Місяця січня на 30-й день / березня на 18-й день – Собор усіх преподобних Києво-Печерських (перехідне) / серпня на 28-й день – Собор преподобних отців Києво-Печерських, які в Дальніх печерах (прп. Феодосія) спочивають Преподобний Зінон посник подвизався в Дальніх печерах Києво-Печерського монастиря в XIV столітті. Постом, молитвою і послухом він угодив Богові. Після багатьох трудів преподобний Зінон мирно спочив у Господі. Його нетлінні мощі відкрито спочивають в Дальніх печерах. У третій пісні канону преподобним Києво-Печерським, які в Дальніх печерах спочивають, він прославляється як «такий, що сяє постом». Тропарі, кондаки, молитви та величання

Місяця січня на 30-й день Благовірний Петро, цар Болгарський, був сином войовничого болгарського князя Симеона. Святий Петро вирізнявся християнським благочестям, часто звертався до преподобного Іоанна Рильського (пам’ять 18 серпня, 19 жовтня), просячи його молитов, духовних настанов і порад. Благовірний цар Петро уклав мир із Візантією на вигідних для Болгарії умовах і домігся від патріарха Константинопольського визнання самостійності Болгарської Церкви і затвердження патріаршої кафедри в Болгарії, що благотворно позначилося на всій Болгарській Церкві. Благовірний цар сприяв успішному викоріненню богомільської єресі в країні. Помер він 967 року, на 56-му році життя.  

Місяця січня на 30-й день Святий Феофіл народився і виховувався в Царгороді за часів імператора Константина Порфирородного і матері його святої Ірини. Під час нашестя арабів його призначили головнокомандувачем грецьких військ; завдяки особистій хоробрості та військовому мистецтву він затопив багато ворожих суден і не раз завдавав поразки арабам. Божим попущенням одного разу його флот був оточений численнішими ворожими кораблями, і святий Феофіл потрапив у полон. Коли його представили арабському правителю, той, вражений красою і мужністю святого Феофіла, став переконувати його зректися християнської віри; але ні обіцянки всіляких почестей, ні погрози переможців не вплинули на відважного християнського воєначальника. Коли він побачив, що воїни його переможені, то став докоряти варварам за їхню…

Місяця січня на 30-й день Преподобний Зінон, учень святителя Василія Великого, народився в місті Понті в багатій родині. Служив при дворі імператора Валента (364-378 рр.) в числі воїнів, з якими розсилалися царські грамоти. Після смерті Валента святий Зінон залишив світ та оселився в печері поблизу міста Антіохії. Сорок років трудився він в цій печері, в повній самоті проводив суворе життя, очищаючи душу, і займався Божественним спогляданням. Кожну неділю преподобний Зінон ходив до храму і причащався Святих Христових Таїн. У своїй келії він не мав ні постелі, ні вогнища, ні світильника. Одягався подвижник в старе лахміття, харчувався тільки хлібом і водою, за якою йому доводилося долати нелегкий шлях в гори до…

Місяця січня на 28-й день Преподобний Ісаак Сирін, єпископ Ніневійський, жив у VII столітті. Разом зі своїм братом вступив до монастиря Мар Матфея. Вченість і високий подвижницький спосіб життя виділяли братів, і їм пропонували начальство над монастирем. Преподобний Ісаак, не бажаючи цього і прагнучи до безмовності, пішов із монастиря в затвор. Брат його не раз переконував його повернутися до обителі, але преподобний не погоджувався. Однак, коли слава про святе життя преподобного Ісаака поширилася всюди, його возвели на єпископську кафедру міста Ніневії. Бачачи грубі звичаї жителів цього міста, преподобний відчував, що не в силах виправити їх, і, крім того, сумував за тишею пустельного життя. Усе це обтяжувало святого чоловіка, і він,…

Місяця січня на 28-й день Преподобний Палладій пустельник подвизався в одній гірській печері поблизу Антіохії Сирійської. За своє подвижницьке життя він отримав від Господа дар чудотворення. Одного разу біля його печери було знайдено вбитого розбійниками купця. Народ звинуватив у вбивстві святого Палладія, але за молитвою святого мертвий воскрес і назвав своїх убивць. Помер преподобний наприкінці IV століття, залишивши після себе кілька повчальних творів.  

Місяця січня на 28-й день Єфрем Сирін, ця світосяйна зірка, зійшов на церковний небосхил на Сході, у далекому місті Нізибін (нині Нусайбін), що в Месопотамії, близько 306 року. Ще зовсім юним він був вигнаний з дому батьком ― язичницьким жерцем ― через свою прихильність до християнської віри. Хлопця взяв до себе святитель Яків Нізибійський та виховав його у любові до чеснот та у постійних роздумах над словом Божим. Вивчення Священних Писань запалило в хлопцеві полум’я, у світлі якого він зневажив усі принади та клопоти цього світу й зажадав підноситися душею до насолоди благами небесними. Віра та сподівання на Бога, непохитні, як гора Сіон, привели Єфрема до дійсно небесного способу життя.…

Місяця січня на 28-й день / червня на 11-й день Преподобний Єфрем Новоторзький, засновник Борисоглібського монастиря в місті Торжку, був родом із Угорщини. Разом зі своїми братами, святим Мойсеєм Угрином і святим Георгієм, він покинув батьківщину, можливо, через переслідування православних. Прийшовши на Русь, брати поступили на службу до Ростовського князя святого Бориса, сина рівноапостольного князя Володимира. 1015 року на річці Альті разом зі святим князем Борисом загинув і брат Єфрема Геогрій. Убивці відрізали йому голову, щоб зняти золоту гривну, яку він носив на шиї. Мойсею вдалося врятуватися втечею, і він вступив до братії Києво-Печерського монастиря. Єфрем же, котрий тоді, вочевидь, перебував у Ростові, прибув на місце вбивства, зайшов голову брата…

Місяця січня на 26-й день Преподобний Ксенофонт Робейський був учнем преподобного Варлаама Хутинського († 1192; пам’ять 6 листопада). У Хутинському монастирі він настоятелював після ігумена Ісидора († 1243). Залишивши ігуменство, преподобний Ксенофонт на березі річки Робейки (недалеко від Новгорода) заснував Троїцьку обитель. Тут він блаженно спочив 28 червня 1262 року. Тропарі, кондаки, молитви та величання

Місяця січня на 26-й день Святий благовірний Давид IV Відновник (Будівничий), цар Іверії та Абхазії (1089–1125; за іншими джерелами 1084–1125) був видатним державним, культурним і церковним діячем Грузії. Благовірний цар був вихований своїм духівником, преподобним Арсенієм Ікалтойським, відомим богословом і вченим-енциклопедистом († 1127; пам’ять 6 лютого). Найменування “Відновник” дав святому царю Давиду грузинський народ за його великі труди з відновлення Грузії та зміцнення Грузинської Православної Церкви. Грузія, що була безжально спустошена турками і страждала від міжусобиць, під скіпетром Давида Відновника об’єдналася в сильну централізовану державу. Грузинська Церква, у процвітанні якої цар бачив запоруку непорушності та єдності держави, була предметом його особливого піклування. Святий Давид вирізнявся глибоким благочестям, свято шанував церковні…