Читання днячетвер

На літургії

Апостол

Рим. 5:10–16 Послання до Римлян

зач. 8910Бо коли́, бу́дучи ворога́ми, ми примири́лися з Бо́гом сме́ртю Си́на Його́, то тим бі́льше, примири́вшись, спасемо́ся життя́м Його́.

11І не до́сить цього́, але́ і хва́лимось Бо́гом че́рез Го́спода на́шого Іісу́са Христа́, че́рез Котро́го ми оде́ржали ни́ні прими́рення.

12Тому́, як че́рез одно́го чолові́ка гріх увійшо́в у світ, і з гріхо́м смерть, так і смерть перейшла́ на всіх люде́й, бо в ньо́му всі согріши́ли.

13Бо і до зако́ну гріх був у сві́ті; але́ гріх не вміня́ється, коли́ нема́ зако́ну.

14Одна́к смерть панува́ла від Ада́ма до Мойсе́я і над ти́ми, що не согріши́ли поді́бно до зло́чину Ада́ма, яки́й є о́браз майбу́тнього.

15Та з да́ром благода́ті не так, як із зло́чином. Бо коли́ че́рез зло́чин одного́ бага́то зазна́ли сме́рті, то тим бі́льше благода́ть Бо́жа і дар по благода́ті одного́ Чолові́ка, Іісу́са Христа́, ще́дро ви́лились на багатьо́х.

16І дар не як суд за одно́го, що согріши́в; бо суд за оди́н зло́чин – до осу́дження, а дар благода́ті – до ви́правдання від багатьо́х зло́чинів.

Мчч. Діян. 12:1–11 Діяння святих апостолів

зач. 291В той час цар І́род підня́в ру́ки на де́кого з тих, що нале́жали до Це́ркви, щоб заподі́яти їм зло,

2і мече́м уби́в Я́кова, бра́та Іоа́ннового.

3А поба́чивши, що це подо́бається іуде́ям, пі́сля то́го взяв і Петра́, – тоді́ були́ дні опрі́сноків, –

4і, схопи́вши його́, посади́в у темни́цю; і наказа́в чотирьо́м четвери́цям во́їнів стерегти́ його́, ма́ючи на́мір пі́сля Па́схи ви́вести його́ до наро́ду.

5Ото́ж Петра́ стерегли́ в темни́ці, а тим ча́сом Це́рква щи́ро моли́лась за ньо́го Бо́гові.

6Коли́ ж І́род хоті́в ви́вести його́, тіє́ї но́чі Петро́ спав між двома́ во́їнами, ску́тий двома́ ланцюга́ми, і сторо́жа бі́ля двере́й стерегла́ темни́цю.

7І ось, предста́в А́нгел Госпо́дній, і сві́тло ося́яло темни́цю і, штовхну́вши Петра́ в бік, він розбуди́в його́ і сказа́в: встань шви́дше. І впа́ли ланцюги́ з його́ рук.

8І сказа́в йому́ А́нгел: підпережи́сь і взу́йся. Він зроби́в так. По́тім гово́рить йому́: одягни́ оде́жу твою́ і йди за мно́ю.

9Петро́ ви́йшов і попрямува́в за ним, не зна́ючи, що ро́блене А́нгелом було́ в ді́йсності, а ду́мав, що ба́чить виді́ння.

10Пройшо́вши пе́ршу й дру́гу сторо́жу, вони́ прийшли́ до залі́зної бра́ми, що вела́ до мі́ста, яка́ сама́ собо́ю відчини́лася їм: вони́ ви́йшли, і пройшли́ одну́ ву́лицю, і ра́птом А́нгела не ста́ло з ним.

11Тоді́ Петро́, опам’ята́вшись, сказа́в: тепе́р я ба́чу воі́стину, що Госпо́дь посла́в А́нгела Свого́ і звільни́в мене́ від руки́ І́родової та від усьо́го, чого́ чека́в наро́д іуде́йський.

Євангеліє

Мф. 8:23–27 Євангеліє від Матфея

зач. 2723І коли́ увійшо́в Він у чо́вен, за Ним пішли́ у́чні Його́.

24І ось, підняли́сь хви́лі вели́кі на мо́рі, аж чо́вен покрива́ло хви́лями; а Він спав.

25Тоді́ у́чні Його́, підійшо́вши до Ньо́го, розбуди́ли Його́ і сказа́ли: Го́споди! ряту́й нас, ги́немо.

26І гово́рить їм: чого́ ви такі́ боязкі́, мало́вірні? По́тім, вста́вши, заборони́в вітра́м і мо́рю, і наста́ла вели́ка ти́ша.

27Лю́ди ж, диву́ючись, говори́ли: хто це, що і вітри́ і мо́ре підкоря́ються Йому́?

Мчч. Ін. 15:17–16:2 Євангеліє від Іоанна

зач. 5215:17Це заповіда́ю вам: щоб ви люби́ли оди́н о́дного.

18Якщо́ світ вас нена́видить, зна́йте, що Мене́ рані́ше вас знена́видів.

19Якби́ ви були́ від сві́ту, то світ люби́в би своє́; а як ви не від сві́ту, а Я ви́брав вас від сві́ту, тому́ нена́видить вас світ.

20Пам’ята́йте сло́во, яке́ Я сказа́в вам: раб не бі́льший за госпо́даря свого́. Якщо́ Мене́ гони́ли, то гони́тимуть і вас; якщо́ Моє́ сло́во підстеріга́ли, бу́дуть підстеріга́ти і ва́ше.

21Та все те чини́тимуть вам за ім’я́ Моє́, тому́ що не зна́ють Того́, Хто посла́в Мене́.

22Якби́ Я не прийшо́в і не говори́в їм, то не ма́ли б гріха́; а тепе́р не ма́ють ви́правдання за гріх свій.

23Хто нена́видить Мене́, той нена́видить і Отця́ Мого́.

24Коли́ б Я не твори́в се́ред них діл, яки́х ніхто́ і́нший не сотвори́в, то не ма́ли б гріха́; а тепе́р і ба́чили, і знена́виділи і Мене́ і Отця́ Мого́.

25Але́ хай спра́вдиться сло́во, напи́сане в зако́ні ї́хньому: знена́виділи Мене́ даре́мно.

26Коли́ ж при́йде Уті́шитель, Яко́го Я пошлю́ вам від Отця́, Дух і́стини, Яки́й від Отця́ вихо́дить, Він бу́де сві́дчити про Ме́не;

27та́кож і ви бу́дете сві́дчити, бо ви споча́тку зі Мно́ю.

16:1Це сказа́в Я вам, щоб ви не спокуси́лися.

2Ви́женуть вас із синаго́г; при́йде на́віть час, коли́ вся́кий, хто вбива́тиме вас, бу́де ду́мати, що тим він слу́жить Бо́гові.