Читання дня
2Сол. 3:6-18 · Гал. 1:3-10 · Гал. 5:22-6:2 · Лк. 12:2-12 · Лк. 9:1-6 · Мф. 4:25-5:12
Друге соборне послання Петра
Глава 2
1 Були́ і лжепроро́ки се́ред люде́й, як і у вас бу́дуть лжевчителі́, які́ внесу́ть згу́бні є́ресі і, відріка́ючись від Го́спода, Котри́й відкупи́в їх, накли́чуть самі́ на се́бе ско́ру поги́бель.
2 І бага́то наслі́дують ї́хню розпу́сту, і че́рез них доро́га і́стини бу́де в ганьбі́.
3 І че́рез користолю́бство бу́дуть лови́ти вас обле́сливими слова́ми; суд їм давно́ гото́вий і заги́бель ї́хня не дріма́є.
4 Бо якщо́ Бог не поми́лував а́нгелів, які́ согріши́ли, а, зв’яза́вши пу́тами пеке́льної те́мряви, відда́в зберіга́ти їх на суд для покара́ння;
5 і якщо́ не пощади́в пе́ршого сві́ту, а у восьми́ ду́шах збері́г роди́ну Но́я, пропові́дника пра́вди, коли́ наві́в пото́п на світ нечести́вих;
6 і якщо́ міста́ Содо́м та Гомо́рру, засуди́вши на зни́щення, спопели́в, показа́вши при́клад майбу́тнім нечести́вцям,
7 а пра́ведного Ло́та, вто́мленого життя́м се́ред люде́й шале́ної розпу́сти, ви́зволив
8 (бо цей пра́ведник, живучи́ се́ред них, ба́чив і чув беззако́нні діла́ ї́хні і тим щодня́ му́чив свою́ пра́ведну ду́шу), –
зач. 67 9 то, звича́йно, зна́є Госпо́дь, як визволя́ти благочести́вих від споку́си, а беззако́нників трима́ти на день су́ду, для покара́ння,
10 а найпа́че тих, котрі́ йдуть услі́д за скве́рними по́хотями пло́ті, зневажа́ють нача́льства, зухва́лі, сваві́льні і не боя́ться злосло́вити ви́щих,
11 тоді́ як і А́нгели, переве́ршуючи їх мі́ццю і си́лою, не промовля́ють на них пе́ред Го́сподом докі́рливого су́ду.
12 Вони́, як безслове́сні твари́ни, води́мі приро́дою, наро́джені на уло́влення та зни́щення, лихосло́влячи те, чого́ не розумі́ють, в розтлі́нні своє́му зни́щаться,
13 вони́ оде́ржать відпла́ту за беззако́ння, бо вони́ вважа́ють насоло́дою повсякде́нну ро́зкіш; скверни́телі та соромі́тники, вони́ насоло́джуються обма́нами свої́ми, бенкету́ючи з ва́ми;
14 о́чі у них спо́внені блудодія́ння і безпереста́нного гріха́, вони́ зва́блюють ду́ші неутве́рджені; се́рце ї́хнє при́вчене до користолю́бства; це – сини́ прокля́ття.
15 Залиши́вши прями́й шлях, вони́ заблуди́лися, йдучи́ сліда́ми Валаа́ма, си́на Восо́рового, яки́й полюби́в мзду непра́ведну,
16 але́ був ви́критий у своє́му беззако́нні: безслове́сна осли́ця, промо́вивши людськи́м го́лосом, зупини́ла безу́мство проро́ка.
17 Це безво́дні джере́ла, імла́ та хма́ри, що їх жене́ ві́тер: для них пригото́ваний мо́рок ві́чної те́мряви.
18 Бо, висло́влюючи наду́те пустослі́в’я, вони́ ло́влять у плотські́ по́хоті і розпу́сту тих, які́ ле́две відста́ли від перебува́ючих в ома́ні.
19 Обіця́ють їм во́лю, бу́дучи самі́ раба́ми тлі́ння; бо хто ким перемо́жений, той тому́ і раб.
20 Бо якщо́, позба́вившись скве́рн сві́ту че́рез пізна́ння Го́спода і Спаси́теля на́шого Іісу́са Христа́, вони́ знов заплу́туються в них і перемага́ються ни́ми, то оста́ннє бува́є для них гі́рше за пе́рше.
21 Кра́ще б їм не пізна́ти доро́ги пра́вди, ніж, пізна́вши, поверну́тися наза́д від пере́даної їм свято́ї за́повіді.
22 Але́ з ни́ми стає́ться за правди́вим прислі́в’ям: пес поверта́ється до своє́ї блюво́тини, і: ви́мита свиня́ йде валя́тися в багно́.