Читання днясереда

На утрені

Ін. 10:9–16 Євангеліє від Іоанна

зач. 369Я є две́рі: хто че́рез Ме́не увійде́, той спасе́ться, і увійде́, і ви́йде, і пасови́ще зна́йде.

10Зло́дій прихо́дить ті́льки для то́го, щоб укра́сти, вби́ти й погуби́ти. Я прийшо́в для то́го, щоб ма́ли життя́, і ма́ли з доста́тком.

11Я є па́стир до́брий: па́стир до́брий життя́ своє́ покла́дає за ове́ць.

12А на́ймит, не па́стир, яко́му ві́вці не свої́, поба́чивши, що йде вовк, залиша́є ві́вці і втіка́є, а вовк хапа́є і розганя́є їх.

13А на́ймит втіка́є, бо він на́ймит, і не турбу́ється про ове́ць.

14Я є па́стир до́брий; і зна́ю Мої́х, і Мої́ зна́ють Мене́.

15Як зна́є Мене́ Оте́ць, так і Я зна́ю Отця́; і ду́шу Мою́ поклада́ю за ві́вці.

16Є у Ме́не й і́нші ві́вці, які́ не з цього́ дво́ру, і тих Мені́ тре́ба привести́: і вони́ почу́ють го́лос Мій, і бу́де одне́ ста́до і оди́н Па́стир.

На літургії

Апостол

2 Кор. 13:3–13 Друге послання до Коринфян

зач. 1973Ви шука́єте до́казу то́го, чи гово́рить в мені́ Христо́с: Він не безси́льний для вас, але́ си́льний у вас.

4Бо, хоч Він і розп’я́тий у не́мочі, але́ живи́й си́лою Бо́жою; і ми та́кож, хоч не́мічні в Ньо́му, але́ бу́демо живі́ з Ним си́лою Бо́жою у вас.

5Випробо́вуйте сами́х себе́, чи у ві́рі ви; сами́х себе́ дослі́джуйте. Чи ви не зна́єте сами́х себе́, що Іісу́с Христо́с у вас? Хіба́ ті́льки ви не те, чим пови́нні бу́ти.

6Про нас же, наді́юсь, дізна́єтесь, що ми те, чим бу́ти пови́нні.

7Мо́лимо Бо́га, щоб ви не чини́ли нія́кого зла, не для то́го, щоб нам показа́тися, чим пови́нні бу́ти; але́ щоб ви роби́ли добро́, хоч би ми здава́лися і не ти́ми, ким пови́нні бу́ти.

8Бо ми не си́льні про́ти і́стини, а си́льні за і́стину.

9Ми раді́ємо, коли́ ми не́мічні, а ви си́льні, за це ми і мо́лимось, за ва́шу доскона́лість.

10Для то́го я й пишу́ це у відсу́тності, щоб у прису́тності не вжи́ти суво́рості за вла́дою, да́ною мені́ Го́сподом до тво́рення, а не до розо́рення.

11А втім, бра́ття, ра́дуйтесь, удоскона́люйтесь, утіша́йтесь, бу́дьте одноду́мні, ми́рні, – і Бог любо́ві й ми́ру бу́де з ва́ми.

12Віта́йте оди́н о́дного цілува́нням святи́м. Віта́ють вас усі́ святі́!

13Благода́ть Го́спода на́шого Іісу́са Христа́, і любо́в Бо́га Отця́ і єдна́ння Свято́го Ду́ха з усіма́ ва́ми. Амі́нь.

Богоотцям Гал. 4:22–31 Послання до Галатів

22Бо напи́сано: Авраа́м мав двох сині́в: одного́ від раби́ні, а дру́гого від ві́льної.

23Але́ той, хто від раби́ні, народи́вся за пло́ттю, а той, хто від ві́льної – за обі́тницею.

24У цьо́му є іносказа́ння. Це два заві́ти: оди́н від гори́ Сіна́йської, що наро́джує в ра́бство, це є Ага́р,

25бо Ага́р означа́є го́ру Сіна́й в Араві́ї і відповіда́є ни́нішньому Ієрусали́му, бо він зі свої́ми ді́тьми в ра́бстві;

26а го́рній Ієрусали́м – ві́льний: він ма́ти усі́м нам.

27Бо напи́сано: звесели́ся, неплі́дна, яка́ не роди́ла; ви́гукни і ви́голоси, яка́ не му́чилася ро́дами; бо в зали́шеної зна́чно бі́льше діте́й, ніж у тіє́ї, що ма́є чолові́ка.

зач. 21128Ми, бра́ття, ді́ти обі́тниці за Ісаа́ком.

29Але́, як тоді́ той, яки́й народи́вся за пло́ттю, переслі́дував наро́дженого за ду́хом, так і ни́ні.

30Що ж гово́рить Писа́ння? Ви́жени раби́ню ра́зом із си́ном її́, бо не мо́же син раби́ні бу́ти спадкоє́мцем ра́зом із си́ном ві́льної.

31О́тже, бра́ття, ми ді́ти не раби́ні, а ві́льної.

Свт. Євр. 13:17–21 Послання до Євреїв

зач. 33517Слу́хайте наста́вників ва́ших і бу́дьте покі́рні, бо вони́ пості́йно дба́ють про ду́ші ва́ші, як зобов’я́зані да́ти звіт; щоб вони́ роби́ли це з ра́дістю, а не зітха́ючи, бо це для вас некори́сно.

18Молі́ться за нас, бо ми впе́внені, що ма́ємо до́бру со́вість, тому́ що в усьо́му бажа́ємо пово́дитися че́сно.

19Особли́во ж прошу́ роби́ти це, щоб я скорі́ше був пове́рнений вам.

20Бог же ми́ру, Котри́й підня́в з ме́ртвих Па́стиря ове́ць вели́кого Кро́в’ю заві́ту ві́чного, Го́спода на́шого Іісу́са Христа́,

21хай вдоскона́лить вас у вся́кому до́брому ді́лі, на викона́ння во́лі Його́, ро́блячи у вас благоуго́дне Йому́ че́рез Іісу́са Христа́. Йому́ сла́ва на віки́ ві́чні! Амі́нь.

Євангеліє

Мк. 4:35–41 Євангеліє від Марка

зач. 1835Уве́чері того́ ж дня сказа́в їм: перепра́вимось на той бік.

36І вони́, відпусти́вши наро́д, взяли́ Його́ з собо́ю, як Він був у човні́; і з Ним були́ і́нші човни́.

37І зняла́сь вели́ка бу́ря; хви́лі би́ли в чо́вен так, що він уже́ напо́внювався водо́ю.

38А Він спав на кормі́ на узголі́в’ї. Його́ розбуди́ли і гово́рять Йому́: Учи́телю! невже́ Тобі́ байду́же, що ми ги́немо?

39І, вста́вши, Він заборони́в ві́трові і сказа́в мо́рю: умо́вкни, переста́нь. І стих ві́тер, і наста́ла вели́ка ти́ша.

40І сказа́в їм: що ви так боязли́ві? чому́ не ма́єте ві́ри?

41І страх вели́кий напа́в на них, і говори́ли між собо́ю: хто ж Цей, що і ві́тер і мо́ре підкоря́ються Йому́?

Богоотцям Лк. 8:16–21 Євангеліє від Луки

зач. 3616Ніхто́, засвіти́вши сві́чку, не покрива́є її́ посу́диною, або́ не ста́вить під лі́жко, а ста́вить на підсві́чнику, щоб ті, що вхо́дять, ба́чили сві́тло.

17Бо нема́ нічо́го тає́много, що не ста́ло б я́вним, ні прихо́ваного, що не ста́ло б відо́мим і не відкри́лося б.

18О́тже, пильну́йте, як ви слу́хаєте: бо хто ма́є, тому́ да́сться, а хто не ма́є, у то́го відбере́ться і те, що він ду́має ма́ти.

19Прийшли́ до Ньо́го Ма́ти і брати́ Його́, і не могли́ доступи́тися до Ньо́го че́рез наро́д.

20І дали́ зна́ти Йому́: Ма́ти і брати́ Твої́ стоя́ть зо́вні, бажа́ючи ба́чити Тебе́.

21Він сказа́в їм у ві́дповідь: ма́ти Моя́ і брати́ Мої́ це ті, що слу́хають сло́во Бо́же і вико́нують його́.

Свт. Лк. 6:17–23 Євангеліє від Луки

зач. 2417І, зійшо́вши з ни́ми, став Він на рі́вному мі́сці, і бага́то у́чнів Його́ і бе́зліч наро́ду з усіє́ї Іуде́ї та Ієрусали́ма і примо́рських місць Ти́рських і Сидо́нських,

18що прийшли́ послу́хати Його́ і зціли́тися від неду́гів свої́х, тако́ж і ті, що стражда́ли від нечи́стих ду́хів; і зціля́лися.

19І весь наро́д шука́в, щоб доторкну́тися до Ньо́го, бо від Ньо́го вихо́дила си́ла і зціля́ла всіх.

20І Він, зві́вши о́чі Свої́ на у́чнів Свої́х, говори́в: Блаже́нні убо́гі ду́хом, бо ва́ше є Ца́рство Бо́же.

21Блаже́нні ті, що голо́дні ни́ні, бо наси́титесь. Блаже́нні ті, що пла́чуть ни́ні, бо вті́шитесь.

22Блаже́нні ви, коли́ знена́видять вас лю́ди, і коли́ відлу́чать вас, і ганьби́тимуть, і знесла́влять ім’я́ ва́ше зара́ди Си́на Людсько́го.

23Раді́йте в той день і веселі́ться, бо вели́ка вам нагоро́да на небеса́х. Так роби́ли з проро́ками батьки́ ї́хні.

* Читання свт. Феодосію читаються, якщо йому звершується служба