Налаштування читання
Текст
Мова
Другий текст поруч
Вигляд
Тло
Шрифт
Вірші
Відстань між рядками
Друге соборне послання Петра: 2 Пет. 1:10–19
Глава 1
зач. 641Си́мон Петро́, раб і Апо́стол Іісу́са Христа́, тим, хто прийня́в з на́ми одна́ково дорогоці́нну ві́ру в пра́вді Бо́га на́шого і Спаси́теля Іісу́са Христа́:
2благода́ть і мир вам хай примно́житься в пізна́нні Бо́га і Христа́ Іісу́са, Го́спода на́шого.
3Як від Боже́ственної си́ли Його́ даро́вано нам усе́ потрі́бне для життя́ і благоче́стя, че́рез пізна́ння Того́, Хто покли́кав нас сла́вою та бла́гістю,
4яки́ми даро́вані нам вели́кі й дорогоці́нні обі́тниці, щоб ви че́рез них ста́ли прича́сниками Бо́жого єства́, віддали́вшись від пану́ючого в сві́ті розтлі́ння по́хоттю:
5то ви, доклада́ючи до цьо́го всю стара́нність, покажі́ть у ві́рі ва́шій чесно́ту, в чесно́ті розсу́дливість,
6в розсу́дливості стри́маність, у стри́маності терпі́ння, в терпі́нні благоче́стя,
7в благоче́сті братолю́бність, у братолю́бності любо́в.
8Якщо́ це у вас є і примно́жується, то ви не зали́шитесь без у́спіху і пло́ду в пізна́нні Го́спода на́шого Іісу́са Христа́.
9А в ко́го цього́ нема́, той сліпи́й, закри́в о́чі, забу́в про очи́щення попере́дніх гріхі́в свої́х.
зач. 6510Тому́, бра́ття, все бі́льше і бі́льше стара́йтесь утве́рджувати ва́ше покли́кання та вибрання́; так ді́ючи, ви ніко́ли не спіткне́тесь,
11бо так відкри́ється для вас ві́льний вхід до ві́чного Ца́рства Го́спода на́шого і Спаси́теля Іісу́са Христа́.
12Зара́ди то́го я ніко́ли не переста́ну нага́дувати вам про це, хоч і ви зна́єте і утве́рджені в спра́вжній і́стині.
13Справедли́вим же вважа́ю, до́ки перебува́ю в цій тіле́сній хра́мині, спонука́ти вас нага́дуванням,
14зна́ючи, що незаба́ром пови́нен поки́нути осе́лю мою́, як і Госпо́дь наш Іісу́с Христо́с відкри́в мені́.
15Бу́ду ж стара́тися, щоб ви і по відхо́ді мої́м пам’ята́ли це.
16Бо ми сповісти́ли вам си́лу і прише́стя Го́спода на́шого Іісу́са Христа́, не йдучи́ за хитрому́дрими байка́ми, а бу́вши очеви́дцями Його́ ве́личі.
17Бо Він прийня́в від Бо́га Отця́ честь і сла́ву, коли́ від вели́чної сла́ви дійшо́в до Ньо́го таки́й го́лос: Цей є Син Мій Улю́блений, у Котро́му Моє́ благоволі́ння.
18І цей го́лос, що зійшо́в з небе́с, ми чу́ли, перебува́ючи з Ним на горі́ святі́й.
19До то́го ж ма́ємо найдостові́рніше проро́че сло́во; і ви до́бре ро́бите, коли́ зверта́єтесь до ньо́го, як до світи́льника, що ся́є в те́мному мі́сці, до́ки почне́ розвидня́тися день і зася́є ранко́ва зі́рка в серця́х ва́ших,
зач. 6620зна́ючи наса́мперед те, що нія́ке проро́цтво в Писа́нні не мо́жна ви́рішити само́му собо́ю.
21Бо ніко́ли не було́ проро́цтва з во́лі людсько́ї, а промовля́ли його́ святі́ Бо́жі лю́ди, яки́х просвіща́в Дух Святи́й.