Читання дня

2Сол. 3:6-18 · Гал. 1:3-10 · Гал. 5:22-6:2 · Лк. 12:2-12 · Лк. 9:1-6 · Мф. 4:25-5:12

Перше послання до Коринфян

Глава 7

1 А про що ви писа́ли мені́, то до́бре чолові́кові не торка́тися жі́нки.

2 Але́, щоб уни́кнути блудодія́ння, ко́жний хай ма́є свою́ жі́нку, і ко́жна жі́нка хай ма́є свого́ чолові́ка.

3 Хай чолові́к віддає́ свої́й жі́нці нале́жну любо́в; так са́мо і жі́нка своє́му чолові́кові.

4 Жі́нка не володі́є свої́м ті́лом, а чолові́к; та́кож і чолові́к не володі́є свої́м ті́лом, а жі́нка.

5 Не ухиля́йтеся оди́н від о́дного, хіба́ за зго́дою, до часу́, щоб перебува́ти в пості́ та моли́тві, і зно́ву бу́дьте ра́зом, щоб не спокуша́в вас сатана́ нестри́манням ва́шим.

6 А втім це кажу́ вам як пора́ду, а не як повелі́ння.

7 Бо бажа́ю, щоб усі́ лю́ди були́, як і я; але́ ко́жен ма́є від Бо́га своє́ дарува́ння, оди́н так, і́нший – іна́кше.

8 Безшлю́бним та вдо́вам кажу́: до́бре їм залиша́тися, як я.

9 Але́ якщо́ не мо́жуть стри́муватися, хай одру́жуються: бо кра́ще одружи́тися, ніж розпа́люватися.

10 А одру́женим заповіда́ю не я, а Госпо́дь: жі́нці з чолові́ком не розлуча́тися, –

11 якщо́ ж розлу́читься, то хай бу́де безшлю́бна, або́ поми́риться з чолові́ком свої́м, – і чолові́кові не залиша́ти своє́ї жі́нки.

зач. 137 12 І́ншим же кажу́ я, а не Госпо́дь: Коли́ яки́й брат ма́є жі́нку неві́руючу, і вона́ згі́дна жи́ти з ним, то він не пови́нен залиша́ти її́;

13 і жі́нка, яка́ ма́є чолові́ка неві́руючого, і він згі́дний жи́ти з не́ю, не пови́нна залиша́ти його́.

14 Бо неві́руючий чолові́к освя́чується жі́нкою ві́руючою, і неві́руюча жі́нка освя́чується ві́руючим чолові́ком. Іна́кше ді́ти ва́ші були́ б нечи́стими, а тепе́р святі́.

15 Якщо́ ж неві́руючий хо́че розлучи́тися, хай розлуча́ється; брат чи сестра́ в таки́х ви́падках не зв’я́зані; до ми́ру покли́кав нас Госпо́дь.

16 Зві́дки ти зна́єш, жі́нко, чи не спасе́ш чолові́ка? Або́ ти, чолові́че, зві́дки зна́єш, чи не спасе́ш жі́нки?

17 Ті́льки ко́жен роби́ так, як ви́значив йому́ Бог; і ко́жен, як покли́кав Госпо́дь. Так я нака́зую по всіх Церква́х.

18 Чи покли́каний хто обрі́заним, не хова́йся; чи покли́каний хто необрі́заним, не обрі́зуйся.

19 Обрі́зання ніщо́ і необрі́зання ніщо́, а все у викона́нні за́повідей Бо́жих.

20 Ко́жний залиша́йся в то́му званні́, в яко́му був покли́каний.

21 Чи рабо́м ти був покли́каний, не турбу́йся, але́ якщо́ і мо́жеш ста́ти ві́льним, то скориста́йся кра́щим.

22 Бо раб, покли́каний в Го́споді, є ві́льний у Го́споді; так са́мо і покли́каний ві́льним є рабо́м Христо́вим.

23 Ви ку́плені дорого́ю ціно́ю: не става́йте ж раба́ми люде́й.

зач. 138 24 У яко́му ста́ні хто був покли́каний, бра́ття, в то́му ко́жен і залиша́йся пе́ред Бо́гом.

25 Що́до діво́цтва я не ма́ю повелі́ння Госпо́днього, а даю́ пора́ду як той, хто оде́ржав від Го́спода ми́лість бу́ти ві́рним Йому́;

26 о́тже, по тепе́рішній потре́бі вважа́ю за кра́ще, що до́бре люди́ні залиша́тися так.

27 Чи з’є́днаний ти з жі́нкою? не шука́й розлу́чення. Чи залиши́вся без жі́нки? не шука́й жі́нки.

28 А втім, якщо́ і оже́нишся, не согріши́ш; і якщо́ ді́вчина ви́йде за́між, не согріши́ть. Але́ такі́ ма́тимуть скорбо́ти по пло́ті; а мені́ вас жаль.

29 Я кажу́ вам, бра́ття: час уже́ коро́ткий; о́тже, ті, що ма́ють жіно́к, хай бу́дуть так, як ті, що не ма́ють;

30 і хто пла́че, як ті, що не пла́чуть; і хто раді́є, як ті, хто не раді́є; і хто купу́є, як ті, хто не купу́є;

31 і хто користу́ється сві́том цим, як ті, що не користу́ються; бо мина́є о́браз сві́ту цього́.

32 А я хо́чу, щоб ви були́ без турбо́т. Нежона́тий турбу́ється про Госпо́днє, як угоди́ти Го́споду;

33 а жона́тий турбу́ється про мирське́, як догоди́ти жі́нці. Різни́ця є між заму́жньою і діви́цею:

34 незаму́жня турбу́ється про Госпо́днє, як угоди́ти Го́споду, щоб бу́ти свято́ю і ті́лом і ду́хом; а заму́жня піклу́ється про мирське́, як догоди́ти чолові́кові.

зач. 139 35 Кажу́ це вам на ва́шу ж ко́ристь, не з тим, щоб наки́нути на вас пу́та, а щоб ви благопристо́йно і безуста́нно служи́ли Го́споду без розва́г.

36 Якщо́ ж хто вважа́є непристо́йним для своє́ї ді́вчини, щоб вона́, дося́гши зрі́лого ві́ку, залиша́лась тако́ю, той хай ро́бить, як хо́че: не согріши́ть; хай такі́ вихо́дять за́між.

37 А хто непохи́тно тверди́й у се́рці свої́м і не бу́дучи сти́снений потре́бою, а ма́є вла́ду над своє́ю во́лею і розсуди́в у се́рці свої́м зберіга́ти свою́ ді́ву, той до́бре ро́бить.

38 Тому́ той, хто видає́ за́між свою́ ді́вчину, до́бре ро́бить; а той, хто не видає́, ро́бить кра́ще.

39 Жі́нка зв’я́зана зако́ном, до́ки живи́й її́ чолові́к; якщо́ ж помре́ її́ чолові́к, вона́ ві́льна ви́йти за́між за ко́го хо́че, ті́льки в Го́споді.

40 Але́ вона́ блаже́нніша є, коли́ зали́шиться так, за моє́ю пора́дою; а ду́маю, і я ма́ю Ду́ха Бо́жого.