Читання дняпонеділок

На 6-му часі

Іс. 37:33–38:6 Книга пророка Ісаії

37:33Тому так говорить Господь про царя Ассирійського: «не увійде він у це місто і не кине туди стріли́, і не приступить до нього зі щитом, і не насипле проти нього валу.

34Тією ж дорогою, якою прийшов, повернеться, а у місто це не ввійде, — говорить Господь.

35Я буду охороняти місто це, щоб спасти його заради Себе і заради Давида, раба Мого».

36І вийшов ангел Господній і вразив у стані ассирійському сто вісімдесят п’ять тисяч чоловік. І встали вранці, і ось, усі тіла мертві.

37І відступив, і пішов, і повернувся Сеннахирим, цар Ассирійський, і жив у Ниневії.

38І коли він поклонявся у домі Нисроха, бога свого, Адрамелех і Шарецер, сини його, убили його мечем, а самі втекли у землю Араратську. І став царем Асардан, син його, замість нього.

38:1У ті дні Єзекія занедужав смертельно. І прийшов до нього пророк Ісая, син Амосів, і сказав йому: так говорить Господь: зроби заповіт для дому твого, бо ти помреш, не видужаєш.

2Тоді Єзекія відвернувся лицем до стіни і молився Господу, говорячи:

3«о, Господи! пом’яни, що я ходив перед лицем Твоїм вірно і з відданим Тобі серцем і робив угодне в очах Твоїх». І заплакав Єзекія сильно.

4І було слово Господнє до Ісаї, і сказано:

5піди і скажи Єзекії: так говорить Господь, Бог Давида, батька твого: Я почув молитву твою, побачив сльози твої, і ось, Я додам до днів твоїх п’ятнадцять років,

6і від руки царя Ассирійського спасу тебе і місто це і захищу місто це.

На вечірні

Бут. 13:12–18 Книга Буття

12Аврам став жити в землі Ханаанській; а Лот став жити у містах околиці і розкинув намети до Содома.

13Жителі ж содомські були злі і грішні перед Господом.

14І сказав Господь Авраму, після того як Лот відокремився від нього: зведи очі твої з місця, на якому ти тепер, подивися на північ і на південь, і на схід і на захід;

15бо всю землю, що ти бачиш, Я дам тобі і нащадкам твоїм навіки,

16і зроблю нащадків твоїх, як пісок земний; якщо хто може порахувати пісок земний, то і нащадки твої полічені будуть;

17встань, пройди по землі цій у довжину й у ширину її, бо Я дам її тобі [і нащадкам твоїм назавжди].

18І зняв Аврам намет, і пішов, і оселився біля діброви Мамре, що в Хевроні; і зробив там жертовник Господу.

Притч. 14:27–15:4 Книга Притч Соломонових

14:27Страх Господній — джерело життя, що віддаляє від сітей смерти.

28У численності народу — велич царя, а при малолюдстві народу біда володареві.

29У терплячої людини багато розуму, а дратівливий виявляє глупоту.

30Лагідне серце — життя для тіла, а заздрість — гниль для кісток.

31Хто пригноблює бідного, той хулить Творця його; хто ж шанує Його, той благодіє нужденному.

32За зло своє нечестивий буде відкинутий, а праведний і при смерті своїй має надію.

33Мудрість спочиває у серці розумного, і серед дурнів дає знати про себе.

34Праведність підносить народ, а беззаконня — нечестя народів.

35Благовоління царя — до раба розумного, а гнів його — проти того, хто ганьбить його.

15:1[Гнів губить і розумних.] Лагідна відповідь відвертає гнів, а образливе слово збуджує лють.

2Язик мудрих сповіщає добрі знання, а вуста нерозумних вивергають дурість.

3На всякому місці очі Господні: вони бачать злих і добрих.

4Лагідний язик — древо життя, але неприборканий — печаль духу.