Читання дня
2Сол. 3:6-18 · Гал. 1:3-10 · Гал. 5:22-6:2 · Лк. 12:2-12 · Лк. 9:1-6 · Мф. 4:25-5:12
Друге послання до Коринфян
Глава 5
зач. 178 1 Бо зна́ємо, що коли́ земни́й наш дім, ця хати́на, розва́литься, ми ма́ємо від Бо́га житло́ на небеса́х, дім нерукотво́рний, ві́чний.
2 Від то́го ми і зітха́ємо, бажа́ючи вдягну́тися в небе́сне на́ше житло́;
3 аби́ ті́льки нам і вдя́гненим не опини́тися наги́ми.
4 Бо ми, знахо́дячись у цій хати́ні, зітха́ємо під тягаре́м, бо не хо́чемо роздягну́тися, але́ вдягну́тися, щоб сме́ртне погли́нуте було́ життя́м.
5 На це са́ме і створи́в нас Бог і дав нам запору́ку Ду́ха.
6 Ото́ж ми завжди́ ма́ємо до́брий на́стрій: і, як зна́ємо, що, по́ки живемо́ в ті́лі, ми відсторо́нені від Го́спода, –
7 бо ми хо́димо ві́рою, а не ба́ченням, –
8 то ми в до́брому на́строї і бажа́ємо кра́ще ви́йти з ті́ла і осели́тися у Го́спода.
9 І тому́ ре́вно стара́ємось, чи вхо́дячи, чи вихо́дячи, бу́ти Йому́ уго́дними;
зач. 179 10 бо всім нам нале́жить ста́ти пе́ред суди́лище Христо́ве, щоб ко́жному оде́ржати відпові́дно до то́го, що він роби́в, живучи́ в ті́лі, до́бре чи пога́не.
11 О́тже, зна́ючи страх Госпо́дній, ми наставля́ємо люде́й, а Бо́гові ми відкри́ті; наді́юсь, що відкри́ті і ва́шим со́вістям.
12 Не зно́ву представля́ємо себе́ вам, але́ даємо́ вам при́від хвали́тись на́ми, щоб ви ма́ли що сказа́ти тим, котрі́ хва́ляться обли́ччям, а не се́рцем.
13 Якщо́ ми втрача́ємо самовлада́ння, то для Бо́га; коли́ ж скро́мні, то для вас.
14 Бо любо́в Христо́ва обійма́є нас, мірку́ючих так: якщо́ оди́н поме́р за всіх, то всі поме́рли.
зач. 180 15 А Христо́с поме́р за всіх, щоб живу́щі вже не для се́бе жили́, але́ для поме́рлого за них і воскре́слого.
16 Тому́ відни́ні ми ніко́го не зна́ємо по пло́ті; а якщо́ ж і зна́ли Христа́ по пло́ті, то тепе́р уже́ не зна́ємо.
17 О́тже, хто в Христі́, той нове́ творі́ння; да́внє мину́ло, тепе́р усе́ нове́.
18 Усе́ ж від Бо́га, Котри́й Іісу́сом Христо́м примири́в нас з Собо́ю і дав нам служі́ння прими́рення,
19 бо в Христі́ Бог примири́в з Собо́ю світ, не ста́влячи в прови́ну лю́дям зло́чинів ї́хніх, і дав нам сло́во прими́рення.
20 Ото́ж ми – посла́нники від і́мені Христо́вого і мо́вби Сам Бог умовля́є че́рез нас; від і́мені Христо́вого про́симо: примирі́ться з Бо́гом.
21 Бо Того́, Хто не знав гріха́, Він зроби́в для нас же́ртвою за гріх, щоб ми в Ньо́му ста́ли пра́ведними пе́ред Бо́гом.