Налаштування читання
Текст
Мова
Другий текст поруч
Вигляд
Тло
Шрифт
Вірші
Відстань між рядками
Євангеліє від Матфея: Мф. 22:15–23:39
Глава 22
зач. 891Іісу́с, продо́вжуючи говори́ти їм при́тчами, сказа́в:
2Ца́рство Небе́сне поді́бне до чолові́ка – царя́, яки́й справля́в весі́лля си́нові своє́му
3і посла́в рабі́в свої́х покли́кати зва́нних на весі́лля; і не хоті́ли прийти́.
4Зно́ву посла́в і́нших рабі́в, ка́жучи: скажі́ть зва́нним: ось, я приготува́в мій обі́д, теля́т мої́х і що відгодо́ване, зако́лоте і все гото́ве; прихо́дьте на весі́лля.
5Але́ вони́, зне́хтувавши те, пішли́, хто на своє́ по́ле, а хто до торгі́влі своє́ї.
6І́нші ж, схопи́вши рабі́в його́, скри́вдили і вби́ли їх.
7Почу́вши про це, цар розгні́вався, і, посла́вши ві́йсько своє́, ви́нищив тих уби́вців і спали́в мі́сто ї́хнє.
8Тоді́ гово́рить він раба́м свої́м: весі́лля гото́ве, а зва́нні не були́ досто́йні;
9о́тже, іді́ть на роздорі́жжя і всіх, кого́ зна́йдете, кли́чте на весі́лля.
10І раби́ ті, ви́йшовши на доро́ги, зібра́ли всіх, кого́ ті́льки знайшли́, і злих і до́брих; і весі́лля напо́внилося возлежа́лими.
11Цар, увійшо́вши подиви́тись на возлежа́лих, поба́чив там чолові́ка, вдя́гненого не у весі́льний о́дяг,
12і ка́же йому́: дру́же! як ти ввійшо́в сюди́, не ма́ючи весі́льного о́дягу? Він же мовча́в.
13Тоді́ цар сказа́в слу́гам: зв’яза́вши йому́ ру́ки і но́ги, візьмі́ть його́ і вки́ньте у тьму безпросві́тну; там бу́де плач і скре́гіт зубі́в;
14бо бага́то зва́нних, та ма́ло ви́браних.
зач. 9015Тоді́ фарисе́ї пішли́ і ра́дились, як би пійма́ти Його́ на сло́ві.
16І посила́ють до Ньо́го свої́х у́чнів з іродіа́нами, ка́жучи: Учи́телю! ми зна́ємо, що Ти справедли́вий і і́стинно путі́ Бо́жої вчиш, і не пра́гнеш бу́дь-кому́ догоди́ти, бо не зважа́єш ні на яку́ осо́бу;
17ото́ж скажи́ нам: як Тобі́ здає́ться? чи дозво́лено плати́ти пода́тки ке́сареві, чи ні?
18Іісу́с же, зна́ючи ї́хнє лука́вство, сказа́в: що спокуша́єте Мене́, лицемі́ри?
19Покажі́ть Мені́ моне́ту, яко́ю пла́титься пода́ток. Вони́ принесли́ Йому́ дина́рій.
20І гово́рить їм: чиє́ це зобра́ження і на́пис?
21Ка́жуть Йому́: ке́саря. Тоді́ гово́рить їм: о́тже, віддава́йте ке́сареве ке́сарю, а Бо́же Бо́гові.
22Почу́вши це, вони́ здивува́лися і, залиши́вши Його́, відійшли́.
зач. 9123У той день приступи́ли до Ньо́го саддуке́ї, які́ гово́рять, що нема́ воскресі́ння, і запитали Його́:
24Учи́телю! Мойсе́й сказа́в: коли́ хто помре́, не ма́ючи діте́й, то брат його́ хай ві́зьме собі́ жі́нку його́ і відро́дить пото́мство бра́тові своє́му;
25було́ в нас сім браті́в; пе́рший, одружи́вшись, поме́р і, не ма́ючи діте́й, залиши́в жі́нку свою́ бра́тові своє́му;
26так са́мо і дру́гий, і тре́тій, на́віть до сьо́мого;
27а пі́сля всіх поме́рла і жі́нка.
28О́тже, в час воскресі́ння, котро́го з семи́ бу́де вона́ жі́нкою? бо всі ма́ли її́.
29Іісу́с сказа́в їм у ві́дповідь: помиля́єтесь, не зна́ючи Писа́ння, ні си́ли Бо́жої,
30бо у воскресі́нні ні же́няться, ні вихо́дять за́між, а перебува́ють, як А́нгели Бо́жі на небеса́х.
31А про воскресі́ння ме́ртвих, чи не чита́ли ви ска́заного вам Бо́гом:
32Я Бог Авраа́ма, і Бог Ісаа́ка, і Бог Я́кова? Бог не є Бог ме́ртвих, а живи́х.
33І, чу́ючи, наро́д дивува́вся вченню́ Його́.
зач. 9234А фарисе́ї, почу́вши, що Він посоро́мив саддуке́їв, зібра́лися ра́зом.
35І оди́н з них, зако́нник, спокуша́ючи Його́, запита́в, ка́жучи:
36Учи́телю! яка́ найбі́льша за́повідь в зако́ні?
37Іісу́с сказа́в йому́: возлюби́ Го́спода Бо́га твого́ всім се́рцем твої́м, і всіє́ю душе́ю твоє́ю, і всім розумі́нням твої́м:
38це пе́рша й найбі́льша за́повідь;
39дру́га ж поді́бна до неї: возлюби́ бли́жнього твого́, як само́го себе́;
40на цих двох за́повідях утве́рджується весь зако́н і проро́ки.
41Коли́ зібра́лися фарисе́ї, Іісу́с запита́в їх:
42що ви ду́маєте про Христа́? чий Він син? Ка́жуть Йому́: Дави́дів.
43Гово́рить їм: як же Дави́д, з натхне́ння, назива́є Його́ Го́сподом, коли́ гово́рить:
44сказа́в Госпо́дь Го́споду моє́му: сиди́ право́руч Ме́не, до́ки покладу́ ворогі́в Твої́х у підні́жжя ніг Твої́х?.
45О́тже, коли́ Дави́д назива́є Його́ Го́сподом, то як же Він син йому́?
46І ніхто́ не міг відповісти́ Йому́ ні сло́ва; і з то́го дня ніхто́ вже не смів запи́тувати Його́.
Глава 23
зач. 931Тоді́ Іісу́с поча́в говори́ти до наро́ду і у́чнів Свої́х
2і сказа́в: на Мойсе́євому сіда́лищі сі́ли кни́жники та фарисе́ї;
3ото́ж все, чого́ вони́ ка́жуть дотри́муватися, дотри́муйтеся і робі́ть; а по діла́х ї́хніх не робі́ть, бо вони́ гово́рять і не ро́блять:
4зв’я́зують тяжкі́ но́ші, які́ незру́чно носи́ти, і кладу́ть їх лю́дям на пле́чі; самі́ ж і па́льцем свої́м не хо́чуть ворухну́ти їх;
5всі ж діла́ свої́ ро́блять так, щоб їх ба́чили лю́ди: розширя́ють пов’я́зки свої́ і подо́вжують край оде́жі своє́ї;
6та́кож лю́блять возлежа́ти на пе́рших місця́х на вече́рях і сиді́ти на пе́рших місця́х у синаго́гах
7і віта́ння на наро́дних зібрання́х, та щоб лю́ди зва́ли їх: учи́телю! учи́телю!
8Ви ж не назива́йтесь учителя́ми, бо оди́н у вас Учи́тель – Христо́с; усі́ ж ви – бра́ття;
9і отце́м собі́ не назива́йте ніко́го на землі́, бо оди́н у вас Оте́ць, Котри́й на небеса́х;
10і не назива́йтесь наста́вниками, бо оди́н у вас Наста́вник – Христо́с.
11Бі́льший з вас хай бу́де вам слуго́ю;
12бо, хто звели́чує себе́, той прини́жений бу́де, а хто прини́жує себе́, той возвели́читься.
зач. 9413Го́ре вам, кни́жники і фарисе́ї, лицемі́ри, що зачиня́єте Ца́рство Небе́сне лю́дям, бо ви самі́ не вхо́дите і тих, хто хо́че увійти́, не пуска́єте.
14Го́ре вам, кни́жники і фарисе́ї, лицемі́ри, що поїда́єте доми́ вдови́ць і лицемі́рно до́вго мо́литесь: за те ще бі́льший о́суд при́ймете.
15Го́ре вам, кни́жники і фарисе́ї, лицемі́ри, що обхо́дите мо́ре і су́шу, щоб наверну́ти хоч одного́; і коли́ це ста́неться, ро́бите його́ си́ном геє́ни, удво́є гі́ршим за вас.
16Го́ре вам, вожді́ сліпі́, які́ гово́рять: якщо́ хто покляне́ться хра́мом, то нічо́го, а якщо́ хто покляне́ться зо́лотом хра́му, то винува́тий.
17Безу́мні і сліпі́! що бі́льше: зо́лото чи храм, яки́й освя́чує зо́лото?
18Та́кож: якщо́ хто покляне́ться жерто́вником, то нічо́го, а якщо́ хто покляне́ться да́ром, що на ньо́му, то винува́тий.
19Безу́мні і сліпі́! що бі́льше: дар чи жерто́вник, яки́й освя́чує дар?
20Ото́ж хто кляне́ться жерто́вником, кляне́ться ним і всім, що на ньо́му;
21і хто кляне́ться хра́мом, кляне́ться ним і Тим, Хто живе́ в ньо́му;
22і хто кляне́ться не́бом, кляне́ться престо́лом Бо́жим і Тим, Хто сиди́ть на ньо́му.
зач. 9523Го́ре вам, кни́жники і фарисе́ї, лицемі́ри, що дає́те десяти́ну з м’я́ти, ані́су і тми́ну, і залиши́ли те, що є найважливі́ше в зако́ні: суд, ми́лість і ві́ру; це нале́жало роби́ти, і того́ не залиша́ти.
24Вожді́ сліпі́, що відці́джуєте комара́, а верблю́да поглина́єте!
25Го́ре вам, кни́жники і фарисе́ї, лицемі́ри, що очища́єте зо́вні ча́ші і блю́да, тоді́ як усере́дині вони́ по́вні краді́жки і непра́вди.
26Фарисе́ю сліпи́й! очи́сть спе́ршу всере́дині ча́ші і блю́да, щоб чи́стою була́ і зо́внішність ї́хня.
27Го́ре вам, кни́жники й фарисе́ї, лицемі́ри, що уподі́бнюєтесь розмальо́ваним гроба́м, які́ зо́вні здаю́ться га́рними, а всере́дині по́вні кісто́к ме́ртвих і вся́кої нечистоти́;
28так і ви на ви́гляд здає́тесь лю́дям пра́ведними, а всере́дині по́вні лицемі́рства і беззако́ння.
зач. 9629Го́ре вам, кни́жники і фарисе́ї, лицемі́ри, що буду́єте гробни́ці проро́кам і прикраша́єте па́м’ятники пра́ведників,
30і гово́рите: якби́ ми були́ в часи́ батькі́в на́ших, то не були́ б спі́льниками їх у пролива́нні кро́ві проро́ків;
31таки́м чи́ном ви самі́ сві́дчите про́ти се́бе, що ви сини́ тих, які вбива́ли проро́ків;
32допо́внюйте ж мі́ру батькі́в ва́ших.
33Змі́ї, поро́дження єхи́днині! як утечете́ ви від осу́дження в геє́ну?
34Тому́ ось, Я посила́ю до вас проро́ків, і му́дрих, і кни́жників; і ви одни́х уб’є́те і розіпне́те, а і́нших бу́дете би́ти в синаго́гах ва́ших і гна́ти з мі́ста до мі́ста.
35Хай при́йде на вас уся́ кров пра́ведна, проли́та на землі́, від кро́ві А́веля пра́ведного до кро́ві Заха́рії, си́на Варахі́їна, яко́го ви вби́ли між хра́мом і жерто́вником.
36І́стинно кажу́ вам, що все це при́йде на рід цей.
37Ієрусали́ме, Ієрусали́ме, що вбива́єш проро́ків і камі́нням б’єш по́сланих до те́бе! скі́льки разі́в хоті́в Я зібра́ти діте́й твої́х, як птах збира́є пташеня́т свої́х під кри́ла, і ви не схоті́ли!
38Ось, залиша́ється вам дім ваш пусти́й.
39Бо кажу́ вам: не поба́чите Мене́ відни́ні, до́ки не ви́гукнете: благослове́н Гряду́щий в ім’я́ Госпо́днє!