Послання до Євреїв: Євр. 12:28–13:8

Євр. 12:28–13:8 зач. 334

Глава 12

зач. 3311Тому́ і ми, ма́ючи довко́ла се́бе таку́ хма́ру сві́дків, ски́ньмо з се́бе вся́кий тяга́р і гріх, яки́й нас обплу́тує, і з терпі́нням бу́демо прохо́дити по́прище, яке́ лежи́ть пе́ред на́ми,

2ди́влячись на нача́льника і викона́вця ві́ри Іісу́са, Котри́й за́мість ра́дості, яка́ Йому́ нале́жала, ви́терпів хрест, знева́живши посоро́млення, і сів право́руч престо́лу Бо́жого.

3Поду́майте про То́го, Хто перетерпі́в таку́ над Собо́ю нару́гу від грі́шників, щоб вам не знемогти́ся і не осла́бнути ду́шами ва́шими.

4Ви ще не до кро́ві во́їнствували, подвиза́ючись про́ти гріха́,

5і забу́ли утіша́ння, яке́ пропону́ється вам, як сина́м: си́ну мій! не не́хтуй покара́нням Госпо́днім, і не суму́й, коли́ Він викрива́є тебе́,

6бо Госпо́дь, кого́ лю́бить, того́ кара́є; б’є ко́жного си́на, яко́го прийма́є.

7Якщо́ ви те́рпите ка́ру, то Бог пово́диться з ва́ми, як із сина́ми. Бо хіба́ є яки́й син, котро́го б не нака́зував ба́тько?

8Коли́ залиша́єтесь без покара́ння, для всіх зага́льного, то ви ді́ти незако́нні, а не сини́.

9Прито́му, коли́ ми, бу́дучи пока́рані плотськи́ми батька́ми на́шими, боя́лися їх, то чи не зна́чно бі́льше пови́нні покори́тись Отце́ві ду́хів, щоб жи́ти?

10Ті кара́ли нас, як зна́ли, на небага́то днів; а Цей – на ко́ристь, щоб нам ма́ти у́часть у свя́тості Його́.

11Вся́ка ка́ра в тепе́рішній час здає́ться не ра́дістю, а сму́тком, але́ по́тім на́вченим че́рез не́ї дає́ ми́рний плід пра́ведності.

12Ото́ж зміцні́ть опу́щені ру́ки та осла́блені колі́на

13і ході́ть пря́мо нога́ми ва́шими, щоб кульга́ве не зверну́лось, а кра́ще ви́правилось.

зач. 33214Стара́йтесь ма́ти мир з усіма́ і свя́тість, без яко́ї ніхто́ не поба́чить Го́спода.

15Пильну́йте, щоб хто не позбу́вся благода́ті Бо́жої, щоб яки́йсь гірки́й ко́рінь, з’яви́вшись, не завда́в шко́ди, і щоб ним бага́то хто не оскверни́вся;

16щоб не було́ між ва́ми яко́го блудника́, або́ нечести́вця, яки́й би, як Іса́в, за одну́ стра́ву відмо́вився від свого́ перворо́дства.

17Бо ви зна́єте, що пі́сля то́го він, бажа́ючи успадкува́ти благослові́ння, був відки́нутий; не міг переміни́ти думо́к ба́тька, хоча́ і проси́в про те із сльоза́ми.

18Ви приступи́ли не до гори́, відчу́тної на до́тик і пала́ючої вогне́м, не до те́мряви і мо́року та бу́рі,

19не до тру́бного зву́ку й го́лосу слів, що його́ проси́ли ті, які́ чу́ли, щоб бі́льше не мо́вилось сло́во до них,

20бо вони́ не могли́ стерпі́ти того́, що було́ запові́дано: якщо́ і звір доторкне́ться до гори́, бу́де поби́тий камі́нням або́ ура́жений стріло́ю;

21і таке́ жахли́ве було́ це виді́ння, що і Мойсе́й сказа́в: я в стра́сі і тре́петі.

22Але́ ви приступи́ли до гори́ Сіо́ну і до мі́ста Бо́га живо́го, до Ієрусали́ма небе́сного і до бе́злічі А́нгелів,

23до торжеству́ючого собо́ру й Це́ркви пе́рвістків, напи́саних на небеса́х, і до Судді́ всіх – Бо́га, і до ду́хів пра́ведників, які́ досягли́ доскона́лості;

24і до Хода́тая ново́го заві́ту Іісу́са, та до Кро́ві кро́плення, яка́ гово́рить кра́ще, ніж А́велева.

зач. 33325Диві́ться, не відверні́ться і ви від промовля́ючого. Коли́ ті, не послу́хавши того́, хто говори́в на землі́, не уни́кли ка́ри, то тим бі́льше не уни́кнемо ми, якщо́ відвернемо́сь від То́го, Хто гово́рить з небе́с,

26Котро́го го́лос тоді́ похитну́в зе́млю, і Котри́й ни́ні дав таке́ обіця́ння: ще раз похитну́ не ті́льки зе́млю, але́ і не́бо.

27Слова́ «ще раз» означа́ють змі́ну того́, що трясло́ся, як ство́реного, щоб зостава́лося непохи́тне.

28Ото́ж ми, прийма́ючи ца́рство непохи́тне, бу́демо берегти́ благода́ть, яко́ю бу́демо служи́ти благоуго́дно Бо́гові з побо́жністю і стра́хом,

29тому́ що Бог наш є вого́нь поїда́ючий.

Глава 13

1Братолю́бність хай перебува́є між ва́ми.

2Гости́нності не забува́йте, бо че́рез не́ї де́які, не зна́ючи, гости́нно прийняли́ А́нгелів.

3Пам’ята́йте в’я́знів, ні́би і ви з ни́ми були́ в кайда́нах, і стражда́ючих, бо й самі́ знахо́дитесь у ті́лі.

4Шлюб у всіх хай бу́де че́сний і ло́же непоро́чне; блудникі́в і перелю́бників су́дить Бог.

5Ма́йте вда́чу не сріблолю́бну, задовольня́ючись тим, що є. Бо Сам сказа́в: не зали́шу тебе́ і не поки́ну тебе́,

6тож ми сміли́во гово́римо: Госпо́дь мені́ помічни́к, і не зляка́юсь: що зро́бить мені́ люди́на?.

зач. 3347Пам’ята́йте наста́вників ва́ших, котрі́ пропові́дували вам сло́во Бо́же, і, ди́влячись на кончи́ну життя́ ї́хнього, наслі́дуйте ві́ру їх.

8Іісу́с Христо́с учо́ра і сього́дні і наві́ки Той же.

9Вче́ннями рі́зними й чужи́ми не захо́плюйтесь; бо до́бре благода́ттю змі́цнювати серця́, а не стра́вами, від яки́х не оде́ржали ко́ристі ті, що займа́лися ни́ми.

10Ми ма́ємо жерто́вник, від яко́го не ма́ють пра́ва спожива́ти ті, що слу́жать скі́нії.

11Так як тіла́ твари́н, кров яки́х для очи́щення гріха́ вно́сить первосвяще́нник у святи́лище, спа́люються за ста́ном, –

12то і Іісу́с, щоб освяти́ти люде́й Кро́в’ю Своє́ю, постражда́в по́за воро́тами.

13Ото́ж ви́йдемо до Ньо́го за стан, несучи́ Його́ нару́гу;

14бо не ма́ємо тут пості́йного мі́ста, але́ шука́ємо майбу́тнього.

15Ото́ж бу́демо че́рез Ньо́го безуста́нно прино́сити Бо́гові же́ртву хвали́, то́бто плід уст, що прославля́ють ім’я́ Його́.

16Не забува́йте та́кож доброді́йності і спілкува́ння, бо такі́ же́ртви благоуго́дні Бо́гу.

зач. 33517Слу́хайте наста́вників ва́ших і бу́дьте покі́рні, бо вони́ пості́йно дба́ють про ду́ші ва́ші, як зобов’я́зані да́ти звіт; щоб вони́ роби́ли це з ра́дістю, а не зітха́ючи, бо це для вас некори́сно.

18Молі́ться за нас, бо ми впе́внені, що ма́ємо до́бру со́вість, тому́ що в усьо́му бажа́ємо пово́дитися че́сно.

19Особли́во ж прошу́ роби́ти це, щоб я скорі́ше був пове́рнений вам.

20Бог же ми́ру, Котри́й підня́в з ме́ртвих Па́стиря ове́ць вели́кого Кро́в’ю заві́ту ві́чного, Го́спода на́шого Іісу́са Христа́,

21хай вдоскона́лить вас у вся́кому до́брому ді́лі, на викона́ння во́лі Його́, ро́блячи у вас благоуго́дне Йому́ че́рез Іісу́са Христа́. Йому́ сла́ва на віки́ ві́чні! Амі́нь.

22Прошу́ вас, бра́ття, приймі́ть це сло́во повча́ння; я ж небага́то і написа́в вам.

23Зна́йте, що брат наш Тимофі́й ви́зволений, і я ра́зом з ним, якщо́ він ско́ро при́йде, поба́чу вас.

24Віта́йте всіх наста́вників ва́ших і всіх святи́х. Віта́ють вас італі́йські.

25Благода́ть з усіма́ ва́ми. Амі́нь.