Читання днясубота
На літургії
Апостол
Євр. 1:1–12 Послання до Євреїв
зач. 3031Бог, Котри́й багаторазо́во й різномані́тно говори́в зда́вна отця́м че́рез проро́ків,
2в оста́нні ці дні говори́в нам че́рез Си́на, Котро́го поста́вив спадкоє́мцем усьо́го, че́рез Котро́го і віки́ створи́в.
3Цей, бу́дучи ся́йво сла́ви і о́браз іпоста́сі Його́ і трима́ючи все сло́вом си́ли Своє́ї, здійсни́вши Собо́ю очи́щення гріхі́в на́ших, сів право́руч (престо́лу) ве́личі на висоті́.
4Бу́дучи насті́льки переве́ршуючим А́нгелів, наскі́льки славні́ше над ни́ми успадкува́в ім’я́.
5Бо кому́ коли́ з А́нгелів сказа́в Бог: Ти – Син Мій, Я ни́ні роди́в Тебе́? І ще: Я бу́ду Йому́ Отце́м, і Він бу́де Мені́ Си́ном?
6Та́кож, коли́ вво́дить Перворо́дного у все́світ, промовля́є: і хай покло́няться Йому́ всі А́нгели Бо́жі.
7Про Анге́лів ска́зано: Ти тво́риш А́нгелами Свої́ми ду́хів і служи́телями Свої́ми пломені́ючий вого́нь.
8А про Си́на: престо́л Твій, Бо́же, у вік ві́ку; жезл ца́рства Твого́ – жезл правоти́.
9Ти полюби́в пра́вду і знена́видів беззако́ння, тому́ пома́зав Тебе́, Бо́же, Бог Твій єле́єм ра́дості бі́льше спі́льників Твої́х..
зач. 30410І: на поча́тку Ти, Го́споди, заснува́в зе́млю, і небеса́ – ді́ло рук Твої́х;
11вони́ заги́нуть, а Ти перебува́єш, і всі постарі́ють, як ри́за,
12і як оде́жу зго́рнеш їх, і змі́няться; але́ Ти Той са́мий, і літа́ Твої́ не скінча́ться.
Вмч. 2 Тим. 2:1–10 Друге послання до Тимофія
зач. 2921Ото́ж змі́цнюйся, си́ну мі́й, у благода́ті Христо́м Іісу́сом,
2і що чув від ме́не при багатьо́х сві́дках, те переда́й ві́рним лю́дям, які́ були́ б спромо́жні й і́нших навчи́ти.
3Ото́ж терпи́ стражда́ння, як до́брий во́їн Іісу́са Христа́.
4Нія́кий во́їн не зв’я́зує себе́ діла́ми жите́йськими, щоб догоди́ти воєнача́льникові.
5А якщо́ хто і подвиза́ється, не увінча́ється, якщо́ незако́нно бу́де подвиза́тися.
6Трудя́щому землеро́бові пе́ршому нале́жить вкуси́ти від плоді́в.
7Розумі́й, що я кажу́. Хай дасть тобі́ Госпо́дь розумі́ння в усьо́му.
8Пам’ята́й Го́спода Іісу́са Христа́ від сі́м’я Дави́дового, що воскре́с з ме́ртвих за благові́стям мої́м,
9за яке́ я стражда́ю на́віть до кайда́нів, як зло́дій; але́ для сло́ва Бо́жого нема́ кайда́нів.
10Тому́ я все терплю́ зара́ди ви́браних, щоб і вони́ оде́ржали спасі́ння в Христі́ Іісу́сі з ві́чною сла́вою.
Євангеліє
Мк. 2:23–3:5 Євангеліє від Марка
зач. 102:23І довело́сь Йому́ в субо́ту прохо́дити засі́яними поля́ми; і у́чні Його́ доро́гою почали́ рва́ти колоски́.
24І фарисе́ї сказа́ли Йому́: диви́сь, що вони́ ро́блять у субо́ту, чого́ не слід роби́ти?
25Він сказа́в їм: невже́ ви ніко́ли не чита́ли, що зроби́в Дави́д, коли́ мав потре́бу, зголодні́в сам і ті, що були́ з ним?
26Як увійшо́в він у дім Бо́жий за первосвяще́нника Авіафа́ра і їв хліби́ предложе́ння, яки́х не пови́нен ї́сти ніхто́, крім свяще́нників, і дав тим, що були́ з ним?
27І сказа́в їм: субо́та для люди́ни, а не люди́на для субо́ти;
28тому́ Син Людськи́й є госпо́дар і субо́ти.
3:1І знов прийшо́в до синаго́ги. Там був чолові́к, яки́й мав усо́хлу ру́ку.
2І сте́жили за Ним, чи не зці́лить його́ в субо́ту, щоб звинува́тити Його́.
3Він же гово́рить чолові́кові, котри́й мав усо́хлу ру́ку: стань посере́дині.
4А їм гово́рить: чи годи́ться в субо́ту добро́ роби́ти, чи зло роби́ти? ду́шу спасти́, чи погуби́ти? Вони́ ж мовча́ли.
5І, гля́нувши на них з гні́вом, суму́ючи про жорсто́кість серде́ць ї́хніх, гово́рить тому́ чолові́кові: простягни́ ру́ку твою́. Він простягну́в, і ста́ла рука́ його́ здоро́ва, як дру́га.
Вмч. Ін. 15:17–16:2 Євангеліє від Іоанна
зач. 5215:17Це заповіда́ю вам: щоб ви люби́ли оди́н о́дного.
18Якщо́ світ вас нена́видить, зна́йте, що Мене́ рані́ше вас знена́видів.
19Якби́ ви були́ від сві́ту, то світ люби́в би своє́; а як ви не від сві́ту, а Я ви́брав вас від сві́ту, тому́ нена́видить вас світ.
20Пам’ята́йте сло́во, яке́ Я сказа́в вам: раб не бі́льший за госпо́даря свого́. Якщо́ Мене́ гони́ли, то гони́тимуть і вас; якщо́ Моє́ сло́во підстеріга́ли, бу́дуть підстеріга́ти і ва́ше.
21Та все те чини́тимуть вам за ім’я́ Моє́, тому́ що не зна́ють Того́, Хто посла́в Мене́.
22Якби́ Я не прийшо́в і не говори́в їм, то не ма́ли б гріха́; а тепе́р не ма́ють ви́правдання за гріх свій.
23Хто нена́видить Мене́, той нена́видить і Отця́ Мого́.
24Коли́ б Я не твори́в се́ред них діл, яки́х ніхто́ і́нший не сотвори́в, то не ма́ли б гріха́; а тепе́р і ба́чили, і знена́виділи і Мене́ і Отця́ Мого́.
25Але́ хай спра́вдиться сло́во, напи́сане в зако́ні ї́хньому: знена́виділи Мене́ даре́мно.
26Коли́ ж при́йде Уті́шитель, Яко́го Я пошлю́ вам від Отця́, Дух і́стини, Яки́й від Отця́ вихо́дить, Він бу́де сві́дчити про Ме́не;
27та́кож і ви бу́дете сві́дчити, бо ви споча́тку зі Мно́ю.
16:1Це сказа́в Я вам, щоб ви не спокуси́лися.
2Ви́женуть вас із синаго́г; при́йде на́віть час, коли́ вся́кий, хто вбива́тиме вас, бу́де ду́мати, що тим він слу́жить Бо́гові.