми розуміємо під плачем? У другій заповіді під найменуванням плачу слід розуміти печаль і скруху серця та справжні сльози про те, що ми недосконало й негідно служимо Господу і заслуговуємо нашими гріхами на Його гнів. “Бо печаль заради Бога породжує незмінне покаяння до спасіння, а печаль мирська викликає смерть” (2Кор. 7:10). 44З. Що Господь обіцяє тим, хто плаче? Господь обіцяє тим, хто плаче, що вони втішаться. 444. Як тут розуміється втіха? Тут розуміється втіха благодатна, яка полягає в прощенні гріхів і в умиротвореній совісті. 445. Для чого із заповіддю про плач поєднана обіцянка втіхи? Печаль про гріхи не повинна доходити до відчаю. Про третю заповідь блаженства 446. Яка третя заповідь Господа для досягнення блаженства? Ті, хто бажає блаженства, мають бути кроткими. 447. Що таке кротість? Кротість – тихий настрій, поєднаний з обережністю нікого не дратувати і нічим не дратуватися. 448. У чому проявляється кротість? Особливі дії християнської кротості: не нарікати не тільки на Бога, а й на людей, і коли відбувається що-небудь проти наших бажань, не піддаватися гніву, не звеличуватися. 449. Що Господь обіцяє кротким? Господь обіцяє кротким, що вони успадкують землю. 450. Як слід розуміти обіцянку успадкувати землю? Відносно послідовників Христа пророцтво успадкувати землю здійснилося буквально, тобто постійно кроткі християни замість того, щоб бути винищеними жорстокістю язичників, успадкували всесвіт, який колись був у володіннях язичників. Значення цієї обітниці стосовно християн загалом і кожного зокрема є те, що вони отримають успадкування, за висловом Псалмоспівця, “на землі живих”, там, де живуть і не вмирають, тобто отримають вічне блаженство (див. Пс. 26:13). Про четверту заповідь Блаженства 451. Яка четверта заповідь Господа для досягнення блаженства? Ті, хто бажає блаженства, повинні бути голодними і спраглими на правду. 452. Що ми розуміємо під ім’ям правди? Хоча слід розуміти під ім’ям правди будь-яку чесноту, яку християнин повинен бажати як їжу і пиття, але передусім слід мати на увазі ту правду, про яку в пророцтві Даниїла сказано, що прийде “правда вічна” (Дан. 9:24), тобто здійсниться виправдання людини, винної перед Богом, – виправдання за допомогою благодаті та віри в Господа Іісуса Христа. Про цю правду говорить апостол Павло: “правда Божа через віру в Іісуса Христа у всіх і для всіх віруючих, бо нема різниці, тому що всі согрішили і позбавлені слави Божої, одержуючи виправдання даром, за Його благодаттю, відкупленням у Христі Іісусі, Котрого Бог призначив, як жертву умилостивлення в Крові Його через віру; для свідчення правди Його в прощенні гріхів, зроблених раніше” (Рим. 3:22-25). 453. Хто такі голодні та спраглі на правду? Голодні і спраглі на правду – це ті, хто роблять добро, але не вважають себе праведниками; не покладаючись на свої добрі справи, визнають себе грішними і винними перед Богом. Ті, хто бажанням і молитвою віри, як справжньої їжі і пиття, голодують і жадають благодатного виправдання через Іісуса Христа. 454. Що обіцяє Господь голодним і спраглим на правду? Господь обіцяє голодним і спраглим на правду, що вони наситяться. 455. Що ми тут розуміємо під насиченням? Подібно до тілесного насичення, яке приносить, по-перше, припинення почуття голоду і спраги, по-друге, підкріплення тіла їжею, – духовне насичення означає: внутрішнє заспокоєння помилуваного грішника; набуття сили для здійснення добра, а ця сила подається благодаттю, що виправдовує. Втім, досконале насичення душі, створеної для насолоди нескінченним благом, настане у вічному житті, за словом Псалмоспівця: “Задовольнюся, коли побачу славу Твою” (див. Пс. 16:15). Про п’яту заповідь Блаженства 456. Яка п’ята заповідь Господа для досягнення блаженства? Ті, хто прагне блаженства, мають бути милостивими. 457. Як слід виконувати цю заповідь? Виконати цю заповідь слід за допомогою тілесних і духовних справ милості. Святий Іоанн Златоуст зауважує, що “є різні види милості і широка ця заповідь” (Тлумачення на Євангеліє від Матвія, бесіда 15). 458. Які справи милості тілесні? Справи милості тілесні такі: нагодувати голодного; напоїти спраглого; одягнути нагагого (того, хто відчуває нестачу в необхідному й пристойному одязі); відвідати того, хто перебуває у в’язниці; відвідати хворого, послужити йому та посприяти його одужанню або християнському приготуванню до смерті; подорожнього прийняти до дому та надати відпочинок; ховати померлих у бідності та убогості. 459. Які справи милості духовні? Справи милості духовні такі: умовлянням відвернути “грішника від хибного шляху його” (Як. 5:20); того, хто не знає, навчити істини і добра; ближньому дати добру і своєчасну пораду в скруті або в разі небезпеки, якої він не помічає; молитися за ближнього до Бога; утішити сумного; не відплачувати за зло, зроблене нам іншими; усім серцем прощати образи. 460. Чи не суперечить заповіді про милість покарання підсудних? Покарання підсудного не суперечить заповіді про милість, якщо робиться за службовим обов’язком і з добрим наміром, тобто, щоб виправити винного або захистити невинних від його злочинів. 461. Що Господь обіцяє милостивим? Господь обіцяє милостивим, що вони помилувані будуть. 462. Якого роду помилування тут мається на увазі? Тут мається на увазі помилування від вічного осудження за гріхи на суді Божому. Про шосту заповідь Блаженства 463. Яка шоста заповідь Господа для досягнення блаженства? Ті, хто бажає блаженства, повинні бути чистими серцем. 464. Що таке чистота серця? Чистота серця не є чистосердечність. Чистосердечність (щирість) – коли людина не демонструє свої добрі прихильності, яких насправді немає в її серці, а наявні добрі прихильності зі скромністю втілює в справах – є тільки початковий ступінь чистоти серця. Справжня чистота серця досягається постійним і неослабним подвигом пильнування над самим собою, вигнанням із серця всякого незаконного бажання і думки, пристрасті до земних предметів, з вірою і любов’ю безперестанку зберігаючи в ньому пам’ять про Господа Бога Іісуса Христа. 465. Що обіцяє Господь чистим серцем? Господь обіцяє чистим серцем, що вони Бога побачать. 466. Як слід розуміти обіцянку побачити Бога? Слово Боже алегорично наділяє серце людське зором і кличе християн зробити “очі серця” (Еф. 1:18) такими, що бачать. Як здорове око здатне бачити світло, так чисте серце здатне споглядати Бога. Оскільки ж споглядання Бога є джерелом вічного блаженства, то обіцянка бачити Його є обіцянкою високого ступеня вічного блаженства. Про сьому заповідь Блаженства 467. Яка сьома заповідь Господа для досягнення блаженства? Ті, хто прагне блаженства, мають бути миротворці. 468. Що означає бути миротворцем? Бути миротворцем означає поводитися доброзичливо і не давати приводу для суперечок; суперечки, що виникли, припиняти всіма засобами, навіть поступаючись своїми інтересами, якщо тільки це не суперечить обов’язку і нікому не шкодить; намагатися примиряти між собою тих, хто ворогує, а якщо такої можливості немає, то благати Бога про їхнє примирення. 469. Що Господь обіцяє миротворцям? Господь обіцяє миротворцям те, що вони назвуться синами Божими. 470. Що означає те, що миротворці назвуться Синами Божими? Ця обіцянка означає висоту подвигу миротворців і уготованої їм нагороди. Оскільки вони своїм подвигом наслідують Єдинородного Сина Божого, який прийшов на землю примирити людину, що згрішила, з правосуддям Божим, то їм обіцяється благодатне ім’я синів Божих і, без сумніву, достойний цього імені ступінь блаженства. Про восьму заповідь Блаженства 471. Яка восьма заповідь Господа для досягнення блаженства? Ті, хто прагне блаженства, повинні бути готові зазнати гоніння за правду, не зраджуючи їй. 472. Які потрібні якості, щоб стійко зазнати гоніння за правду? Правдолюбство, постійність і твердість у чесноті, а також мужність і терпіння в стоянні в істині й чесноті в разі біди або небезпеки. 473. Що обіцяє Господь гнаним за правду? Подібно до того, як Царство Небесне обіцяно убогим духом в наповненні відчуття нестачі й убогості, Господь обіцяє гнаним за правду Царство Небесне як би замість того, чого вони позбуваються через гоніння. Про дев’яту заповідь Блаженства 474. Яка дев’ята заповідь Господа для досягнення блаженства? Ті, хто бажає блаженства, повинні бути готові з радістю прийняти ганьбу, гоніння, лихо і саму смерть за ім’я Христа і за істинну православну віру. 475. Як називається подвиг, необхідний дев’ятою заповіддю? Відповідний цій заповіді подвиг називається мученицьким. 476. Яку нагороду обіцяє Господь за мученицький подвиг? Господь обіцяє за цей подвиг велику нагороду на небесах, тобто найкращий і найвищий ступінь блаженства. ⇐Частина перша Частина третя⇒
