Перше послання до Солунян: 1 Сол. 2:20–3:8

1 Сол. 2:20–3:8 зач. 267

Глава 2

зач. 2641Ви самі́ зна́єте, бра́ття, про наш вхід до вас, що він не був ма́рний;

2але́, спе́ршу постражда́вши і зазна́вши знева́ги в Фили́пах, як ви зна́єте, ми насмі́лились у Бо́гові на́шому пропові́дувати вам благові́стя Бо́же з вели́ким по́двигом.

3Бо в на́шому вче́нні нема́ ні ома́ни, ні нечи́стих спонука́нь, ні лука́вства;

4але́, як Бог удосто́їв нас того́, щоб доручи́ти нам благовіствува́ння, то ми так і гово́римо, догоджа́ючи не лю́дям, а Бо́гові, Котри́й випробо́вує серця́ на́ші.

5Бо ніко́ли не було́ в нас пе́ред ва́ми ні ле́стощів, як ви зна́єте, ні на́міру користолю́бства: Бог сві́док!

6Не шука́ємо сла́ви людсько́ї ні від вас, ні від і́нших:

7ми могли́ прийти́ з пова́жністю, як Апо́столи Христо́ві, але́ були́ ти́хі се́ред вас, поді́бно як годува́льниця, що ні́жно пово́диться з ді́тьми свої́ми.

8Так ми, з прихи́льності до вас, зажада́ли переда́ти вам не ті́льки благові́стя Бо́же, але́ й ду́ші на́ші, тому́ що ви ста́ли нам лю́бі.

зач. 2659Бо ви пам’ята́єте, бра́ття, труд наш і ви́снаження: вночі́ і вдень працю́ючи, щоб не обтя́жити кого́ з вас, ми пропові́дували вам благові́стя Бо́же.

10Сві́дки ви і Бог, як свя́то і пра́ведно та бездога́нно ми пово́дились се́ред вас, ві́руючих,

11тому́ що ви зна́єте, як ко́жного з вас, мов ба́тько діте́й свої́х,

12ми проси́ли і переко́нували та блага́ли ді́яти досто́йно Бо́га, Котри́й покли́кав вас у Своє́ Ца́рство і сла́ву.

13Тому́ і ми безпереста́нно дя́куємо Бо́гові, що, прийня́вши від нас почу́те сло́во Бо́же, ви прийняли́ його́ не як сло́во людське́, а як сло́во Бо́же, яки́м воно́ є (і́стинно), яке́ і ді́є у вас, ві́руючих.

зач. 26614Бо ви, бра́ття, ста́ли наслі́дувачами церко́в Бо́жих у Христі́ Іісу́сі, які́ знахо́дяться в Іуде́ї, тому́ що і ви те са́ме перетерпі́ли від свої́х єдиноплемі́нників, як і ті від іуде́їв,

15котрі́ вби́ли і Го́спода Іісу́са і Його́ проро́ків, і нас ви́гнали, і Бо́гові не угожда́ють, і всім лю́дям проти́вляться,

16котрі́ забороня́ють нам говори́ти язи́чникам, щоб спасли́ся, і че́рез це напо́внюють завжди́ мі́ру гріхі́в свої́х; та наближа́ється на них гнів до кінця́.

17Ми ж, бра́ття, розлучи́вшись з ва́ми на коро́ткий час лице́м, а не се́рцем, ще з бі́льшим бажа́нням пра́гнули поба́чити лице́ ва́ше.

18І тому́ ми, я Па́вел, і оди́н раз і вдру́ге хоті́ли прийти́ до вас, та перешко́див нам сатана́.

19Бо хто на́ша наді́я, або́ ра́дість, або́ віне́ць похвали́? Хіба́ і не ви пе́ред Го́сподом на́шим Іісу́сом Христо́м у прише́стя Його́?

зач. 26720Бо ви – сла́ва на́ша і ра́дість.

Глава 3

1І тому́, не стерпі́вши бі́льше, ми захоті́ли залиши́тися в Афі́нах одні́,

2і посла́ли Тимофі́я, бра́та на́шого і служи́теля Бо́жого та співуча́сника на́шого в благовіствува́нні Христо́вому, щоб утверди́ти вас і вті́шити у ві́рі ва́шій,

3щоб ніхто́ не похитну́вся в скорбо́тах цих: бо ви самі́ зна́єте, що нам так суди́лося.

4Бо ми й тоді́, коли́ були́ у вас, передріка́ли вам, що ма́ємо стражда́ти, як і ста́лося, і ви зна́єте.

5Тому́ і я, не стерпі́вши бі́льше, посла́в дові́датись про ві́ру ва́шу, щоб ча́сом не спокуси́в вас споку́сник, і не став ма́рним труд наш.

6Тепе́р же, коли́ прийшо́в до нас від вас Тимофі́й і прині́с нам до́бру зві́стку про ві́ру і любо́в ва́шу, і що ви завжди́ ма́єте до́бру па́м’ять про нас, бажа́ючи нас ба́чити, як і ми вас,

7то ми, при всій скорбо́ті і потре́бі на́шій, втіша́лися за вас, бра́ття, зара́ди ва́шої ві́ри;

8бо тепе́р ми живі́, коли́ ви перебува́єте в Го́споді.

зач. 2689Яку подя́ку ми мо́жемо скла́сти Бо́гові за вас, за всю ра́дість, яко́ю раді́ємо за вас пе́ред Бого́м на́шим,

10і вночі́ і вдень якнайре́вніше мо́лячись, щоб поба́чити лице́ ва́ше і допо́внити те, чого́ не ви́стачило ві́рі ва́шій?

11Сам же Бог і Оте́ць наш і Госпо́дь наш Іісу́с Христо́с хай напра́вить шлях наш до вас.

12А вас Госпо́дь хай спо́внить і збагати́ть любо́в’ю оди́н до о́дного і до всіх, яко́ю ми спо́внені до вас,

13щоб утверди́ти серця́ ва́ші непоро́чними у святи́ні пе́ред Бо́гом і Отце́м на́шим, у прише́стя Го́спода на́шого Іісу́са Христа́ з усіма́ святи́ми Його́. Амі́нь.