Налаштування читання
Текст
Мова
Другий текст поруч
Вигляд
Тло
Шрифт
Вірші
Відстань між рядками
Послання до Римлян: Рим. 5:17–6:2
Глава 5
зач. 881Отже, ви́правдавшись ві́рою, ми ма́ємо мир з Бо́гом че́рез Го́спода на́шого Іісу́са Христа́,
2че́рез Котро́го ві́рою і оде́ржали ми до́ступ до тіє́ї благода́ті, в які́й стоїмо́ і хва́лимось наді́єю на сла́ву Бо́жу.
3І не цим ті́льки, але́ хва́лимось і скорбо́тами, зна́ючи, що від скорбо́ти похо́дить терпі́ння,
4від терпі́ння досві́дченість, від досві́дченості наді́я,
5а наді́я не посоро́мить, тому́ що любо́в Бо́жа влила́сь у серця́ на́ші Ду́хом Святи́м, да́ним нам.
6Бо Христо́с, коли́ ще ми були́ не́мічні, в пе́вний час поме́р за нечести́вих.
7Бо навря́д чи хто помре́ за пра́ведника; хіба́ що за доброді́йника, можли́во, хтось і нава́житься поме́рти.
8Бог же Свою́ любо́в до нас дово́дить тим, що Христо́с поме́р за нас, коли́ ми були́ ще грі́шниками.
9Тому́, тим бі́льше ни́ні, бу́дучи ви́правданими Його́ Кро́в’ю, спасемо́ся Ним від гні́ву.
зач. 8910Бо коли́, бу́дучи ворога́ми, ми примири́лися з Бо́гом сме́ртю Си́на Його́, то тим бі́льше, примири́вшись, спасемо́ся життя́м Його́.
11І не до́сить цього́, але́ і хва́лимось Бо́гом че́рез Го́спода на́шого Іісу́са Христа́, че́рез Котро́го ми оде́ржали ни́ні прими́рення.
12Тому́, як че́рез одно́го чолові́ка гріх увійшо́в у світ, і з гріхо́м смерть, так і смерть перейшла́ на всіх люде́й, бо в ньо́му всі согріши́ли.
13Бо і до зако́ну гріх був у сві́ті; але́ гріх не вміня́ється, коли́ нема́ зако́ну.
14Одна́к смерть панува́ла від Ада́ма до Мойсе́я і над ти́ми, що не согріши́ли поді́бно до зло́чину Ада́ма, яки́й є о́браз майбу́тнього.
15Та з да́ром благода́ті не так, як із зло́чином. Бо коли́ че́рез зло́чин одного́ бага́то зазна́ли сме́рті, то тим бі́льше благода́ть Бо́жа і дар по благода́ті одного́ Чолові́ка, Іісу́са Христа́, ще́дро ви́лились на багатьо́х.
16І дар не як суд за одно́го, що согріши́в; бо суд за оди́н зло́чин – до осу́дження, а дар благода́ті – до ви́правдання від багатьо́х зло́чинів.
зач. 9017Бо коли́ зло́чином одного́ смерть панува́ла посере́дництвом одного́, то тим бі́льше ті, що прийма́ють безмі́рну благода́ть і дар пра́ведності, бу́дуть царюва́ти в житті́ посере́дництвом єди́ного Іісу́са Христа́.
18Тому́, як зло́чином одного́ всім лю́дям осу́дження, так пра́вдою одного́ всім лю́дям ви́правдання до життя́.
19Бо як че́рез непо́слух одного́ чолові́ка бага́то люде́й ста́ли грі́шними, так і по́слухом одного́ бага́то ста́нуть пра́ведними.
20Зако́н же прийшо́в пізні́ше; таки́м чи́ном, збі́льшився зло́чин. А коли́ примно́жився гріх, ста́ло ще бі́льше благода́ті,
21щоб, як гріх панува́в до сме́рті, так і благода́ть воцари́лась че́рез пра́ведність до життя́ ві́чного Іісу́сом Христо́м, Го́сподом на́шим.
Глава 6
1Що ж ска́жемо? чи залиша́тися нам у гріхо́ві, щоб примно́жилась благода́ть? Зо́всім ні.
2Ми поме́рли для гріха́: як же нам жи́ти в ньо́му?
зач. 913Невже́ не зна́єте, що всі ми, що хрести́лися в Христа́ Іісу́са, у смерть Його́ хрести́лися?
4Ото́ж ми погребли́ся з Ним хре́щенням у смерть, щоб, як Христо́с воскре́с з ме́ртвих сла́вою Отця́, так і нам ходи́ти в оно́вленому житті́.
5Бо якщо́ ми з’є́днані з Ним подо́бою сме́рті Його́, то пови́нні бу́ти з’є́днані подо́бою воскресі́ння,
6зна́ючи те, що да́вній наш чолові́к був розп’я́тий з Ним, щоб зни́щене було́ ті́ло гріхо́вне, щоб нам не бу́ти вже раба́ми гріха́;
7бо поме́рлий звільни́вся від гріха́.
8Коли́ ж ми поме́рли з Христо́м, то ві́руємо, що й жи́ти бу́демо з Ним,
9зна́ючи, що Христо́с, воскре́снувши з ме́ртвих, вже не вмира́є: смерть уже́ не ма́є над Ним вла́ди.
10Бо, що Він поме́р, то поме́р оди́н раз для гріха́, а що живе́, то живе́ для Бо́га.
зач. 9211Так і ви вважа́йте себе́ ме́ртвими для гріха́, живи́ми ж для Бо́га у Христі́ Іісу́сі, Го́споді на́шому.
12Ото́ж хай не пану́є гріх у сме́ртному ва́шому ті́лі, щоб вам кори́тися йому́ в по́хотях його́;
13і не віддава́йте чле́нів ва́ших гріхо́ві в знаря́ддя непра́вди, але́ відда́йте себе́ Бо́гові, як таки́х, що ожили́ з ме́ртвих, і чле́ни ва́ші Бо́гові в знаря́ддя пра́ведності.
14Гріх не пови́нен над ва́ми панува́ти, бо ви не під зако́ном, а під благода́ттю.
15Що ж? чи ста́немо гріши́ти, тому́ що ми не під зако́ном, а під благода́ттю? Зо́всім ні.
16Невже́ ви не зна́єте, що кому́ ви віддаєте́ себе́ в раби́ на по́слух, того́ ви і раби́, кому́ підкоря́єтесь: чи раби́ гріха́ на смерть, чи по́слуху на пра́ведність?
17Дя́ка Бо́гові, що ви, бу́дучи рані́ше раба́ми гріха́, від се́рця ста́ли слухня́ні тому́ о́бразу вче́ння, яко́му віддали́ себе́,
зач. 9318та звільни́вшись від гріха́, ви ста́ли раба́ми пра́ведності.
19Кажу́ за людськи́м міркува́нням за́для не́мочі пло́ті ва́шої. Як віддава́ли ви чле́ни ва́ші в раби́ нечистоті́ і беззако́нню для діл беззако́нних, так ни́ні предста́вте чле́ни ва́ші в раби́ пра́ведності для діл святи́х.
20Бо, коли́ ви були́ раба́ми гріха́, тоді́ були́ ві́льні від пра́ведності.
21Яки́й же плід ви ма́ли тоді́? Такі́ діла́, яки́х тепе́р самі́ соро́митесь, бо кіне́ць ї́хній – смерть.
22А ни́ні, коли́ ви звільни́лися від гріха́ і ста́ли раба́ми Бо́гові, плід ваш є свя́тість, а кіне́ць – життя́ ві́чне.
23Бо відпла́та за гріх – смерть, а дар Бо́жий – життя́ ві́чне у Христі́ Іісу́сі, Го́споді на́шому.