Налаштування читання
Текст
Мова
Другий текст поруч
Вигляд
Тло
Шрифт
Вірші
Відстань між рядками
Послання до Галатів: Гал. 3:23–4:5
Глава 3
1О, нерозу́мні гала́ти! хто зва́бив вас не підкоря́тися і́стині, вас, пе́ред очи́ма яки́х зобра́жений був Христо́с, ні́би розп’я́тий у вас?
2Одне́ ті́льки хо́чу зна́ти від вас: чи діла́ми зако́ну ви прийняли́ Ду́ха, чи че́рез навча́ння у ві́рі?
3Невже́ ви такі́ нерозу́мні, що, поча́вши ду́хом, закі́нчуєте тепе́р пло́ттю?
4Так бага́то перетерпі́ли ви і невже́ ма́рно? О, коли́ б ті́льки ма́рно!
5Той, Хто подає́ вам Ду́ха і ро́бить між ва́ми чудеса́, тво́рить це діла́ми зако́ну чи че́рез навча́ння у ві́рі?
6Так Авраа́м пові́рив Бо́гові, і це поста́вилося йому́ в пра́ведність.
7О́тже, зна́йте, що ті, хто ві́рує, є сини́ Авраа́мові.
зач. 2058І Писа́ння, передбача́ючи, що ві́рою Бог ви́правдає язи́чників, передвісти́ло Авраа́мові: в тобі́ благословля́ться всі наро́ди.
9Ото́ж ві́руючі благословля́ються з ві́рним Авраа́мом,
10а всі ті, що утве́рджуються на діла́х зако́ну, перебува́ють під кля́твою. Бо напи́сано: про́клятий вся́кий, хто не вико́нує пості́йно всього́, що напи́сано в кни́зі зако́ну.
11А що зако́ном ніхто́ не ви́правдається пе́ред Бо́гом, це зрозумі́ло, бо пра́ведний ві́рою живи́й бу́де.
12А зако́н не по ві́рі; але́ хто вико́нує його́, той живи́й бу́де ним.
зач. 20613Христо́с ви́купив нас від кля́тви зако́ну, ста́вши за нас кля́твою (бо напи́сано: про́клятий вся́кий, хто виси́ть на дре́ві),
14щоб благослові́ння Авраа́мове че́рез Христа́ Іісу́са поши́рилося на язи́чників, щоб нам ві́рою прийня́ти обі́цяного Ду́ха.
зач. 20715Бра́ття! кажу́ за ро́зсудом людськи́м: на́віть затве́рдженого люди́ною запові́ту ніхто́ не скасо́вує і не додає́ до ньо́го нічо́го.
16Але́ Авраа́мові були́ да́ні обі́тниці і пото́мству його́. Не ска́зано: і наща́дкам, ні́би про багатьо́х, а як про одно́го: і сі́м’ї твоє́му, яке́ є Христо́с.
17Я говорю́ те, що заві́ту про Христа́, рані́ше Бо́гом утве́рдженого, зако́н, да́ний че́рез чоти́риста три́дцять ро́ків, не скасо́вує так, щоб обі́тниця втра́тила си́лу.
18Бо якщо́ за зако́ном спа́дщина, то вже не за обі́тницею; але́ Авраа́мові Бог да́рував її́ за обі́тницею.
19Для чо́го ж зако́н? Він да́ний пізні́ше зара́ди зло́чинів, аж до́ки при́йде наща́док, яко́му нале́жить обі́тниця, і да́ний че́рез А́нгелів, руко́ю посере́дника.
20Але́ посере́дника при одно́му не бува́є, а Бог оди́н.
21Ото́ж хіба́ зако́н запере́чує обі́тниці Бо́жі? Аж нія́к! Бо коли́ б да́ний зако́н міг животвори́ти, тоді́ воі́стину пра́ведність була́ б від зако́ну;
22але́ Писа́ння всіх заключи́ло під гріхо́м, щоб обі́тниця ві́руючим да́на була́ по ві́рі в Іісу́са Христа́.
зач. 20823А до прише́стя ві́ри ми були́ за́мкнені під охоро́ною зако́ну, до то́го ча́су, як нале́жало відкри́тися ві́рі.
24Тому́ зако́н був вихова́телем, яки́й вів нас до Христа́, щоб нам ви́правдатися ві́рою;
25коли́ ж прийшла́ ві́ра, ми вже не під вихова́телем.
26Бо всі ви – сини́ Бо́жі по ві́рі в Христа́ Іісу́са;
27всі ви, що в Христа́ хрести́лися, в Христа́ одягли́ся.
28Нема́ вже іуде́я, ні язи́чника; нема́ раба́, ні ві́льного; нема́ чолові́чої ста́ті, ні жіно́чої, бо всі ви – одне́ в Христі́ Іісу́сі.
29А якщо́ ж ви Христо́ві, то ви наща́дки Авраа́мові і за обі́тницею спадкоє́мці.
Глава 4
1Ще скажу́: до́ки спадкоє́мець в дити́нстві, він нічи́м не відрізня́ється від раба́, хоч і є госпо́дарем усьо́го:
2а перебува́є під опікуна́ми і домоправи́телями до ви́значеного ба́тьком стро́ку.
3Так і ми, до́ки були́ ді́тьми, понево́лені були́ стихі́ями сві́ту;
зач. 2094коли́ ж наста́ла повнота́ ча́су, посла́в Бог Си́на Свого́ (Єдиноро́дного), Котри́й народи́вся від Жони́, був під зако́ном,
5щоб ви́купити підзако́нних, щоб нам прийня́ти всино́влення.
6А як ви – сини́, то посла́в Бог Ду́ха Си́на Свого́ в серця́ ва́ші, Яки́й викли́кує: А́вва, О́тче!
7Тому́ ти вже не раб, а син, а якщо́ син, то і спадкоє́мець Бо́жий че́рез Іісу́са Христа́.
зач. 2108Але́ тоді́, не зна́вши Бо́га, ви служи́ли бога́м, які́ по су́ті не є боги́.
9Тепе́р же, пізна́вши Бо́га, або́, кра́ще, оде́ржавши пізна́ння від Бо́га, наві́що поверта́єтесь знов до не́мічних та вбо́гих стихі́й і хо́чете ще зно́ву себе́ понево́лити їм?
10Ви дотри́муєтеся днів, місяці́в, часі́в і рокі́в.
11Бою́ся за вас, чи не ма́рно я труди́вся у вас.
12Прошу́ вас, бра́ття, бу́дьте, як я, бо і я, як ви. Ви нічи́м не обра́зили мене́.
13Зна́єте, що хоч я в не́мочі пло́ті благовіствува́в вам пе́ршого ра́зу,
14але́ ви не знева́жили і не відцура́лись споку́си моє́ї в пло́ті мої́й, а прийняли́ мене́, як А́нгела Бо́жого, як Христа́ Іісу́са.
15Яке́ було́ блаже́нство ва́ше! Сві́дчу вам, якби́ це було́ можли́во, ви ви́рвали б о́чі свої́ і дали́ мені́.
16Невже́ ж я став во́рогом ва́шим, гово́рячи вам і́стину?
17Піклу́ються про вас не чи́сто, а хо́чуть відлучи́ти вас, щоб ви піклува́лися про них.
18До́бре піклува́тися в до́брому завжди́, а не лише́ в мої́й прису́тності у вас.
19Ді́ти мої́, для яки́х я зно́ву в му́ках наро́дження, до́ки не відобрази́ться у вас Христо́с!
20Хоті́в би я тепе́р бу́ти у вас і зміни́ти го́лос мій, бо я в здивува́нні про вас.
21Скажі́ть мені́ ви, які́ бажа́єте бу́ти під зако́ном: хіба́ ви не слу́хаєте зако́ну?
22Бо напи́сано: Авраа́м мав двох сині́в: одного́ від раби́ні, а дру́гого від ві́льної.
23Але́ той, хто від раби́ні, народи́вся за пло́ттю, а той, хто від ві́льної – за обі́тницею.
24У цьо́му є іносказа́ння. Це два заві́ти: оди́н від гори́ Сіна́йської, що наро́джує в ра́бство, це є Ага́р,
25бо Ага́р означа́є го́ру Сіна́й в Араві́ї і відповіда́є ни́нішньому Ієрусали́му, бо він зі свої́ми ді́тьми в ра́бстві;
26а го́рній Ієрусали́м – ві́льний: він ма́ти усі́м нам.
27Бо напи́сано: звесели́ся, неплі́дна, яка́ не роди́ла; ви́гукни і ви́голоси, яка́ не му́чилася ро́дами; бо в зали́шеної зна́чно бі́льше діте́й, ніж у тіє́ї, що ма́є чолові́ка.
зач. 21128Ми, бра́ття, ді́ти обі́тниці за Ісаа́ком.
29Але́, як тоді́ той, яки́й народи́вся за пло́ттю, переслі́дував наро́дженого за ду́хом, так і ни́ні.
30Що ж гово́рить Писа́ння? Ви́жени раби́ню ра́зом із си́ном її́, бо не мо́же син раби́ні бу́ти спадкоє́мцем ра́зом із си́ном ві́льної.
31О́тже, бра́ття, ми ді́ти не раби́ні, а ві́льної.