Читання дня

2Сол. 3:6-18 · Гал. 1:3-10 · Гал. 5:22-6:2 · Лк. 12:2-12 · Лк. 9:1-6 · Мф. 4:25-5:12

Євангеліє від Матфея: Мф. 24:27–33, 42–51

Мф. 24:27–33, 42–51 зач. 100

Глава 24

зач. 97 1 І, ви́йшовши, Іісу́с ішо́в від хра́му; і підійшли́ у́чні Його́, щоб показа́ти Йому́ буді́влі хра́му.

2 Іісу́с же сказа́в їм: чи ба́чите все це? І́стинно кажу́ вам: не зали́шиться тут ка́меня на ка́мені, все бу́де зруйно́вано.

зач. 98 3 Коли́ ж сиді́в Він на горі́ Єлео́нській, то підійшли́ до Ньо́го у́чні на самоті́ і спита́ли: скажи́ нам, коли́ це бу́де? і яка́ озна́ка Твого́ прише́стя і кінця́ ві́ку?

4 Іісу́с сказа́в їм у ві́дповідь: бережі́ться, щоб хто не спокуси́в вас,

5 бо бага́то при́йдуть під і́менем Мої́м, і бу́дуть каза́ти: «я Христо́с», і багатьо́х споку́сять.

6 Та́кож почу́єте про ві́йни й воє́нні чутки́. Диві́ться, не жаха́йтесь, бо нале́жить усьо́му тому́ бу́ти, але́ це ще не кіне́ць;

7 бо повста́не наро́д на наро́д, і ца́рство на ца́рство; і бу́дуть го́лод, мор і землетру́си місця́ми;

8 усе́ ж це – поча́ток хворо́б.

9 Тоді́ видава́тимуть вас на му́ки і вбива́тимуть вас; і вас знена́видять усі́ наро́ди за ім’я́ Моє́;

10 і тоді́ бага́то хто споку́ситься, і видава́тимуть оди́н о́дного, і знена́видять оди́н о́дного;

11 і бага́то лжепроро́ків повста́не і багатьо́х споку́сять;

12 і че́рез збі́льшення беззако́ння у багатьо́х охоло́не любо́в;

зач. 99 13 хто ж ви́терпить до кінця́, той спасе́ться.

14 І бу́де пропові́дане це Єва́нгеліє Ца́рства по всьо́му сві́ті, на сві́дчення усі́м наро́дам; і тоді́ при́йде кіне́ць.

15 О́тже, коли́ поба́чите мерзо́ту запусті́ння, прові́щену проро́ком Даниї́лом, яка́ стої́ть на свято́му мі́сці (хто чита́є, хай розумі́є),

16 тоді́, хто бу́де в Іуде́ї, хай біжи́ть у го́ри;

17 і хто на покрі́влі, той хай не схо́дить взя́ти що-не́будь з до́му свого́;

18 і хто на по́лі, той хай не верта́ється наза́д взя́ти оде́жу свою́.

19 Го́ре ж вагі́тним і матеря́м-годува́льницям у ті дні!

20 Молі́ться ж, щоб не тра́пилась вте́ча ва́ша зимо́ю або́ в субо́ту,

21 бо тоді́ бу́де вели́ка скорбо́та, яко́ї не було́ від поча́тку сві́ту дони́ні, і не бу́де.

22 І якби́ не скороти́лись ті дні, то не спасла́сь би нія́ка плоть; але́ зара́ди ви́браних скоро́тяться ті дні.

23 Тоді́, якщо́ хто ска́же вам: «ось, тут Христо́с», або «там», – не ві́рте.

24 Бо вста́нуть лжехристи́ і лжепроро́ки і пока́жуть вели́кі знаме́ння і чудеса́, щоб зва́бити, якщо́ можли́во, і ви́браних.

25 Ось, Я напере́д сказа́в вам.

26 О́тже, коли́ ска́жуть вам: «ось, Він у пусти́ні», – не вихо́дьте; «ось, Він у потайни́х кімна́тах», – не ві́рте;

зач. 100 27 бо, як бли́скавка вихо́дить зі схо́ду і ви́дно її́ на́віть до за́ходу, так бу́де прише́стя Си́на Людсько́го;

28 бо, де бу́де труп, там зберу́ться орли́.

29 І ра́птом, пі́сля скорбо́ти тих днів, со́нце поме́ркне, і мі́сяць не дасть сві́тла свого́, і зірки́ спаду́ть з не́ба, і си́ли небе́сні захита́ються;

30 тоді́ з’я́виться знаме́ння Си́на Людсько́го на не́бі; і запла́чуть всі племена́ земні́ і поба́чать Си́на Людсько́го, гряду́щого на хма́рах небе́сних з си́лою і сла́вою вели́кою;

31 і пошле́ А́нгелів Свої́х з трубо́ю громогла́сною; і зберу́ть ви́браних Його́ від чотирьо́х вітрі́в, від кра́ю небе́с до кра́ю їх.

32 Від смоко́вниці візьмі́ть подо́бу: коли́ ві́ття її́ стає́ вже м’яке́ і пуска́є ли́стя, то зна́єте, що бли́зько лі́то;

33 так, коли́ ви поба́чите все це, зна́йте, що бли́зько, при две́рях.

зач. 101 34 Істинно кажу́ вам: не пере́йде рід цей, як усе́ це бу́де;

35 не́бо і земля́ пере́йдуть, але́ слова́ Мої́ не пере́йдуть.

зач. 102 36 Про день же той і годи́ну ніхто́ не зна́є, ні А́нгели небе́сні, а ті́льки Оте́ць Мій оди́н;

37 але́, як було́ у дні Но́я, так бу́де і в прише́стя Си́на Людсько́го:

38 бо, як у дні пе́ред пото́пом ї́ли, пили́, жени́лись і вихо́дили за́між до то́го дня, як увійшо́в Ной у ковче́г,

39 і не ду́мали, по́ки не прийшо́в пото́п і не зни́щив усі́х, – так бу́де і прише́стя Си́на Людсько́го;

40 тоді́ бу́дуть дво́є на по́лі: оди́н ві́зьметься, а дру́гий зали́шиться;

41 дві, що ме́лять на жо́рнах: одна́ бере́ться, а дру́га залиша́ється.

зач. 103 42 Ото́ж пильну́йте, бо не зна́єте, в яки́й час Госпо́дь ваш при́йде.

43 Але́ це ви зна́єте, що, якби́ знав госпо́дар до́му, о котрі́й сторо́жі при́йде зло́дій, то пильнува́в би і не дав би підкопа́ти до́му свого́.

44 Тому́ і ви бу́дьте гото́ві, бо в котру́ годи́ну не ду́маєте, при́йде Син Людськи́й.

45 Хто ж ві́рний і розсу́дливий раб, яко́го госпо́дар його́ поста́вив над слу́гами свої́ми, щоб дава́ти їм ї́жу вча́сно?

46 Блаже́нний той раб, госпо́дар яко́го, прийшо́вши, зна́йде, що він ро́бить так;

47 і́стинно кажу́ вам, що над усі́м добро́м свої́м поста́вить його́.

48 Якщо́ ж раб той, бу́дучи злим, ска́же в се́рці свої́м: не ско́ро при́йде госпо́дар мій,

49 і почне́ би́ти това́ришів свої́х і ї́сти й пи́ти з п’яни́цями, –

50 то при́йде госпо́дар раба́ того́ в день, в яки́й він не сподіва́ється, і в годи́ну, в яку́ не ду́має,

51 і розітне́ його́ і ви́значить йому́ одну́ до́лю з лицемі́рами; там бу́де плач і скре́гіт зубі́в.