Читання дняпонеділок
На 6-му часі
Іс. 8:13–9:7 Книга пророка Ісаії
8:13Господа Саваофа — Його шануйте свято, і Він — страх ваш, і Він — тремтіння ваше!
14І буде Він освяченням і каменем спотикання, і скелею спокуси для обох домів Ізраїля, петлею і сіткою для жителів Єрусалима.
15І багато хто з них спіткнеться і впаде, і розіб’ється, і заплутається у сітях, і буде уловлений.
16Зав’яжи свідчення, і запечатай одкровення при учениках Моїх».
17Отже, я надіюся на Господа, Який сховав лице Своє від дому Якова, й уповаю на Нього.
18Ось я і діти, яких дав мені Господь, як вказівки і знамення в Ізраїлі від Господа Саваофа, Який живе на горі Сионі.
19І коли скажуть вам: зверніться до викликачів померлих і до чаклунів, до шептунів і утробомовців, — тоді відповідайте: чи не повинен народ звертатися до свого Бога? чи запитують мертвих про живих?
20Звертайтеся до закону й одкровення. Якщо вони не говорять, як це слово, то немає у них світла.
21І будуть вони бродити по землі, жорстоко пригноблені і голодні; і під час голоду будуть злостивитися, хулити царя свого і Бога свого.
22І глянуть угору, і подивляться на землю; і ось — горе і морок, густа пітьма, і будуть скинуті у пітьму. Але не завжди буде морок там, де тепер він загуснув.
9:1Час, що минув, принизив землю Завулонову і землю Неффалимову; але наступний звеличить приморську путь, зайорданську країну, Галилею язичницьку.
2Народ, що ходить у пітьмі, побачить світло велике; на тих, що живуть у країні тіні смертної, світло засяє.
3Ти примножиш народ, збільшиш радість його. Він буде веселитися перед Тобою, як веселяться під час жнив, як радіють при розподілі здобичі.
4Бо ярмо, яке обтяжувало його, і жезл, який уражав його, і тростину, яка пригноблювала його, Ти скрушиш, як у день Мадіама.
5Бо усяке взуття воїна під час битви й одяг, обагрений кров’ю, будуть віддані на спалення, на поживу вогню.
6Бо Немовля народилося нам — Син даний нам; владарювання на раменах Його, і наречуть ім’я Йому: Дивний, Радник, Бог кріпкий, Отець вічности, Князь миру.
7Примноженню владарювання Його і миру немає межі на престолі Давида й у царстві його, щоб Йому утвердити його і зміцнити його судом і правдою віднині і довіку. Ревність Господа Саваофа зробить це.
На вечірні
Бут. 6:9–22 Книга Буття
9Ось житіє Ноя: Ной був чоловіком праведним і непорочним у роді своєму; Ной ходив перед Богом.
10Ной породив трьох синів: Сима, Хама і Яфета.
11Але земля розбестилася перед лицем Божим, і наповнилася земля злодіяннями.
12І споглянув [Господь] Бог на землю, і ось, вона розбещена, тому що всяка плоть спотворила шлях свій на землі.
13І сказав [Господь] Бог Ною: кінець усякій плоті прийшов перед лицем Моїм, тому що земля наповнилася від них злодіяннями; і ось, Я знищу їх з землі.
14Зроби собі ковчег з дерева гофер; відділення зроби в ковчезі й обсмоли його смолою усередині і ззовні.
15І зроби його так: довжина ковчега триста ліктів; ширина його п’ятдесят ліктів, а висота його тридцять ліктів.
16І зроби отвір у ковчезі, і в лікоть зведи його вгорі, і двері в ковчег зроби з боку його; влаштуй у ньому нижнє, друге і третє [житло].
17І ось, Я наведу на землю потоп водний, щоб винищити всяку плоть, у якій є дух життя, під небесами; усе, що є на землі, позбудеться життя.
18Але з тобою Я укладу завіт Мій, і ввійдеш у ковчег ти, і сини твої, і дружина твоя, і дружини синів твоїх з тобою.
19Введи також у ковчег [з усякої худоби, і з усіх плазунів, і] з усіх тварин, і від усякої плоті по парі, щоб вони залишилися з тобою живими; чоловічої статі і жіночої нехай вони будуть.
20З [усіх] птахів за родом їх, і з [усієї] худоби за родом її, і з усіх плазунів на землі за родом їх, з усіх по парі ввійдуть до тебе, щоб залишилися живими [з тобою, чоловічої статі і жіночої].
21Ти ж візьми собі всякої їжі, яку споживають, і збери до себе; і буде вона для тебе і для них споживою.
22І зробив Ной усе: як повелів йому [Господь] Бог, так він і зробив.
Притч. 8:1–21 Книга Притч Соломонових
1Чи не премудрість взиває? і чи не розум підносить голос свій?
2Вона стає на підвищених місцях, при шляху, на роздоріжжях;
3вона взиває біля воріт при вході в місто, біля входу в двері:
4«до вас, люди, взиваю я, і до синів людських голос мій!
5Навчіться, нерозумні, розсудливости, і дурні — розуму.
6Слухайте, тому що я буду говорити важливе, і слова вуст моїх — правда;
7бо істину промовить язик мій, і нечестя — мерзота для вуст моїх;
8усі слова вуст моїх справедливі; немає у них підступу і лукавства;
9усі вони ясні для розумного і справедливі для тих, що здобули знання.
10Прийміть учення моє, а не срібло; краще знання, ніж добірне золото;
11тому що мудрість краща за перли, і ніщо з бажаного не зрівняється з нею.
12Я, премудрість, живу з розумом і шукаю розсудливого знання.
13Страх Господній — ненавидіти зло; гордість і зарозумілість і злу путь і підступні вуста я ненавиджу.
14У мене рада і правда; я розум, у мене сила.
15Мною царі царюють і володарі узаконюють правду;
16мною керуються начальники і вельможі й усі судді землі.
17Тих, хто любить мене, я люблю, і ті, що шукають мене, знайдуть мене;
18багатство і слава у мене, скарб, що не гине, і правда;
19плоди мої кращі за золото, і золото найчистіше, і користи від мене більше, ніж від добірного срібла.
20Я ходжу шляхом правди, стежками правосуддя,
21щоб доставити тим, хто любить мене, істотне благо, і скарбниці їхні я наповнюю. [Коли я звіщу те, що буває щодня, то не забуду перелічити те, що від віку.]