Читання днявівторок

На 6-му часі

Іс. 25:1–9 Книга пророка Ісаії

1Господи! Ти Бог мій; буду прославляти Тебе, буду величати ім’я Твоє, бо Ти звершив дивне; напередвизначення древні істинні, амінь.

2Ти перетворив місто на купу каміння, міцне укріплення на руїни; палаців іноплемінників уже не стало у місті; повік не буде воно відновлене.

3Тому будуть прославляти Тебе народи сильні; міста страшних племен будуть боятися Тебе,

4бо Ти був притулком бідного, притулком убогого у тяжкий для нього час, захистом від бурі, тінню від спеки; бо гнівне дихання тиранів було подібне до бурі проти стіни.

5Як спека в місці безводному, Ти приборкав буйство ворогів; як спеку тінню хмари, придушено тріумфування гнобителів.

6І зробить Господь Саваоф на горі цій для усіх народів трапезу з ситних страв, трапезу з чистих вин, з жиру кісток і найчистіших вин;

7і знищить на горі цій покривало, яке покриває усі народи, покривало, яке лежить на усіх племенах.

8Поглинена буде смерть навіки, і витре Господь Бог сльози з усіх облич, і зніме ганьбу з народу Свого по усій землі; бо так говорить Господь.

9І скажуть у той день: ось Він, Бог наш! на Нього ми уповали, і Він спас нас! Цей є Господь; на Нього уповали ми; радіймо і веселімось у спасінні Його!

На вечірні

Бут. 9:8–17 Книга Буття

8І сказав Бог Ною і синам його з ним:

9ось, Я укладу завіт Мій з вами і з нащадками вашими після вас,

10і з усякою душею живою, що з вами, із птахами і з худобою, і з усіма звірами земними, які у вас, з усіма, що вийшли з ковчега, з усіма тваринами земними;

11укладу завіт Мій з вами, що не буде більше знищена всяка плоть водами потопу, і не буде вже потопу на спустошення землі.

12І сказав [Господь] Бог: ось знамення завіту, який Я укладаю між Мною і між вами і між усякою душею живою, що з вами, в роди назавжди:

13Я покладаю веселку Мою у хмарі, щоб вона була знаменням [вічного] завіту між Мною і між землею.

14І буде, коли Я наведу хмару на землю, то з’явиться веселка [Моя] у хмарі;

15і Я згадаю завіт Мій, що між Мною і між вами і між усякою душею живою в усякій плоті; і не буде більше вода потопом на знищення всякої плоті.

16І буде веселка [Моя] у хмарі, і Я побачу її, і згадаю завіт вічний між Богом [і між землею] і між усякою душею живою в усякій плоті, що на землі.

17І сказав Бог Ною: ось знамення завіту, який Я уклав між Мною і між усякою плоттю, що на землі.

Притч. 12:8–22 Книга Притч Соломонових

8Хвалять людину за мірою розуму її, а розбещений серцем буде у презирстві.

9Краще простий, але який працює на себе, ніж той, хто видає себе за знатного, але має потребу у хлібі.

10Праведний турбується і про життя худоби своєї, серце ж нечестивих жорстоке.

11Хто обробляє землю свою, той буде насичуватися хлібом; а хто йде слідом за тими, що марно гають час, той недоумкуватий. [Хто знаходить задоволення у гаянні часу за вином, той у своєму домі залишить безславність.]

12Нечестивий бажає уловити в сіті зла; але корінь праведних твердий.

13Нечестивий уловлюється гріхами вуст своїх; але праведник вийде з біди. [Той, хто дивиться лагідно, помилуваний буде, а той, хто зустрічається у воротах, заважає іншим.]

14Від плоду вуст своїх людина насичується добром, і нагорода людині — за ділами рук її.

15Шлях нерозумного прямий у його очах; але хто слухає поради, той мудрий.

16У нерозумного відразу ж виявиться гнів його, а розсудливий ховає образу.

17Хто говорить те, що знає, той говорить правду; а у свідка неправдивого — омана.

18Якийсь пустослів уражає наче мечем, а язик мудрих — лікує.

19Вуста правдиві вічно перебувають, а неправдивий язик — тільки на мить.

20Підступність — у серці зловмисників, радість — у миротворців.

21Не станеться з праведником ніякого зла, нечестиві ж будуть сповнені злом.

22Мерзота перед Господом — вуста неправдиві, а ті, що говорять істину, благоугодні Йому.

Благовіщенню Бут. 28:10–17 Книга Буття

10Яків же вийшов із Вирсавії і пішов у Харан,

11і прийшов на одне місце, і залишився там ночувати, тому що зайшло сонце. І взяв один із каменів того місця, і поклав собі під голову, і ліг на тому місці.

12І побачив сон: ось, ліствиця стоїть на землі, а верх її торкається неба; і ось, ангели Божі піднімаються і сходять по ній.

13І ось, Господь стоїть на ній і промовляє: Я Господь, Бог Авраама, отця твого, і Бог Ісаака; [не бійся]. Землю, на якій ти лежиш, Я дам тобі і твоєму потомству;

14і буде потомство твоє — як пісок земний; і поширишся ти до моря і на схід, і на північ, і на південь, і благословляться у тобі й у твоєму потомстві всі племена земні;

15і ось, Я з тобою, і збережу тебе всюди, куди ти не підеш; і поверну тебе в цю землю, бо Я не залишу тебе, доки не виконаю того, що Я сказав тобі.

16Яків прокинувся від сну свого і сказав: істинно Господь присутній на цьому місці; а я не знав!

17І убоявся він і сказав: яке страшне це місце! це не що інше, як дім Божий, це врата небесні.

Єз. 43:27–44:4 Книга пророка Єзекіїля

43:27Після закінчення ж цих днів, у восьмий день і далі, священики будуть підносити на жертовнику ваші всепалення і подячні жертви; і Я буду милостивий до вас, — говорить Господь Бог.

44:1І привів він мене назад до зовнішніх воріт святилища, повернених лицем на схід, і вони були зачинені.

2І сказав мені Господь: ворота ці будуть зачинені, не відчиняться, і ніяка людина не ввійде ними, бо Господь, Бог Ізраїлів, увійшов ними, і вони будуть зачинені.

3Що ж до князя, він, як князь, сяде у них, щоб їсти хліб перед Господом; увійде через притвор цих воріт, і тим самим шляхом вийде.

4Потім привів мене шляхом воріт північних перед лице храму, і я бачив, і ось, слава Господа наповнювала дім Господа, й упав я на лице моє.

Притч. 9:1–11 Книга Притч Соломонових

1Премудрість збудувала собі дім, витесала сім стовпів його,

2заколола жертву, розбавила вино своє і приготувала в себе трапезу;

3послала слуг своїх проголосити з височин міських:

4«хто нерозумний, звернися сюди!» І бідним на розум вона сказала:

5«йдіть, їжте хліб мій і пийте вино, мною розчинене;

6залиште нерозумне, і живіть, і ходіть шляхом розуму».

7Той, хто повчає кощунника, наживе собі неславу, і той, хто викриває нечестивого — пляму собі.

8Не викривай кощунника, щоб він не зненавидів тебе; викривай мудрого, і він полюбить тебе;

9дай наставляння мудрому, і він буде ще мудрішим; навчи правдивого, і він примножить знання.

10Початок мудрости — страх Господній, і пізнання Святого — розум;

11тому що через мене примножаться дні твої, і додадуться тобі роки життя.