Перше послання до Коринфян: 1 Кор. 8:8–9:2

1 Кор. 8:8–9:2 зач. 140

Глава 8

1Про ідоложерто́вні стра́ви ми зна́ємо, бо ми всі ма́ємо знання́; але́ знання́ ро́бить го́рдим, а любо́в повча́є.

2Хто ду́має, що він зна́є що- не́будь, той нічо́го ще не зна́є так, як тре́ба зна́ти.

3Але́ хто лю́бить Бо́га, тому́ дано́ знання́ від Ньо́го.

4Ото́ж про вжива́ння в ї́жу ідоложерто́вного ми зна́ємо, що і́дол у сві́ті ніщо́, і що нема́ і́ншого Бо́га, крім Єди́ного.

5Бо хоч і є так зва́ні боги́, чи на не́бі, чи на землі́, – так як є бага́то богі́в і госпо́дарів бага́то, –

6але́ в нас оди́н Бог Оте́ць, від Котро́го все, і ми для Ньо́го, і оди́н Госпо́дь Іісу́с Христо́с, че́рез Котро́го усе́, і ми че́рез Ньо́го.

7Та не в усі́х таке́ знання́: де́які й дони́ні з со́вістю, що визнає́ і́долів, їдя́ть ідоложерто́вне, як же́ртви і́дольські, і со́вість ї́хня, бу́дучи не́мічна, оскверня́ється.

зач. 1408Ї́жа не наближа́є нас до Бо́га: бо, чи їмо́ ми, нічо́го не здобува́ємо; чи не їмо́, нічо́го не втрача́ємо.

9Одна́к бережі́ться, щоб ця свобо́да ва́ша не ста́ла споку́сою для не́мічних.

10Бо коли́ хто-не́будь поба́чить, що ти, ма́ючи знання́, сиди́ш за столо́м у ка́пищі, то со́вість його́, як не́мічного, чи не наверне́ і його́ ї́сти ідоложерто́вне?

11І від твого́ знання́ заги́не не́мічний брат, за яко́го поме́р Христо́с.

12А согріша́ючи таки́м чи́ном про́ти браті́в і вража́ючи не́мічну со́вість ї́хню, ви согріша́єте про́ти Христа́.

13І тому́, якщо́ ї́жа спокуша́є бра́та мого́, не бу́ду ї́сти м’я́са пові́к, щоб не спокуси́ти бра́та мого́.

Глава 9

1Чи не Апо́стол я? Чи не ві́льний я? Чи не ба́чив я Іісу́са Христа́, Го́спода на́шого? Хіба́ не моє́ ді́ло ви у Го́споді?

зач. 1412Якщо́ для і́нших я не Апо́стол, то для вас Апо́стол; бо печа́ть мого́ апо́стольства – ви у Го́споді.

3Ось мій за́хист про́ти тих, що осу́джують мене́.

4Хіба́ ми не ма́ємо вла́ди ї́сти і пи́ти?

5Хіба́ не ма́ємо вла́ди ма́ти супу́тницею сестру́ – жі́нку, як і і́нші Апо́столи, і брати́ Госпо́дні, і Ки́фа?

6Або́ оди́н я та Варна́ва не ма́ємо вла́ди не труди́тися?

7Яки́й во́їн слу́жить коли́-не́будь на своє́му утри́манні? Хто, насади́вши виногра́д, не їсть плоді́в його́? Хто, пасучи́ ста́до, не їсть молока́ від ста́да?

8Чи ті́льки за людськи́м міркува́нням я це кажу́? Чи не те ж гово́рить і зако́н?

9Бо в Мойсе́євому зако́ні напи́сано: не закрива́й ро́та у вола́, що моло́тить. Чи про волі́в турбу́ється Бог?

10Чи, звича́йно, ра́ди нас гово́риться? Так, для нас це напи́сано; бо хто оре́, пови́нен ора́ти з наді́єю, і хто моло́тить, пови́нен молоти́ти з наді́єю оде́ржати те, чого́ чека́є.

11Якщо́ ми посі́яли у вас духо́вне, то, чи вели́ке те, коли́ пожне́мо у вас тіле́сне?

12Якщо́ і́нші ма́ють у вас вла́ду, чи не бі́льше ми? Одна́к ми не користува́лися ціє́ю вла́дою, а все те́рпимо, щоб не поста́вити яко́їсь перешко́ди благові́стю Христо́вому.

зач. 14213Хіба́ не зна́єте, що священнослужи́телі жи́вляться від святи́лища? що ті, які́ слу́жать жерто́внику, беру́ть до́лю від жерто́вника?

14Так і Госпо́дь звелі́в тим, які́ пропові́дують Єва́нгеліє, жи́ти від благовіствува́ння.

15Але́ я не користува́вся нічи́м таки́м. І написа́в це не для то́го, щоб так було́ для ме́не. Бо для ме́не кра́ще вме́рти, ніж щоб хто зни́щив похвалу́ мою́.

16Бо коли́ я благовіству́ю, то ні́чим мені́ хвали́тися, тому́ що це неодмі́нний обо́в’язок мій, і го́ре мені́, якщо́ не благовіству́ю!

17Бо якщо́ роблю́ це доброві́льно, то ма́тиму нагоро́ду; а якщо́ недоброві́льно, то лише́ вико́ную дові́рене мені́ служі́ння.

18За що ж мені́ нагоро́да? За те, що, пропові́дуючи Єва́нгеліє, благовіству́ю про Христа́ безкори́сливо, не користу́ючись моє́ю вла́дою в благовіствува́нні.

зач. 14319Бо, бу́дучи ві́льним від усі́х, я всім підкори́в себе́, щоб бі́льше придба́ти:

20для іуде́їв я був як іуде́й, щоб придба́ти іуде́їв; для підзако́нних був як підзако́нний, щоб придба́ти підзако́нних;

21для тих, що не ма́ють зако́ну, – був як таки́й, що не ма́є зако́ну (не бу́дучи таки́м, що не ма́є зако́ну пе́ред Бо́гом, але́ підзако́нним Христу́), щоб придба́ти тих, які́ не ма́ють зако́ну;

22для не́мічних був як не́мічний, щоб придба́ти не́мічних. Для всіх я став усі́м, щоб спасти́ хоч де́яких.

23Це ж роблю́ за́для Єва́нгелія, щоб бу́ти співуча́сником його́.

24Хіба́ не зна́єте, що ті, які́ біжа́ть на змага́нні, біжа́ть усі́, але́ оди́н оде́ржує нагоро́ду? Так біжі́ть, щоб оде́ржати.

25Усі́ подви́жники стри́муються від усьо́го: ті для оде́ржання вінця́ тлі́нного, а ми – нетлі́нного.

26І тому́ я біжу́ не так, як на неві́рне, б’ю́ся не так, щоб ті́льки би́ти пові́тря;

27але́ прибо́ркую і понево́люю ті́ло моє́, щоб, пропові́дуючи і́ншим, само́му не залиши́тися недосто́йним.