Читання днявівторок

На утрені

Лк. 1:39–49,56 Євангеліє від Луки

зач. 439Вста́вши ж Марі́я у дні ці, з по́спіхом пішла́ до нагі́рньої краї́ни, в мі́сто Іу́дине,

40і увійшла́ в дім Заха́рії, і привіта́ла Єлисаве́ту.

41Коли́ почу́ла Єлисаве́та привіта́ння Марі́їне, загра́ло дитя́ в утро́бі її́, і спо́внилася Єлисаве́та Ду́ха Свято́го.

42І ви́гукнула гучни́м го́лосом і сказа́ла: благослове́нна Ти між жо́нами, і благослове́нний плід утро́би Твоє́ї!

43І зві́дки це мені́, що Ма́ти Го́спода мого́ прийшла́ до ме́не?

44Бо, коли́ го́лос віта́ння Твого́ дійшо́в до вух мої́х, загра́ло дитя́ ра́дісно в утро́бі мої́й.

45І блаже́нна, Яка́ уві́рувала, бо збу́деться ска́зане Їй від Го́спода.

46І сказа́ла Марі́я: велича́є душа́ Моя́ Го́спода,

47і зраді́в дух Мій у Бо́зі, Спа́сові Моє́му,

48що згля́нувся Він на смире́ння Раби́ Своє́ї, бо відни́ні ублажа́тимуть Мене́ всі ро́ди;

49що сотвори́в Мені́ ве́лич Си́льний, і святе́ ім’я́ Його́.

56Пробула́ ж Марі́я з не́ю бли́зько трьох мі́сяців і поверну́лася в дім Свій.

На літургії

Апостол

1 Кор. 9:13–18 Перше послання до Коринфян

зач. 14213Хіба́ не зна́єте, що священнослужи́телі жи́вляться від святи́лища? що ті, які́ слу́жать жерто́внику, беру́ть до́лю від жерто́вника?

14Так і Госпо́дь звелі́в тим, які́ пропові́дують Єва́нгеліє, жи́ти від благовіствува́ння.

15Але́ я не користува́вся нічи́м таки́м. І написа́в це не для то́го, щоб так було́ для ме́не. Бо для ме́не кра́ще вме́рти, ніж щоб хто зни́щив похвалу́ мою́.

16Бо коли́ я благовіству́ю, то ні́чим мені́ хвали́тися, тому́ що це неодмі́нний обо́в’язок мій, і го́ре мені́, якщо́ не благовіству́ю!

17Бо якщо́ роблю́ це доброві́льно, то ма́тиму нагоро́ду; а якщо́ недоброві́льно, то лише́ вико́ную дові́рене мені́ служі́ння.

18За що ж мені́ нагоро́да? За те, що, пропові́дуючи Єва́нгеліє, благовіству́ю про Христа́ безкори́сливо, не користу́ючись моє́ю вла́дою в благовіствува́нні.

1 Кор. 10:5–12 Перше послання до Коринфян

зач. 1445Та не про багатьо́х з них благоволи́в Бог, тому́ вони́ заги́нули в пусти́ні.

6А це були́ о́брази для нас, щоб ми не були́ похотли́ві до зло́го, як були́ похотли́ві вони́.

7Не бу́дьте та́кож ідолопокло́нниками, як де́які з них, про яки́х напи́сано: лю́ди сі́ли ї́сти й пи́ти, і вста́ли, щоб гра́ти.

8Не ста́немо чини́ти блу́ду, як де́які з них блудоді́яли, і заги́нуло їх одного́ дня два́дцять три ти́сячі.

9Не бу́демо спокуша́ти Христа́, як де́які з них спокуша́ли, і заги́нули від змій.

10Не наріка́йте, як де́які з них наріка́ли, і заги́нули від губи́теля.

11Усе́ це ста́лося з ни́ми як о́браз, а напи́сано для повча́ння нам, які́ досягли́ оста́нніх вікі́в.

зач. 14512Тому́, хто ду́має, що він стої́ть, хай береже́ться, щоб не впа́сти.

Богородиці Флп. 2:5–11 Послання до Филип'ян

зач. 2405бо у вас пови́нні бу́ти ті са́мі почува́ння, які́ і у Христі́ Іісу́сі:

6Він, бу́дучи о́бразом Бо́жим, не вважа́в за посяга́ння бу́ти рі́вним Бо́гові;

7але́ прини́зив Себе́ Само́го, прийня́вши о́браз раба́, зроби́вшись поді́бним до люде́й, і з ви́гляду став як чолові́к;

8смири́в Себе́, був слухня́ним аж до сме́рті, і сме́рті хре́сної.

9Тому́ і Бог звели́чив Його́ і дав Йому́ ім’я́ ви́ще над уся́ке ім’я́,

10щоб пе́ред і́менем Іісу́са схили́лося вся́ке колі́но небе́сних, земни́х і преіспо́дніх,

11і вся́кий язи́к спові́дував, що Госпо́дь Іісу́с Христо́с у сла́ву Бо́га Отця́.

Євангеліє

Мф. 16:1–6 Євангеліє від Матфея

зач. 651І приступи́ли до Ньо́го фарисе́ї і саддуке́ї і, спокуша́ючи Його́, проси́ли показа́ти їм знаме́ння з не́ба.

2Він же сказа́в їм у ві́дповідь: уве́чері ви гово́рите: бу́де пого́да, бо не́бо черво́не;

3і вра́нці: сього́дні непого́да, бо не́бо багря́не. Лицемі́ри! розпізнава́ти лице́ не́ба ви вмі́єте, а знаме́нь ча́су не мо́жете.

4Рід лука́вий і перелю́бний знаме́ння шука́є, і знаме́ння не да́сться йому́, крім знаме́ння Іо́ни проро́ка. І, залиши́вши їх, відійшо́в.

5Перепра́вившись на і́ншу сто́рону, у́чні Його́ забу́ли взя́ти хлібі́в.

зач. 666Іісу́с сказа́в їм: пильну́йте, бережі́ться заква́ски фарисе́йської та саддуке́йської.

Мф. 16:6–12 Євангеліє від Матфея

зач. 666Іісу́с сказа́в їм: пильну́йте, бережі́ться заква́ски фарисе́йської та саддуке́йської.

7Вони́ ж міркува́ли в собі́ і говори́ли: це зна́чить, що хлібі́в ми не взяли́.

8Зрозумі́вши те, Іісу́с сказа́в їм: що помишля́єте в собі́, малові́рні, що хлібі́в не взяли́?

9Хіба́ ще не розумі́єте і не пам’ята́єте про п’ять хлібі́в на п’ять ти́сяч чолові́к, і скі́льки ко́шиків ви набра́ли?

10ні про сім хлібі́в на чоти́ри ти́сячі, і скі́льки ко́шиків ви набра́ли?

11як не розумі́єте, що не про хліб сказа́в Я вам: бережі́ться заква́ски фарисе́йської та саддуке́йської?

12Тоді́ вони́ зрозумі́ли, що Він говори́в їм берегти́ся не хлі́бної заква́ски, а вчення́ фарисе́йського та саддуке́йського.

Богородиці Лк. 10:38–42;11:27–28 Євангеліє від Луки

зач. 5410:38Коли́ вони́ йшли, прийшо́в Він до одного́ села́; тут жі́нка, на ім’я́ Ма́рфа, прийняла́ Його́ в свій дім;

39у не́ї була́ сестра́, що звала́сь Марі́я, котра́ сі́ла бі́ля ніг Іісу́са і слу́хала сло́во Його́.

40Ма́рфа ж клопота́лась про вели́ку гости́ну і, підійшо́вши, сказа́ла: Го́споди! чи Тобі́ байду́же, що сестра́ моя́ поки́нула мене́ одну́ служи́ти? скажи́ їй, щоб допомогла́ мені́.

41Іісу́с же сказа́в їй у ві́дповідь: Ма́рфо! Ма́рфо! ти турбу́єшся і клопо́чешся бага́то чим,

42а одного́ ті́льки тре́ба; Марі́я ж ви́брала найкра́щу ча́стку, яка́ не відбере́ться від не́ї.

11:27Коли́ ж Він це говори́в, одна́ жі́нка, підня́вши го́лос з наро́ду, сказа́ла Йому́: блаже́нна утро́ба, що носи́ла Тебе́, і гру́ди, що годува́ли Тебе́!

28А Він сказа́в: блаже́нні ті, що слу́хають сло́во Бо́же і вико́нують його́.