Друге послання до Коринфян: 2 Кор. 4:1–6

2 Кор. 4:1–6 зач. 175

Глава 4

зач. 1751Тому́, ма́ючи з ми́лості Бо́жої таке́ служі́ння, ми не суму́ємо,

2але́, відки́нувши прихо́вані соро́мні вчи́нки, не вдаючи́сь до хи́трості та не перекру́чуючи сло́ва Бо́жого, а відкрива́ючи і́стину, доруча́ємо себе́ со́вісті ко́жної люди́ни пе́ред Бо́гом.

3Якщо́ ж і закри́те благовіствува́ння на́ше, то закри́те для тих, що ги́нуть.

4Для неві́руючих, у яки́х бог ві́ку цього́ засліпи́в ро́зум, щоб для них не зася́яло сві́тло благові́стя про сла́ву Христа́, Котри́й є о́браз Бо́га неви́димого.

5Бо ми не себе́ пропові́дуємо, а Христа́ Іісу́са, Го́спода, а ми – раби́ ва́ші для Іісу́са,

зач. 1766тому́ що Бог, Котри́й звелі́в, щоб з те́мряви зася́яло сві́тло, ося́яв на́ші серця́, щоб просвіти́ти нас пізна́нням сла́ви Бо́жої в осо́бі Іісу́са Христа́.

7Але́ скарб цей ми но́симо в гли́няних сосу́дах, щоб ве́лич си́ли припи́сувалась Бо́гові, а не нам.

8Нас звідусі́ль ти́снуть, але́ ми не сти́снені; ми в безви́хідних обста́винах, але́ не втрача́ємо наді́ї;

9нас го́нять, але́ ми не поки́нуті; пригно́блені, але́ не ги́немо.

10Завжди́ но́симо в ті́лі ме́ртвість Го́спода Іісу́са, щоб і життя́ Іісу́сове відкри́лося в ті́лі на́шому.

11Бо ми живі́ безуста́нно віддаємо́ся на смерть зара́ди Іісу́са, щоб і життя́ Іісу́сове відкри́лося у сме́ртній пло́ті на́шій,

12то ж смерть ді́є в нас, а життя́ у вас.

зач. 17713Але́, ма́ючи той же дух ві́ри, як напи́сано: я ві́рував і тому́ говори́в, і ми ві́руємо, тому́ й гово́римо,

14зна́ючи, що Той, Хто воскреси́в Го́спода Іісу́са, воскреси́ть че́рез Іісу́са і нас і поста́вить пе́ред Собо́ю з ва́ми.

15Бо все для вас, щоб ще́дрість благода́ті в багатьо́х ви́кликала ще бі́льшу вдя́чність на сла́ву Бо́жу.

16Тому́ ми не суму́ємо; але́ якщо́ зо́внішня на́ша люди́на і тлі́є, то вну́трішня з дня на день оно́влюється.

17Бо короткоча́сне легке́ стражда́ння на́ше виклика́є безме́жну ві́чну сла́ву,

18коли́ ми ди́вимось не на ви́диме, а на неви́диме: бо ви́диме тимчасо́ве, а неви́диме ві́чне.